- •1. Об’єкт, предмет та завдання географічного країнознавства.
- •2. Види території країн за конфігурацією. Подайте приклади
- •3. Зміст географічного країнознавства.
- •4. Закономірності та принципи країнознавства.
- •5. Види країнознавства та його місце у системі наук.
- •6. Завдання країнознавства.
- •13. Інформаційна база країнознавчих досліджень.
- •14. Зазначте голові властивості території
- •16. Кількісні та якісні зміни на політичній карті світу.
- •17. Прогнозні зміни на політичній карті світу у XXI ст.
- •18. Дайте визначення поняття „політична карта світу
13. Інформаційна база країнознавчих досліджень.
Інформаційне країнознавство, яке відбиває переважно емпіричний рівень пізнання. Його завдання полягає у збиранні, зберіганні та систематизації знань про країни і райони. Дійсно, таке країнознавство є лише організаційною формою знань. У свою чергу воно поділяється на інформаційно-популярне та інформаційно-довідкове. Прикладів таких видань - безліч.
Останнім часом, у зв'язку з диверсифікацією міжнародних відносин України в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших проблем тих країн, з якими наша держава має тісні зв'язки. Такі проблемно орієнтовані дослідження тісно пов'язані з практикою дво - і багатосторонніх відносин між країнами світу.Наукове країнознавство, яке виконує дослідницькі функції, спирається на науковий географічний синтез та робить суттєвий внесок у формування наукової географічної картини світу. Це і є найважливіша функція регіональної географії, яку в цьому розумінні слід вважати "самою географічною" серед усіх географічних дисциплін.
14. Зазначте голові властивості території
.Позиційні властивості території — це її зв'язність, компактність, центральність, диференційованість, конфігурація, форма, орієнтація, гомогенність та ін., які є результатом взаємодії підсистем даної території чи відношення до інших територій, до територіальної суперсистеми. Функція території визначається функцією відповідного їй місця. А функція місця — це його значення в житті (діяльності) суспільства, тобто вона задовольняє (може задовольняти) певну потребу суспільства в цілому, частини суспільства чи окремої людини. Так, для аграрно-промислової системи окремої території виробництво продовольчих товарів є найважливішою суспільною функцією.Територія може характеризуватися не однією, а кількома функціями, які, в свою чергу, залежать від функцій сусідніх і навіть віддалених територій. Хоч функція території причино визначається суспільними запитами, вона також залежить від значень інших її властивостей — значень координат багатовимірного ознакового простору.
15. Вкажіть закономірності утворення країн світу.
Виділяють два основних шляхи виникнення держави — східний (азіатський) та європейський. Східний (азіатський) шлях виникнення держави характеризується географічними умовами середовища існування, коли умовою виживання окремих родинно-племінних утворень було здійснення грандіозних суспільних робіт, які перевищували можливості окремих общин (наприклад будівництво іригаційних систем). Потреба в будівництві й експлуатації цих систем, а також необхідність у надійному захисті створювали природну основу самостійної публічної влади. Східний (азіатський) шлях виникнення держави — це плавний перехід, переростання первіснообщинного суспільства в державу. До основних причин виникнення держав на зазначених територіях більшість авторів відносять такі: а) потреба в здійсненні будівництва іригаційних систем у зв’язку з розвитком поливного землеробства; б) необхідність об’єднання з цією метою значних мас людей і великих територій; в) необхідність єдиного, централізованого керівництва цими масами; г) державний апарат виникає із апарату управління родоплемінного об’єднання, виділяючись із суспільства. Європейський шлях виникнення держав значною мірою відрізняється від східного (азіатського) шляху, оскільки державотворним фактором на території Європи був класовий розподіл суспільства. Тут на стадії, яка передувала виникненню держави, відбувалося інтенсивне формування приватної власності на землю, а також на інші засоби виробництва — рабів, скотину тощо.
