51. Майнові методи оцінки вартості бізнесу

Майновий підхід до оцінки вартості бізнесу заснований на визначенні суми витрат ресурсів на його відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу. Цей підхід найбільш ефективний, коли покупець збирається порівняти витрати на придбання бізнесу з витратами на створення аналогічного підприємства.

Даний підхід представлений двома основними методами:

- методом вартості чистих активів;

- методом ліквідаційної вартості.

Сферами застосування методу чистих активів є:

а) оцінка підприємств, основна діяльність яких спрямована на досягнення соціального ефекту;

б) купівля-продаж підприємств зі значною часткою матеріальних і фінансових активів у структурі майна;

в) страхування, оподатковування майна підприємства;

г) підвищення ефективності поточного управління підприємством;

д) визначення кредитоспроможності;

є) оцінка вартості нового підприємства, яке не має історії господарської діяльності.

Сутність методу складається у визначенні різниці між сумами вартості всіх активів підприємства та всіх зобов'язань. Базова формула для розрахунку чистих активів має вид:

ЧА = А - 3, (12.12)

де ЧА - вартість чистих активів підприємства;

А - сума всіх активів;

З - сума всіх зобов'язань.

Відповідно до діючої методики оцінки вартості майна вихідна формула трансформується таким чином:

ЧА = (Н + О + М) - (В + Д + П), (12.13)

де Н - вартість необоротних активів;

О - вартість оборотних активів;

М - вартість витрат майбутнього періоду;

В - вартість забезпечення наступних витрат і платежів;

Д - вартість довгострокових зобов'язань;

П - вартість поточних зобов'язань.

52. Що таке моніторинг можливостей підприємства? Чому виникає необхідність в його проведенні?

В загальному розумінні моніторинг можна розглядати з двох позицій:

- по-перше, як спосіб дослідження реальності, що використовується в різних галузях;

- по-друге, як спосіб забезпечення сфери управління своєчасною та якісною інформацією.

Моніторинг поточних можливостей підприємства можна визначити як систему постійного спостереження за реалізацію внутрішніх бізнес-процесів і компетенцій з метою виявлення відповідності результатів, що досягаються, результатам, що очікувались (планувалися). Таке постійне спостереження передбачає збирання, обробку, зберігання та розповсюдження зацікавленими особами інформації про наявний сукупний потенціал, окремі його елементи та рівень його реалізації.

За умов правильної організації така система дозволяє оцінити стан об'єкта в будь-який момент часу та забезпечити необхідні умови для прогнозування його розвитку.

В основі організації моніторингу є декілька базових принципів, серед яких можна виділити такі ключові:

- цілісність

- оперативність;

- пріоритет управління;

- відповідність цілей моніторингу засобам його організації;

- націленість на прогноз;

- несуперечність

52. Які особливості потенціалу необхідно враховувати в процесі організації системи моніторингу

У зв'язку з тим, що основу визначення поточних можли­востей підприємства становить оцінка його потенціалу, то доцільно визначити ті особливості потенціалу, які необхідно враховувати в процесі організації системи моніторингу. Так, основними особливостями за даних умов можна вважати такі: • динамічність, яка виявляється в постійному розвитку його елементів; • складність структури, яка має охопити всі його елементи та визначити їх ієрархію; • комплексність, яка означає необхідність вивчення елементів потенціалу через їх взаємозв'язок і взаємодію; • функціональність, яка виявляється в досягненні того чи іншого рівня реалізації можливостей через виконання певних функцій.Дані особливості визначають той факт, що організація моніторингу поточних можливостей підприємства є складним процесом, який має здійснюватися з залученням програмних продуктів, побудованих на основі адекватної системи критеріїв і показників. Така система повинна забезпечити не тільки можливість порівняння поточного стану із запланованим, але й можливість визначення проблемних напрямків діяльності з метою запобігання або мінімізації можливого деструктивного розвитку подій.