- •1.Основні поняття, історичний огляд, мета та складові частини курсу “Основи праці”.
- •2.Тб при ремонті та обслуговуванні компютерів.
- •3.Цілі і задачі курсу “Основи охорони праці”, Конституція України, Закон України “Про охорону праці”.
- •4.Колективний договір і його стимулювання в охороні праці.
- •5.Нещасні випадки пов’язані з трудовою діяльністю на виробництві й у побуті.
- •6.Охорона праці жінок
- •7.Пожежонебезпечні властивості речовин.
- •8.Напруга дотику, напруга кроку. (Означення, схема, пояснення).
- •9.Профілактика пожеж.
- •10.Види електричних струмів, що викликають відповідну реакцію організму.
- •12.Гарантії прав громадян на оп при укладанні трудового договору, трудової угоди.
- •13.Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •14.Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.
- •15.Звільнення потерпілого від дії електричного струму та надання долікарської допомоги.
- •16.Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •17.Види вогнегасних речовин.
- •18.Навчання з оп і види інструктажів.
- •19.Умови виникнення горіння. Різновидності горіння.
- •Різновиди горіння
- •20.Організаційні та технічні заходи з пожежної безпеки.
- •21.Захист від дії електромагнітного випромінювання. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •22.Промислова, статична і атмосферна електрика
- •23.Основні заходи і засоби захисту від дії інфрачервоних випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •24.Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •25.Основні заходи і засоби захисту від дії ультрафіолетових випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •26.Види вогнегасників. Правила користування.
- •Правила користування вогнегасником:Порошковий вп-2 (п)
- •27.Основні заходи і засоби захисту від дії лазерних випромінювань.
- •Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •28.Іонізуючі випромінювання. Природа, джерела, одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •29.Організаційні і технічні заходи з електробезпеки
- •30.Дія електричного струму на організм людини.
- •31.Мікроклімат виробничих приміщень.
- •32.Вентиляція виробничихприміщень. Види вентиляції, загальні вимоги.
- •33.Дія електричного струму на організм людини.
- •34.Види електричних травм.
- •35.Причини виникнення пожеж
- •36.Дії персоналу у випадку виникнення пожежі.
- •37.Види навчання та інструктажі з оп.
- •38.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •39.Захист від дії виробничого шуму. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
- •40.Державний нагляд, громадський та відомчий контроль з оп.
- •41.Гранично-допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Медогляди та профілактичні заходи.
- •42.Основні принципи управління оп на рівні держави і органи управління оп на рівні підприємств.
- •43.Види шкідливих виробничих факторів, їх дія на організм людини та методи захисту.
- •44.Основні законодавчі та нормативно-технічні документи з оп.
- •45.Охорона праці підлітків.
- •46.Санітарно – гігієнічні вимоги до робочого середовища користувача еом.
- •47.Основні права та обов’язки власника і працівників у світлі закону України “Про охорону праці”.(3 питання закон «про оп»)
- •48.Режими праці та відпочинку оператора еом Організація робочого місця оператора еом.
- •49.Пожежна безпека під час виробничої практики в навчальних цехах підприємства.
- •50.Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •51.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •52.Фактори що впливають на ступінь враження електричним струмом.
- •53.Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві
- •54.Освітлення робочих місць еом.
- •55.Основні причини травматизму і захворювання на виробництві.
- •56.Вплив освітлення на працездатність та безпеку праці. Види виробничого освітлення.
- •57.Управління оп на підприємстві.
- •58.Інфразвук та ультразвук. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль. Заходи і засоби захисту.
- •59.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •60.Захист від дії виробничих вібрацій. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
4.Колективний договір і його стимулювання в охороні праці.
Колективний договір (угода) укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників або уповноважених ними сторін.
Вимогами законів України «Про охорону праці» і «Про колективні договори і угоди» передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).
Гарантії, пільги та компенсації, передбачені для працюючих чинним законодавством, повинні вважатися мінімальними, обов'язковими для виконання за будь-яких умов. За наявності на підприємстві ліпших економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть бути вищими за мінімальні та мати більші розміри на підставі додаткових зобов'язань згідно з колективним договором (угодою).
Наприклад, відповідно до статей Закону України «Про охорону праці» може бути передбачено: надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розміри, визначені чинними нормативними актами), додаткового комплекту спецодягу (понад встановлені норми), облаштування додаткових санітарно-побутових приміщень (саун, душових, ванн тощо) на тих виробництвах, де нормами це не передбачено, встановлення, залежно від конкретних умов праці, додаткових оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення або скороченої тривалості робочого часу тощо.
Колективний договір (угода) повинен обов'язково передбачати захист прав і спеціальних інтересів осіб, які постраждали на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих.
Перевірка виконання колективного договору проводиться не рідше як два рази на рік. Підсумки перевірки розглядаються на зборах або конференції працюючих. За невиконання зобов'язань за колективним договором службові особи притягаються до адміністративної, дисциплінарної відповідальності.
5.Нещасні випадки пов’язані з трудовою діяльністю на виробництві й у побуті.
Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду його здоров'ю або настала смерть.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затверджено спеціальною постановою Кабінету Міністрів України {додатки 12-15).
За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові (одночасно з двома і більше працівниками).
Наслідком нещасного випадку може бути:
• переведення потерпілого на легшу роботу;
• одужання потерпілого;
• встановлення потерпілому інвалідності;
• смерть потерпілого.
Нещасні випадки, які виникають не на виробництві, узагальнено називають, на відміну від виробничого травматизму, невиробничими. Основну частину таких травм становлять гі, що їх люди зазнають удома, у повсякденному побуті.
Травмуватися можна не лише у помешканні, де ви живете, а також у саду, присадибній ділянці, подвір'ї, гаражі, вулиці, у комунальних закладах тощо.
Всі ці травми називають побутовим травматизмом. В Україні щорічно в побуті травмується близько 2 млн чол., 28 тис. з них стає інвалідами.
Внаслідок низки особливостей побутовий травматизм меншою мірою, ніж травматизм на виробництві, піддається організованим заходам профілактики. Специфіка побуту, проведення більшої частини вільного часу вдома, у дворі, в квартирі, на присадибній ділянці, на вулиці біля будинку висувають у профілактиці побутового травматизму на перше місце особисті фактори: розуміння необхідності попередження можливого нещасного випадку в домашній обстановці, дотримання певних правил поведінки в побуті, при експлуатації побутових електричних і механічних приладів, опалювальних пристроїв тощо.