
- •1.Основні поняття, історичний огляд, мета та складові частини курсу “Основи праці”.
- •2.Тб при ремонті та обслуговуванні компютерів.
- •3.Цілі і задачі курсу “Основи охорони праці”, Конституція України, Закон України “Про охорону праці”.
- •4.Колективний договір і його стимулювання в охороні праці.
- •5.Нещасні випадки пов’язані з трудовою діяльністю на виробництві й у побуті.
- •6.Охорона праці жінок
- •7.Пожежонебезпечні властивості речовин.
- •8.Напруга дотику, напруга кроку. (Означення, схема, пояснення).
- •9.Профілактика пожеж.
- •10.Види електричних струмів, що викликають відповідну реакцію організму.
- •12.Гарантії прав громадян на оп при укладанні трудового договору, трудової угоди.
- •13.Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •14.Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.
- •15.Звільнення потерпілого від дії електричного струму та надання долікарської допомоги.
- •16.Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •17.Види вогнегасних речовин.
- •18.Навчання з оп і види інструктажів.
- •19.Умови виникнення горіння. Різновидності горіння.
- •Різновиди горіння
- •20.Організаційні та технічні заходи з пожежної безпеки.
- •21.Захист від дії електромагнітного випромінювання. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •22.Промислова, статична і атмосферна електрика
- •23.Основні заходи і засоби захисту від дії інфрачервоних випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •24.Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •25.Основні заходи і засоби захисту від дії ультрафіолетових випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •26.Види вогнегасників. Правила користування.
- •Правила користування вогнегасником:Порошковий вп-2 (п)
- •27.Основні заходи і засоби захисту від дії лазерних випромінювань.
- •Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •28.Іонізуючі випромінювання. Природа, джерела, одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •29.Організаційні і технічні заходи з електробезпеки
- •30.Дія електричного струму на організм людини.
- •31.Мікроклімат виробничих приміщень.
- •32.Вентиляція виробничихприміщень. Види вентиляції, загальні вимоги.
- •33.Дія електричного струму на організм людини.
- •34.Види електричних травм.
- •35.Причини виникнення пожеж
- •36.Дії персоналу у випадку виникнення пожежі.
- •37.Види навчання та інструктажі з оп.
- •38.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •39.Захист від дії виробничого шуму. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
- •40.Державний нагляд, громадський та відомчий контроль з оп.
- •41.Гранично-допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Медогляди та профілактичні заходи.
- •42.Основні принципи управління оп на рівні держави і органи управління оп на рівні підприємств.
- •43.Види шкідливих виробничих факторів, їх дія на організм людини та методи захисту.
- •44.Основні законодавчі та нормативно-технічні документи з оп.
- •45.Охорона праці підлітків.
- •46.Санітарно – гігієнічні вимоги до робочого середовища користувача еом.
- •47.Основні права та обов’язки власника і працівників у світлі закону України “Про охорону праці”.(3 питання закон «про оп»)
- •48.Режими праці та відпочинку оператора еом Організація робочого місця оператора еом.
- •49.Пожежна безпека під час виробничої практики в навчальних цехах підприємства.
- •50.Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •51.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •52.Фактори що впливають на ступінь враження електричним струмом.
- •53.Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві
- •54.Освітлення робочих місць еом.
- •55.Основні причини травматизму і захворювання на виробництві.
- •56.Вплив освітлення на працездатність та безпеку праці. Види виробничого освітлення.
- •57.Управління оп на підприємстві.
- •58.Інфразвук та ультразвук. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль. Заходи і засоби захисту.
- •59.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •60.Захист від дії виробничих вібрацій. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
53.Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві
Організаційні заходи:
• проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;
• робота щодо професійного відбору;
• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.
Технічні заходи:
• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;
• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.
Санітарно-виробничі заходи:
• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних, радіоактивних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;
• улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;
• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.
Медико-профілактичні заходи:
• придбання миючих та знешкоджуючих засобів, спецодягу тощо;
• організація профілактичних медичних оглядів;
• видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.
54.Освітлення робочих місць еом.
Освітлення. Крім вимог до природного освітлення, викладених раніше, Правила [29] також встановлюють вимоги до штучного освітлення, а саме:
— штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, належить здійснювати системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях у разі переважної роботи з документами допускається застосування системи комбінованого освітлення (загальне і додаткове місцеве освітлення);
— освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має дорівнювати 300-500 лк, що можливо забезпечити додатково до загального ще й місцевим освітлюванням, але останнє не повинне створювати відблисків на поверхні екрана, а його освітленість — не перевищувати 300 лк;
- як джерела світла в разі штучного освітлення слід застосовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ (допускається також застосування інших ламп, позначених у Правилах [29]).
У Правилах також наведені вимоги до світильників для приміщень і робочих місць, обладнаних ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, серед яких: для загального освітлення слід застосовувати світильники серії ЛМО 36 із дзеркальними ґратами, укомплектовані високо частотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих ґрат заборонено.
Правилами передбачені вимоги до інших показників світильників: яскравості, блискості, відбитої блискості, осліпленості, коефіцієнта запасу (&,) світильника, коефіцієнта пульсації. Для забезпечення нормативних значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.
55.Основні причини травматизму і захворювання на виробництві.
Виробничо-технічні причини поділяють на такі:
• організаційні;
• технічні;
• санітарно-гігієнічні.
До організаційних причин відносяться:
• низька виробнича дисципліна;
• неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і проведення інструктажів;
• відсутність інструкцій на робочому місці;
• порушення режиму праці та відпочинку працюючих;
• незабезпеченість необхідною технологічною документацією;
• недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці тощо.
До технічних причин відносяться:
• відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах
і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу;
• незадовільний технічний стан машин, механізмів та технологічного обладнання;
• порушення технологічного процесу;
• низький рівень механізації та автоматизації різних виробничих процесів;
• неправильний вибір технологічних режимів;
• неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і механізмів.
До санітарно-гігієнічних причин відносяться:
• невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;
• підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;
• незадовільний санітарний стан різного роду виробничих і побутових приміщень;
• незадовільне природне та штучне освітлення тощо.
До психофізіологічних причин відносяться:
• незадовільний психологічний клімат у колективі;
• антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;
• незадоволеність працею;
• алкогольне сп'яніння.