Для добування електромагнітних коливань треба мати коло у якому б енергія еп могла перетворюватись в енергію мп і навпаки таке коло називають коливальним контуром.
Коливальним
контуром (КК) – називають електричне
коло складене з конденсатора С і катушки
індуктивності
Одержані процеси перетворення розглядали припускаючи що активний опір =0
– Формула
Томсона показує що із збільшенням
і С періоду коливань зростає: чим більше
ємність тим більше часу витрачається
на перезарядку конденсатора; чим більша
індуктивність тим більше часу треба на
зміну значення сили струму.
Винахід радіо Поповим О.С:
У 1894-1895 рр. Попов виконував досліди по одержанню і передачі сигналів за допомогою електромагнітних хвиль.
Вдосконаливши передавач та приймач він вперше здійснив дальний зв'язок, передавав і приймав слова за допомогою азбуки Морзе.
Схема найпростішого телеграфного зв’язку:
Закони відбиття світла:
Промінь падаючий і промінь відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром до відбиваючої поверхні поставленим у точці падіння променя.
Кут відбиття променя дорівнює куту його падіння.
Заломлення світла повязанезі зміною швидкості поширення світла при переході із одного середовища у інше
Закони:
Промінь падаючий і промінь заломлений лежать у одній площині з перпендикуляром до поверхні поділу двох середовищ поставленим у точці падіння променя
Відношення кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є величина стала.
n - абсолютний показник заломлення.
c
= 300 000
Інтерференція – це явище взаємного підсилення або ослаблення коливань у різних точках середовища в результаті накладання когерентних хвиль.
Світло – електромагнітна хвиля накладаючись одна на одну можуть інтерференціювати.
Першим прийшов до висновку щоб пояснити кольори тонких плівок можна накладанням хвиль, одна з яких відбивається від зовнішньої поверхні, а друга від внутрішньої поверхні – Англійський фізик Томас Юнг.
Хвилі інтерферують – підсилюють або послаблюють світло в залежності від площини плівки.
Френель встановив хвильову природу світла, що інтерферувати можуть від когерентних джерел. Він довів, що когерентними можуть бути тільки хвилі створені одним і тим же джерелом світла, для цього він використав
бі-призму.
.
Дифракція світла – називають явище огинання хвилини перешкод.
Класичний дослід по дифракції поставив Томас Юнг.
Дослідження дифракції знайшло завершення в роботах дифракції яка дозволяє розрахувати дифракційну картину при огинанні хвилями любих перешкод – для цього застосував дифракційну решітку – це велика кількість паралельних вузьких і дуже близько розташованих щілок які відбивають або пропускають світло.
Види решіток: прозорі та не прозорі.
Спрямовуючи на дифракційну решітку біле світло можна одержати його спектр.
Спектр – це розподіл випромінювання за довжини хвиль, він складається з усіх кольорів райдуги його називають дифракційний спектр, він рівномірно розтягнутий в усіх областях.
Швидкість червоних променів у склі більше ніж у синіх це означає що швидкість поширення світла залежить від (частоти).
Дисперсія світла — залежність показника заломлення середовища від частоти хвилі світла.
Застосування: стоп сигнал автомобіля, забороняючий колір на світлофорі.
Ньютон за допомогою трьохгранної скляної призми вперше довів що біле світло має суцільний спектр.
Спектр – це розподіл випромінювання за довжинами хвиль, він складається з усіх кольорів райдуги.
Суцільний спектр – спектр, у якого монохроматичні складові заповнюють без розривів інтервал довжин хвиль, в межах якого відбувається випромінювання. Суцільний спектр відтворює нейтрально білий колір, що теоретично в природі ніколи не зустрічається. Наприклад, спектр випромінювання сонця протягом дня змінюється з слабко жовтуватого до помаранчевого ввечері, що пояснюється розсіюванням коротких синьо-фіолетових хвиль в атмосфері.