
- •1.Основні поняття, історичний огляд, мета та складові частини курсу “Основи праці”.
- •2.Тб при ремонті та обслуговуванні компютерів.
- •3.Цілі і задачі курсу “Основи охорони праці”, Конституція України, Закон України “Про охорону праці”.
- •4.Колективний договір і його стимулювання в охороні праці.
- •5.Нещасні випадки пов’язані з трудовою діяльністю на виробництві й у побуті.
- •6.Охорона праці жінок
- •7.Пожежонебезпечні властивості речовин.
- •8.Напруга дотику, напруга кроку. (Означення, схема, пояснення).
- •9.Профілактика пожеж.
- •10.Види електричних струмів, що викликають відповідну реакцію організму.
- •12.Гарантії прав громадян на оп при укладанні трудового договору, трудової угоди.
- •13.Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •14.Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.
- •15.Звільнення потерпілого від дії електричного струму та надання долікарської допомоги.
- •16.Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •17.Види вогнегасних речовин.
- •18.Навчання з оп і види інструктажів.
- •19.Умови виникнення горіння. Різновидності горіння.
- •Різновиди горіння
- •20.Організаційні та технічні заходи з пожежної безпеки.
- •21.Захист від дії електромагнітного випромінювання. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •22.Промислова, статична і атмосферна електрика
- •23.Основні заходи і засоби захисту від дії інфрачервоних випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •24.Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •25.Основні заходи і засоби захисту від дії ультрафіолетових випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •26.Види вогнегасників. Правила користування.
- •Правила користування вогнегасником:Порошковий вп-2 (п)
- •27.Основні заходи і засоби захисту від дії лазерних випромінювань.
- •Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •28.Іонізуючі випромінювання. Природа, джерела, одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •29.Організаційні і технічні заходи з електробезпеки
- •30.Дія електричного струму на організм людини.
- •31.Мікроклімат виробничих приміщень.
- •32.Вентиляція виробничихприміщень. Види вентиляції, загальні вимоги.
- •33.Дія електричного струму на організм людини.
- •34.Види електричних травм.
- •35.Причини виникнення пожеж
- •36.Дії персоналу у випадку виникнення пожежі.
- •37.Види навчання та інструктажі з оп.
- •38.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •39.Захист від дії виробничого шуму. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
- •40.Державний нагляд, громадський та відомчий контроль з оп.
- •41.Гранично-допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Медогляди та профілактичні заходи.
- •42.Основні принципи управління оп на рівні держави і органи управління оп на рівні підприємств.
- •43.Види шкідливих виробничих факторів, їх дія на організм людини та методи захисту.
- •44.Основні законодавчі та нормативно-технічні документи з оп.
- •45.Охорона праці підлітків.
- •46.Санітарно – гігієнічні вимоги до робочого середовища користувача еом.
- •47.Основні права та обов’язки власника і працівників у світлі закону України “Про охорону праці”.(3 питання закон «про оп»)
- •48.Режими праці та відпочинку оператора еом Організація робочого місця оператора еом.
- •49.Пожежна безпека під час виробничої практики в навчальних цехах підприємства.
- •50.Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •51.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •52.Фактори що впливають на ступінь враження електричним струмом.
- •53.Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві
- •54.Освітлення робочих місць еом.
- •55.Основні причини травматизму і захворювання на виробництві.
- •56.Вплив освітлення на працездатність та безпеку праці. Види виробничого освітлення.
- •57.Управління оп на підприємстві.
- •58.Інфразвук та ультразвук. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль. Заходи і засоби захисту.
- •59.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •60.Захист від дії виробничих вібрацій. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
51.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25) власник зобов'язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.
Порядок розслідування, реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві регламентується «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях».
Розслідування проводиться за участю представників профспілкової організації, членом якої є потерпілий, та представника Фонду соціального страхування. У розслідуванні групових та зі смертельними наслідками нещасних випадків бере участь представник органу державного нагляду.
За висновками роботи комісії з розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше 3 днів з моменту закінчення розслідування.
За наслідками розслідування на облік беруться нещасні випадки, які трапилися:
• під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення роботодавця (дії в інтересах підприємства — це дії працівника, які не входять в коло його прямих обов'язків, зокрема, надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристосування, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожеж тощо);
• на робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу разом зі встановленими перервами;
• протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також часу, призначеного для особистої гігієни;
• під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), а також на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва;
• під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;
• під час надання підприємствам шефської допомоги.
Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).
Цей керівник, у свою чергу, зобов'язаний:
• терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;
• повідомити про випадок власника (керівника) підприємства;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до тяжчих наслідків).
Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу.
До комісії залучаються представник профспілки, членом якої є потерпілий, та представник Фонду соціального страхування.
Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події:
• обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та отримати пояснення потерпілого (якщо це можливо);
• розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативнотехнічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці;
• встановити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
• скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках.
Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві 45 років.
Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розслідуванні обов'язково бере участь представник навчального закладу.
Якщо вказані роботи проводилися під керівництвом працівника навчального закладу або на виділеній для цих цілей ділянці, то нещасний випадок розслідується комісією установи освіти, до якої входять також представники підприємства. Такий випадок береться на облік навчальним закладом.
Нещасні випадки з учнями і студентами під час трудового і професійного навчання у навчальному закладі розслідуються та беруться на облік відповідно до «Положення про організацію охорони праці і порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах».
Розслідуванню та обліку підлягають також випадки професійного захворювання, отруєння та аварій.
Захворювання відносять до професійного відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством праці та соціального захисту.
Зв'язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю представників підприємства.
Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причини кожного випадку профзахворювання протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення про профзахворювання.
Комісія з розслідування зобов'язана:
# скласти програму розслідування причин профзахворювання;
• провести розслідування обставин та причин профзахворювання, скласти акт за відповідною формою.
У цьому акті повинні бути вказані заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначена відповідальність підприємства і посадових осіб за виникнення профзахворювання.
Громадський контроль за розслідуванням профзахворювань здійснюють уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, а також професійні спілки через свої виборні органи та представників.