99. Іі. Традиційними головними уборами жінок були:

1. Кептар; 2. Убрус;  3. Стрічка;    4. Плат;    5. Вінок.

100. ІІ. Традиційними жіночими прикрасами були:

1. Моністо;     2. Крашениці;     3. Згарди;     4. Пацьори;     5. Дукачі.

101. Іі. Традиційними жіночими прикрасами були:

1. Бесаги; 2. Очкур;    3. Дукати;   4. Силянки; 5. Коралі.

102. ІІ. Бісерними прикрасами були:

1. Гердани; 2. Силянки; 3. Дукати; 4. Пацьори; 5. Згарди.

103. ІІ. Коралове намисто називалося:

1. Справжнє; 2. Добре; 3. Щире; 4. Мудре; 5. Колюче.

104. ІІ. Намисто із гранатів та кольорової смальти називалося:

1. Справжнє; 2. Перли; 3. Кровавниці; 4. Клокічка; 5. Блискавки.

105. ІІ. Шийні бісерні прикраси у вигляді вузької смуги називаються:

1. Силянки; 2. Гердани; 3. Крайка; 4. Лучка; 5. Плетінка.

106. ІІ. Бойківські прикраси з бісеру у вигляді двох смуг, з’єднаних спереду, називалися:

1. Згарди; 2. Гердани; 3. Міци; 4. Шлейки; 5. Драбинки.

107. ІІ. Прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом називається:

1. Дукат; 2. Дукач; 3. Гердан; 4. Намисто; 5. Личман.

108. ІІ. Срібні бусини, нанизані між коралями, називалися:

1. Клокічка; 2. Згарди; 3. Перли; 4. Рифи; 5. Пугвиці.

109. ІІ. Взуття із кори в різних регіонах називалося:

1. Личаки; 2. Ходаки; 3. Дерев’янки; 4. Плетяниці; 5. Постоли.

110. ІІ. Взуття із шматка шкіри називалося:

1. Личаки; 2. Ходаки; 3. Плетенки; 4. Моршні; 5. Постоли.

111. ІІ. Чоботи із кольорового сап’яну називалися:

1. Сап’янці; 2. Шкірянки 3. Ходаки 4. Чорнобривці 5. Гетьманці.

112. ІІ. Традиційним взуттям в Україні були:

1. Ходаки;     2. Чорнобривці;     3. Черес;     4. Личаки;     5. Дерев’янки.

113. ІІ. Традиційним взуттям в Україні були:

1. Сап’янці; 2. Моршні; 3. Черевики; 4. Гумовці; 5. Бесаги.

114. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. плахта; 2. обгортка; 3. літник; 4. шнуровиця; 5. попередниця.

115. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. портяниці; 2. мужеська спідниця; 3. гуня; 4. гачі; 5. крашениці.

116. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. свита;    2. кирея;    3. кептар;     4. латуха; 4. манта.

117. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. кожух;     2. кептар;    3. гугля;    4. кожушанка;    5. бунда.

118. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. крисаня,  2. кибалка;     3. джемерка,   4. кучма, 5. малахай.

119. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. очіпок;     2. кибалка;     3. убрус;   4. плат;    5. вінок.

120. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. моністо;     2. крашениці;     3. згарди;     4. пацьори;   5. гердани.

121. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. постоли;     2. чорнобривці;     3. черес;     4. личаки;     5. чоботи.

122. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. калитка;     2. черес;     3. згарди;      4. бесаги;      5. тобівка.

123. ІІ. Що зайве у даному переліку?

1. літник;     2. плахта;     3. нагавиці;    4. спідниця-фартух;     5. запаска.

3 рівень

124. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: плахта, запаска, обгортка, літник, попередниця, нагавиці?

1. головні убори; 2. нагрудний одяг; 3. жіночий стегновий одяг;

4. стегновий одяг; 5. сукняний одяг.

125. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: портяниці, мужеська спідниця, нагавиці, крашениці, нагавиці?

1. чоловічі головні убори; 2. сукняний одяг; 3. жіночий стегновий одяг;

4. чоловічий стегновий одяг; 5. чоловічий сукняний одяг.

126. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: свита,  кусан, латуха, манта, сердак?

1. нагрудний одяг; 2. сукняний одяг; 3. жіночий стегновий одяг;

4. чоловічий стегновий одяг; 5. чоловічий сукняний одяг.

127. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: корсет, шнуровиця, лейбик, бунда, кептар?

1. нагрудний одяг; 2. сукняний одяг; 3. хутряний одяг;

4. чоловічий стегновий одяг; 5. чоловічий сукняний одяг.

128. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: кожух, кептар,  кожушанка,  бунда, манта? 1. головні убори; 2. сукняний одяг; 3. хутряний одяг;

4. чоловічий стегновий одяг; 5. чоловічий сукняний одяг.

129. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: крисаня,  кибалка, бриль, мазниця, бриль?

1. головні убори; 2. сукняний одяг; 3. хутряний одяг;

4. чоловічі головні убори; 5. чоловічий сукняний одяг.

130. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: намітка, убрус, стрічка, плат, кибалка?

1. головні убори; 2. сукняний одяг; 3. хутряний одяг;

4. чоловічі головні убори; 5. прикраси.

131. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: дукачі, дукати, силянки, згарди, пацьори?

1. головні убори; 2. взуття; 3. хутряний одяг;

4. чоловічі головні убори; 5. прикраси.

132. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: дерев’янки, гумовці, солом’яники, ходаки, личаки?

1. головні убори; 2. взуття; 3. хутряний одяг;

4. доповнення до одягу; 5. прикраси.

133. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: крайка, черес, папруга, очкур, бесаги?

1. жіночий стегновий одяг; 2. взуття; 3. стегновий одяг;

4. доповнення до одягу; 5. прикраси.

134. ІІІ. За яким принципом складений цей логічний ряд: синьоха, обгортка, бурка, літник, нагавиці?

1. жіночий стегновий одяг; 2. взуття; 3. стегновий одяг;

4. доповнення до одягу; 5. прикраси.

ЇЖА

135. І. У харчовому раціоні українців переважали страви .... походження:

1. тваринного; 2. рослинного.

136. І. Однією з найдавніших варених страв є:

1. мамалига; 2. крупник; 3. куліш; 4. каша; 5. борщ.

137. І. Заповніть пропуски: „От ..., так .., що й ворона пройде”:

1. крупник; 2. куліш; 3. борщ; 4. кисіль; 5. жур.

138. І. Вставте пропущене слово: „Сьома вода на ....”:

1. крупнику; 2. кулішеві; 3. борщі; 4. киселі; 5. журі.

139. І. Традиційний кисіль готували з ... борошна:

1. пшеничного; 2. житнього; 3. гречаного; 4. вівсяного; 5. ячмінного.

140. І. Назвіть страву із меленої кукурудзи:

1. лемішка; 2. кваша; 3. соломаха; 4. мамалига; 5. кисіль.

141. І. Традиційний український кисіль готували із:

1. жита; 2. пшениці; 3. вівса; 4. ячменю; 5. картопляного крохмалю.

142. І. Кисіль із картопляного крохмалю почали готувати:

1. у ХVІІІ ст.; 2. поч. ХІХ ст.; 3. сер. ХІХ ст.; 4. поч. ХХ ст.; 5. сер. ХХ ст.

143. І. Лемішку готували із ... борошна:

1. пшеничного; 2. житнього; 3. гречаного; 4. вівсяного; 5. ячмінного.

144. І. Соломаху готували в основному із ... борошна:

1. пшеничного; 2. житнього; 3. гречаного; 4. вівсяного; 5. ячмінного.

145. І. Початок випікання на території України вчені датують:

1. І-ІІ ст.; 2. ІІІ-ІV ст.; 3. VІ-VІІ ст.; 4. ІХ-Х ст.; 5. Х-ХІ ст..

146. І. Майже до кінця ХVІІІ ст. в Україні переважав ... хліб:

1. житній; 2. пшеничний; 3. ячмінний; 4. кукурудзяний; 5. гречаний.

147. І. На Волині переважав ... хліб:

1. житній; 2. пшеничний; 3. ячмінний; 4. кукурудзяний; 5. гречаний.

148. І. На Півдні України переважав ... хліб:

1. житній; 2. пшеничний; 3. ячмінний; 4. кукурудзяний; 5. гречаний.

149. І. На Буковині і Поділлі переважав ... хліб:

1. житній; 2. пшеничний; 3. ячмінний; 4. кукурудзяний; 5. гречаний.

150. І. На Полтавщині переважав ... хліб:

1. житній; 2. пшеничний; 3. ячмінний; 4. кукурудзяний; 5. гречаний.

151. І. Вставте пропущене слово: „Голодному й ... добрий”:

1. гречаник; 2. ощипок; 3. коржик; 4. вівсяник; 5. квасоляник.

152. І. Вставте пропущені слова: „Іще то не біда, як є ..., а діждали біди, як не стало ...”:

1. картопля; 2. кваша; 3. лобода; 4. капуста; 5. ріпа.

153. І. Для українців ХІХ ст. характерний хліб:

1. прісний; 2. кислий.

154. І. Вставте пропущені слова: „Без ... – суха бесіда”:

1. каші; 2. борщу; 3. картоплі; 4. води; 5. хліба.

155. І. Вставте пропущені слова: „Скільки господинь, стільки й ...”:

1. кутів; 2. узварів; 3. борщів; 4. дерунів; 5. хлібів.

156. І. Назвіть найголовнішу овочеву страву українців:

1. деруни; 2. капусняк; 3. борщ; 4. капуста тушкована; 5. картопля печена.

157. І. Вставте пропущене слово: „Із ... – невелика страва, тільки ласощі”:

1. м’яса; 2. сала; 3. ковбаси; 4. молока; 5. яйця.

158. І. Назвіть другу за значенням овочеву страву українців:

1. деруни; 2. капусняк; 3. борщ; 4. капуста тушкована; 5. картопля печена.

159. І. Хлібний квас називається:

1. квас; 2. сита; 3. сирівець; 4. узвар; 5. варениця.

160. І. Мед, розварений з водою називається:

1. квас; 2. сита; 3. сирівець; 4. узвар; 5. варениця.

161. І. Дівчата готували ритуальну пшоняну кашу на свято:

1. Введення; 2. Катерини; 3. Андрія; 4. Варвари; 5. Новий рік.

162. І. Обрядовий хліб „калиту” пекли на свято:

1. Введення; 2. Катерини; 3. Андрія; 4. Стрітення; 5. Івана Купала.

163. І. На Андрія готували:

1. Жиляники; 2. Хрести; 3. Шулики; 4. Балабушки; 5. Мандрики.

164. І. Обрядовий хліб корочун пекли на:

1. Введення; 2. Великдень; 3. Андрія; 4. Різдво; 5. Новий рік.

165. І. Обрядовою стравою свята Сорок святих були:

1. кутя; 2. пироги; 3. жайворонки; 4. жиляники; 5. булочки.

166. І. „Жиляники” випікали на:

1. Великдень; 2. Перший день Великого посту; 3. В середині Великого посту;

4. Трійцю; 5. Водохрещення.

167. І. „Хрести” традиційно випікали на:

1. Великдень; 2. Перший день Великого посту; 3. В середині Великого посту;

4. Трійцю; 5. Водохрещення.

168. І. Риба була ритуальною стравою на:

1. Різдво; 2. Великдень; 3. Тайну вечерю; 4. Петра і Павла; 5. Спаса.

169. І. Бабки були обрядовою стравою на:

1. Введення; 2. Великдень; 3. Андрія; 4. Різдво; 5. Новий рік.

170. І. Обрядовою стравою на Вознесіння були:

1. Жиляники; 2. Жайворонки; 3. „Хрести”; 4. „Драбинки”; 5. Хліб-юрок.

171. І. Обрядовою стравою на Юрія були:

1. Жиляники; 2. Жайворонки; 3. „Хрести”; 4. „Драбинки”; 5. Хліб-юрок.

172. І. Обрядові коржі „шуляки” („шулики”) готували на свято:

1. Трійця; 2. Петра і Павла; 3. Юрія; 4. Спаса; 5. Маковея.

173. І. Обрядове печиво „мандрики” готували в день:

1. Вознесіння; 2. Івана Купала; 3. Петра і Павла; 4. Маковея; 5. Спаса.

174. І. „Струдлі” з яблуками, як обрядову страву, готували на свято:

1. Петра і Павла; 2. Маковея; 3. Спаса; 4. Пречисту; 5. Покрову.