55. Корпускулярно - хвильовий дуалізм, а також досліди по дифракції електронів і протонів показали, що мікрочастинки володіють хвильовими властивостями і не є матеріальними частками.

Макс Планк висловив гіпотезу, що світло випромінюється у вигляді неподільних порцій енергії названих квантами.

Він об’єднав корпускулярні і хвильові властивості світла , – енергія кванта,

, h = 6,62 Дж с – стала Планка.

Енергія кванта прямопропорційна частоті коливань електромагнітного випромінювання.

с = 3

Енергія кванта обернено пропорційна довжині хвилі випромінювання у вакуумі.

Невидимі промені – які у спектри розташовуються за червоними променями називаються інфрачервоними (тепловими).

Властивості: вода, плівка теплиць, скло для них є непрозорими.

Застосування: Цими променями сушать харчові продукти, лаки, фарби, обмотки трансформаторів, фотографують у темноті, військова справа.

Невидимі промені розташовані за крайньою фіолетовою частиною спектру називаються ультрафіолетовими.

Властивості: мають велику біологічну і хімічну дію (утворення вітамінів у овочах і фруктах їх дозрівання). Знищують бактерії.

Застосування: медицина, криміналістика, фотографія, касові апарати.

57. У 1895 р. німецький фізик Ренген відкрив ще один вид випромінювання промені якого проникали через скло, дерево, органічні тканини, і навіть метали. Ренгенівські промені одержують за допомогою спеціальних двох електродних ламп на які подають високу напругу.

Властивості: Невидимі, іонізують гази, поширюються прямолінійно, не відхиляються в і М полях, мають велику фізіологічну дію на клітини організму, викликають свічення деяких речовин, діють на фото чутливі матеріали.

Застосування: Техніка – дефектоскопія, Медицина – діагностика захворювань, Харчова промисловість, Наука – рентгеноструктурний аналіз.

58. Фотоефект – це вплив випромінювання на електричні явища.

Є 2 види фотоефекту:

• Зовнішній

• Внутрішній

Зовнішній називають вилітання (вибивання) електронів з речовини під дією випромінювання який на неї падає.

Досліджував це явище росій. фізик Столетов. Він створив установку за допомогою якого одержав електричний струм використовуючи явище зовнішнього фотоефекту – фотострум.

При зовнішньому фотоефекту електрони вириваються з речовини і покидають її. Найбільшу енергію мають ті електрони які поглинають квант поблизу поверхні металу і вилетять з нього, математично де описують рівнянням Енштейна:

Енергію кванта вимірюють в електронвольтах.

Фотоефект застосовують в техніці, медицині, військовій справі.

59. Швидкість світла у вакуумі (С) в любих ІСВ однакова в усіх напрямах, вона не залежить від руху джерела світла або спостерігача.

Закон взаємозв’язку:

Повна енергія тіла пропорційна його масі.

60. Спектр – сукупність монохроматичних випромінювань, що входять до складу складного випромінювання.

Розрізняють спектр випромінювання і спектр поглинання тіла.

Спектр випромінювання – набір монохроматичних хвиль, яке випромінює дане тіло. При випромінюванні спектру поглинання тіло опромінюють білим світлом і фіксують частоти променів, які пройшли через нього.

Спектральний аналіз – сукупність методів визначення складу об’єкта, заснований на вивченні спектрів взаємодії матерії з випроміненням. Він грунтується на явищі дисперсії світла – це залежність швидкості поширення у хвиль усередовищі від них довжини ( частоти ).

61. У 1896 р. французький фізик Беккерель за допомогою фотопластини виявив, що одна з солей урану є джерелом випромінювання природа якого була невідома. Він відкрив, що випромінюють всі сполуки Урану і сам уран і що джерелом випромінювання є атоми урану, які випромінюють безперервно і ніякі зовнішні фактори на них не впливають. Це явище назвали – радіоактивністю.

Дослідження Беккереля, Резерфорда, Пєра і Марії Кюрі показали, що це випромінювання має складну будову, що у МП розкладається на промені трьох видів.

• - промені – потік позитивно заряджених частинок

- промені – потік електронів

- промені – дуже короткі електромагнітні хвилі

Радіоактивність випромінювання виникає під час розпаду атомів радіоактивних елементів.

Самодовільний розпад атомних ядер радіоактивних елементів, що зустрічаються в природних умовах називається природною радіоактивністю.

Величину піврозпаду виміряється часом протягом якого число атомів радіоактивних елементів зменшується на половину.

Величину яка характеризує швидкість розпаду радіоактивних елементів називається періодом піврозпаду Т.

Радіоактивний розпад супроводжується перетворенням одного хімічного елемента у інший:

1. Уран Торій Свинець

2. Радій Радон Гелій

При випромінюванні - частинки заряд ядра зменшується на дві одиниці - 2 ( - частинка це 2 протони)

• ( )

• - частинка – це ядро атома гелію.

При випромінюванні - частинки заряд ядра збільшується на 1

+ 1

62. У 1932 р. відкрили нейтрон – це найважливіше відкриття для ядерної фізики, після цього радянський фізик Іваненко і німецький Гейзенберг запропонували протонно-нейтронну модель ядра: ядра атомів складаються з елементарних частинок двох видів протонів і нейторнів які одержали спільну назву – нуклони

Запис реакцій:

Для запису ядерних реакцій застосовують позначення які показують склад ядра і його місце в таблиці Менделеева:

1. Для позначення атома ядра використовують символ певного хімічного елемента. Х

2. Знизу зліва від символу записують зарядове число кількість протонів у ядрі.

3. Зверху зліва від символу записують масове число А-кількість нуклонів у ядрі.

В ядерних реакціях зберігається число нуклонів і заряд, відбувається тільки їх перерозподіл між ядрами тому сума верхніх і нижніх індексів повинна бути однакова у лівій і правій частинах рівнянь.

1. Радіоактивний розпад Урану з утворенням - частинок.

Реакція утворення протонів при поглинанні - частинок ядрами азоту

Перетворення нейтрона в протон:

63. У 1938 р. німецькі вчені зробили аналіз чистого урану опроміненого нейтронами і виявили в ньому хімічний елемент середньої частини таблиці Менделеєва:

Барій і Лантан

Датські вчені пояснили появу цих елементів розпадом ядер Урану на дві приблизно рівні частинки.

Це явище одержало назву ділення ядер, а утворені нові ядра це осколки ділення.

При діленні важких ядер звільняється енергія (одне важке ядро

При діленні одного грама Урану (всіх ядер) вивільняється енергія еквівалентна тій що при згоранні трьох тон камяного вугілля.

Ланцюгова рекція виконується на ізотопах

При діленні ядра Урана звільняється 2-3 нейторни, це і дозволяє здійснити ланцюгову реакцію.

Ланцюгова реакція буває некерована (ядерний вибух – атомна бомба) і керована (ядерний реактор – АЕС)