
- •1.Основні поняття, історичний огляд, мета та складові частини курсу “Основи праці”.
- •2.Тб при ремонті та обслуговуванні компютерів.
- •3.Цілі і задачі курсу “Основи охорони праці”, Конституція України, Закон України “Про охорону праці”.
- •4.Колективний договір і його стимулювання в охороні праці.
- •5.Нещасні випадки пов’язані з трудовою діяльністю на виробництві й у побуті.
- •6.Охорона праці жінок
- •7.Пожежонебезпечні властивості речовин.
- •8.Напруга дотику, напруга кроку. (Означення, схема, пояснення).
- •9.Профілактика пожеж.
- •10.Види електричних струмів, що викликають відповідну реакцію організму.
- •12.Гарантії прав громадян на оп при укладанні трудового договору, трудової угоди.
- •13.Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •14.Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.
- •15.Звільнення потерпілого від дії електричного струму та надання долікарської допомоги.
- •16.Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •17.Види вогнегасних речовин.
- •18.Навчання з оп і види інструктажів.
- •19.Умови виникнення горіння. Різновидності горіння.
- •Різновиди горіння
- •20.Організаційні та технічні заходи з пожежної безпеки.
- •21.Захист від дії електромагнітного випромінювання. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •22.Промислова, статична і атмосферна електрика
- •23.Основні заходи і засоби захисту від дії інфрачервоних випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •24.Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •25.Основні заходи і засоби захисту від дії ультрафіолетових випромінювань. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •26.Види вогнегасників. Правила користування.
- •Правила користування вогнегасником:Порошковий вп-2 (п)
- •27.Основні заходи і засоби захисту від дії лазерних випромінювань.
- •Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль.
- •28.Іонізуючі випромінювання. Природа, джерела, одиниці вимірювання, нормування і контроль, методи захисту.
- •29.Організаційні і технічні заходи з електробезпеки
- •30.Дія електричного струму на організм людини.
- •31.Мікроклімат виробничих приміщень.
- •32.Вентиляція виробничихприміщень. Види вентиляції, загальні вимоги.
- •33.Дія електричного струму на організм людини.
- •34.Види електричних травм.
- •35.Причини виникнення пожеж
- •36.Дії персоналу у випадку виникнення пожежі.
- •37.Види навчання та інструктажі з оп.
- •38.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •39.Захист від дії виробничого шуму. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
- •40.Державний нагляд, громадський та відомчий контроль з оп.
- •41.Гранично-допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Медогляди та профілактичні заходи.
- •42.Основні принципи управління оп на рівні держави і органи управління оп на рівні підприємств.
- •43.Види шкідливих виробничих факторів, їх дія на організм людини та методи захисту.
- •44.Основні законодавчі та нормативно-технічні документи з оп.
- •45.Охорона праці підлітків.
- •46.Санітарно – гігієнічні вимоги до робочого середовища користувача еом.
- •47.Основні права та обов’язки власника і працівників у світлі закону України “Про охорону праці”.(3 питання закон «про оп»)
- •48.Режими праці та відпочинку оператора еом Організація робочого місця оператора еом.
- •49.Пожежна безпека під час виробничої практики в навчальних цехах підприємства.
- •50.Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •51.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •52.Фактори що впливають на ступінь враження електричним струмом.
- •53.Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві
- •54.Освітлення робочих місць еом.
- •55.Основні причини травматизму і захворювання на виробництві.
- •56.Вплив освітлення на працездатність та безпеку праці. Види виробничого освітлення.
- •57.Управління оп на підприємстві.
- •58.Інфразвук та ультразвук. Природа. Джерело. Одиниці вимірювання. Нормування і контроль. Заходи і засоби захисту.
- •59.Організація охорони праці на робочих місцях.
- •60.Захист від дії виробничих вібрацій. Природа, джерела, одиниці вимірювання, як впливає надмірна дія на організм людини, нормування і контроль, міри захисту.
33.Дія електричного струму на організм людини.
Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень,електричних знаків електрометалізації шкіри, опіків. Електричний струм, проходячи через організм людини, спричинює термічну, електролітичну та біологічну дії.Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, ураженні внаслідок високої температури кровоносних судин, нервових клітин, серця, мозку, що призводить до серйозних функціональних розладів.Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.Біологічна дія струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.
34.Види електричних травм.
Електричні травми — це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.
Серед електротравм умовно виділяють місцеві електротравми.
Місцева електротравма — це локальне ушкодження цілісності тканин тіла, кісток під впливом електроструму чи електродуги.
Характерними видами місцевих електротравм є такі:• електричні опіки;
• електричні знаки;• електрометалізація шкіри;• електроофтальмія; • механічні пошкодження.
Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми.Поверхневі опіки — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1 А під час різних коротких замикань, які супроводжуються іскрінням, сильним нагрівом провідників, загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені важкості (1~4).
Електричні знаки — плями сірого або блідо-жовтого кольору у вигляді мозолі на поверхні шкіри в місці контакту зі струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.
Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частками металу за його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму. Уражена ділянка шорстка на дотик і має характерне для металу забарвлення. Електрометалізація шкіри є відносно безпечною (за винятком потрапляння металу в очі) й з часом зникає.
Електроофтальмія — запалення очей внаслідок дії значного потоку ультрафіолетових променів.
Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові тканини, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.
За видами травм ці випадки розподіляються наступним чином, %:
— електричні опіки — 40;— електричні знаки — 7;— металізація шкіри — 3;— механічні пошкодження — 0,5;— електроофтальмія — 1,5;
— змішані травми — 23;— всього — 75.
Електричний удар — це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м'язів. Залежно від уражень, ступінь негативної дії на організм електричного удару може бути різним. У найгіршому випадку електричний удар може призвести до порушень діяльності й навіть повної зупинки легенів та серця.
Електричні удари можуть бути таких видів:• удари, що призвели до судорожних скорочень м'язів без знепритомнення;• удари, що призвели до судорожних скорочень м'язів зі знепритомненням, але з роботою органів дихання і серця;• удари зі знепритомненням й порушенням діяльності орга-
нів дихання і серця;• удари, що викликали клінічну смерть.
Особа, яка надає долікарську допомогу, повинна визначити вид удару і вже залежно від цього вирішувати, що потрібно робити.