Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

І. Склад класифікація та облік доходів і видатків бюджетних установ

1.1 Склад і класифікація доходів і видатків

1.2 Основи організації обліку доходів витрат та видатків

1.3 Нормативно-правова база бюджетного обліку

ІІ. Специфіка обліку доходів і видатків загального і спеціального фондів.

2.1 Загальна характеристика та фінансово- господарська діяльність Старовижівської РДА Відділу освіти

2.2 Організація обліку доходів загального і спеціального фондів

2.2.1 Склад і класифікація доходів загального і спеціального фондів

2.2.2 Основні принципи і методи фінансування бюджетних установ

2.2.3 Документальне оформлення доходів загального і спеціального фондів

2.2.4 Аналітичний і синтетичний облік доходів бюджетної установи та відображення їх у звітності

2.3 Організація обліку видатків загального і спеціального фондів

2.3.1 Склад і класифікація видатків загального і спеціального фондів

2.3.2 Документальне оформлення видатків загального і спеціального фондів

2.3.3 Аналітичний і синтетичний облік видатків загального і спеціального фондів

ІІІ. Вдосконалення обліку доходів і видатків загального і спеціального фондів

3.1 Шляхи вдосконалення обліку доходів і видатків бюджетної установи

3.2 Удосконалення обліку доходів і видатків в умовах використання інформаційних технологій

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Поняття обліку є досить широким і багатогранним, оскільки він пов’язаний з господарською діяльністю людей. Необхідність обліку виникла в глибоку давнину в процесі матеріального виробництва, господарська діяльність сприяла його поширенню.

Облік – процес , який складається з процесів спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрації фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процес обліку здійснюється над господарським об’єктом, то такий облік називається господарським, однією із складових якого є бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік – це процес виявлення й вимірювання та реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність установи зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень в процесі виробництва товарів і надання послуг.

Виробництво товарів і послуг здійснюють господарюючі об’єкти. Їхню діяльність розглядають як підприємницьку (комерційну), мета якої – отримання прибутку.

Дещо інші функції виконують не комерційні організації. Господарська діяльність таких організацій спрямована безпосереднє задоволення соціально-культурних потреб громадян, які мають в основному, некомерційний характер. Некомерційний характер діяльності полягає, як правило, в наданні безоплатних послуг населенню. Такі некомерційні установи утримуються за рахунок бюджетних коштів і, відповідно, називаються бюджетними.

Обов’язковою умовою їх функціонування є відкриття фінансування із бюджету та ведення бухгалтерського обліку і звітності в порядку передбаченому для бюджетних установ.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах відрізняється від обліку на підприємствах АПК. Він повинен забезпечити систематичний контроль за виконанням кошторисів доходів та видатків установ, станом розрахунків з підприємствами, організаціями і працівниками цих установ, використанням матеріальних і грошових ресурсів, має сприяти поліпшенню фінансово-господарської діяльності та розвитку соціальної сфери установ.

В Україні ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та складання звітності ґрунтується на виконанні наступних принципів:

Законність

Достовірність та повнота бухгалтерського обліку

Дата операції

Прийнятність вхідного балансу

Превалювання сутності над формою

Суттєвість та доречність

Відкритість

Сталість

Незалежність

Спів ставність та безперервність ведення обліку

Окреме відображення активів і пасивів установи

Метою курсової роботи є вивчення організації ведення бухгалтерського обліку надходжень та видатків загального і спеціального фонду бюджетної установи.

Основними завданнями роботи є

Розгляд теоретичних аспектів бухгалтерського обліку бюджетної установи

Вивчення організації бухгалтерського обліку бюджетної установи

Аналіз ведення обліку надходжень з бюджету та власних надходжень бюджетної установи

Розробка заходів для покращення ведення бухгалтерського обліку

Об’єктом дослідження даної роботи є доходи і видатки Старовижівської РДА відділу освіти Волинської області, які він отримує та здійснює згідно кошторису який затверджений Державним казначейством України.

Джерелами написання даної курсової роботи були:

Нормативні акти

Літературні джерела

Обрана мною тема на даний час є актуальною оскільки постійно оновлюється нормативно-правова база, змінюється порядок ведення обліку доходів і видатків бюджетних організацій та відображення їх у звітності.

І. Склад класифікація та облік доходів і видатків бюджетних установ

1. Склад і класифікація доходів і видатків

Згідно П(с)БО 15 «Дохід» дохід визначається під час збільшення активів або зменшення зобов’язань , що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Проте оскільки дія П(с)БО не поширюється на бюджетні установи сутність поняття доходи для них має дещо інше значення. Левицька С.О. наводить таке визначення доходів – отримані з державного та місцевих бюджетів та генеровані бюджетними установами асигнування [ ст. 361-369]. Лемішовський В.І. стверджує що діяльність цих установ фінансується за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, які надаються їм безповоротно [ ст.. 1120]. В свою чергу Сірко С.В. відзначає, що доходи бюджетних установ – це надходження грошових коштів, отриманих за рахунок державних коштів, для виконання кошторису доходів і видатків. [ ст. 224].

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджетних установ поділяються на доходи загального і спеціального фонду. Загальний фонд бюджету включає всі доходи бюджету і бюджетних установ , крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду. На рівні бюджетних установ до доходів загального фонду належать кошти які надходять із загального фонду бюджету на виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

До доходів спеціального фонду бюджету належать кошти що надійшли від діяльності установи. Спеціальний фонд бюджетної установи – кошти,які надходять з конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень. Доходи спеціального фонду складаються з власних надходжень бюджетної установи та доходів за іншими надходженнями спеціального фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року затверджено перелік власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямки використання. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями.

Сюди належать кошти бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій і завдань бюджетної установи, наприклад плата за навчання у вищих навчальних закладах.

Кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності.

Сюди належать, наприклад, надходження від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи

Плата за оренду майна бюджетних установ.

Бюджетні установи отримують у повному обсязі орендну плату від експлуатації будівель і приміщень, основних засобів, що безпосередньо їм належать.

Кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна.

Сюди входять кошти бюджетних установ, отримані від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей

Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Цю групу утворюють надходження бюджетних установ на виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки (благодійні внески).

Гранти та дарунки.

До грантів належать фінансові ресурси, що надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранту, проектом міжнародної технічної допомоги.

Кошти, що отримуються на виконання окремих доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб.

Це, наприклад, кошти для проведення розрахунків з молодими фахівцями, на виплату стипендій студентам, матеріальної допомоги та доплат до державних стипендій за рахунок замовників, на придбання методичної літератури інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи, зокрема на будівництво житла.

Кошти, що отримуються від інших бюджетних установ.

Це кошти, які відповідно до рішень Уряду або календарних планів проведення централізованих заходів (чи інших документів) перераховуються від однієї бюджетної установи до іншої.

Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду охоплюють надходження, які надійшли за розподілами головних розпорядників коштів з урахуванням грошових коштів у дорозі, а також коштів, які надходять безпосередньо на спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ за іншими надходженнями спеціального фонду.

В бюджетних установах всі видатки обліковуються у відповідності з бюджетною класифікацією визначеною в Бюджетному кодексі та Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, що затверджена спільним наказом міністерства фінансів України та Державного казначейства від 25.11.2008 року № 495.

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій.

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові та фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань.

Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. Якщо частина грошових коштів на рахунках у банку чи в казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, перебуває в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення раніше виниклої кредиторської заборгованості, то фактичні видатки менші за касові. Якщо установа має у своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, бо витрата матеріалів не спричинюється до зменшення грошових коштів на рахунках.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видатки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги, то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими.

У бюджетних установах касові й фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Бюджетну класифікацію видатків покладено в основу планування видатків, їх синтетичного й аналітичного обліку.

Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією, розробленою й затвердженою Мінфіном України, класифікуються за такими ознаками:

функціями, з виконанням яких пов’язані видатки — функціональна класифікація видатків;

ознакою головного розпорядника бюджетних коштів — відомча класифікація видатків;

економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки, — економічна класифікація видатків;

до поточних видатків відносять:

витрати на товари роботи послуги

оплата праці працівників бюджетних установ. Ця категорія охоплює оплату праці всіх працівників бюджетних установ та залучених за договорами згідно з установленими посадовими окладами, ставками :

«Заробітна плата». До цієї статті належать видатки на виплату основної та додаткової заробітної плати за встановленими окладами.

«Грошове утримання військовослужбовців» зокрема основні та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

«Виплати з тимчасової непрацездатності за перші 5 робочих днів непрацездатності працівників»

Як випливає з наведеної економічної класифікації видатків, вони дуже різноманітні як за складом, так і за економічним змістом. Знання економічної класифікації видатків забезпечує ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків відповідно до кошторису установи.