62.Регіональні інтеграційні процеси у сучасній світовій економіці

Регіональні економічні об'єднання в сучасному світі охоплюють практично всі континенти й держави. Регіональна інтеграція є першим кроком на шляху формування загальносвітової економічної інтеграції. Вона дозволяє звести до мінімуму труднощі, зв'язані з початковими етапами лібералізації внутрішніх ринків, дозволяє координувати зусилля у відстоюванні національних інтересів у процесі формування глобальної економіки.

Розглянемо основні регіональні об'єднання.

Європейський союз. 25 країн. 450 млн. чол.

Структура управління ЄС:

1. Рада Європейського союзу. Сесії на рівні глав держав і урядів, міністрів. Приймає стратегічні рішення. М. Брюсель.

2. Комісія ЄС. Виконавчий орган (уряд ЄС), наділений нормотворчими правами. Складається з 20 членів (комісарів) із ключових питань соціально-економічного життя. Розробляє пропозиції з подальшого розвитку ЄС. М. Брюсель.

3. Європейський парламент. Обирається прямим пропорційним голосуванням жителів усіх країн-членів. Має консультативні функції. М. Страсбург.

4. Європейський суд. Люксембург.

5. Європейський соціальний фонд займається питаннями полегшення переміщення робочої сили.

6. Європейський фонд регіонального розвитку.

7. Європейський інвестиційний банк.

На різних стадіях інтеграції знаходяться такі сучасні регіональні об'єднання, як НАФТА, МЕРКОСУР, СНД.

НАФТА 1994 р., США. Мексика, Канада.

МЕРКОСУР 1991 р., Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай. 200 млн. чол., 1 трлн. дол. ВВП. Штаб квартира у Монтевідео (Уругвай).

КАРІКОМ (Карібське співтовариство) 1974 р., Антигуа та Барбуда, Багамські остови, Барбадос, Беліз, Домініка, Гренада, Гаїті, Гайана, Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадин, Сурінам, Трінідад і Тобаго, Ямайка). Штаб-квартира у Джорджтауні (Гайана).

АСЕАН (Організація держав південно-східної азії) 1967 р., Індонезія. Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Мьянма, Бруней, Лаос, В'єтнам).Функції: сприяння економічному і соціальному розвиткові; співробітництву у промисловості і сільскому господарстві; спільній зовнішньоєкономічній діяльністі; встановленню миру і стабільності в регіоні. Штаб-квартира у Джакарті (Індонезія).

АТЭС (Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво) 1989 р., 20 країн азіатсько-тихоокеанського регіону (Австралія, Бруней, Вьєтнам, Індонезія, Канада, КНР, Корея, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Росія, Сінгапур, США, Сянган, Таїланд, Тайвань, Філіпіни, Чилі, Японія). Фуцнкції: розвиток торгівлі, науки, промисловості, телекомунікацій, транспорту, енергетики; збереження морських ресурсів, регулювання рибальства; раціональне використання людських ресурсів та продовольства; розвиток сфери послуг та туризму. Штаб-квартира у Сінгапурі.

ОАЄ (Організація Африканської єдності), 1963 р. Об’єднує всі 53 держави африканського континенту. Функції: захист суверинітету; сприяння політичному та економічному співробітництву; підтримка економічного розвитку країн регіону. Штаб-квартира у Адіс-Абебі (Ефіопія).

Ліга арабських держав, 1945 р. (Алжир, Бахрейн, Джибуті, Ірак, Єгирет, Ємен, Йорданія, Катар, Коморскі острови, Кувейт, Ліван, Лівія, Мавританія, Мароко, ОАЕ, Оман, Палестина, Саудівська Аравія, Сірія, Сомалі, Судан, Туніс). Функції: організація взаємодії арабських країн у різних галузях економіки, політики та культури.

ЄЕП, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія. Таджикистан.