6.3 Розробка інженерних рішень з конкретних питань з охорони праці

6.3.1. Розрахунок штучного освітлення

В приміщенні розмірами 24х16х4,2 попередньо були запроектовані світильники “Астра” та встановлені в них ЛН В.220.15 (h_с=0,8). Схема встановлення показана на рис. 5.1.[17]

За табл. 5.1 (ГОСТ 12.1.046) знаходимо Е_в=50 лк. На схемі (рис. 5.1) вибираємо розрахункову точку Х1 біля стіни. Для знаходження умовної освітленості точки від ЛН1 до ЛН40 виділяємо проекції відстаней від лампи до Х1:

d₃ = d₃₈ = 13,2 м; d₄ = d₃₉ = 15,21 м; d₅ = d₄₀ = 17,5 м; d₆ = d₃₁ = 7,76 м;

d₇ = d₃₂ = 9,01 м; d₈ = d₃₃ = 10,97 м, d₉ = d₃₄ = 13,31 м, d₁₀ = d₃₅ = 15,88 м,

d₁₁ = d₂₆ = 4,92 м, d₁₂ = d₂₇ = 6,73 м, d₁₃ = d₂₈ = 9,18 м, d₁₄ = d₂₉ = 11,88 м,

d₁₅ = d₃₀ = 14,71 м, d₁₆ = d₂₁ =2,50 м, d₁₇ = d₂₂ = 5,22 м, d₁₈ = d₂₃ = 8,14 м,

d₁₉ = d₂₄ = 11,10 м, d₂₀ = d₂₅ = 14,08 м.

Розрахункова висота до точки: h = H - h_c = 4,2 – 0,8 =3,4 м. За графіком умовних ізолюкс (мал.9.6 [16]) визначаємо умовну освітленість, яка створюється кожною лампою

е₁ = е₃₆ = 0 лк; е₂ = е₃₇ =0 лк; е₃ = е₃₈ =0 лк; е₄ = е₃₉ = 0 лк;

е₅ = е₄₀ = 0 лк; е₆ = е₃₁= 0,6 лк; е₇ = е₃₂ = 0,5 лк; е₈ = е₃₃ = 0 лк;

е₉ = е₃₄ = 0 лк; е₁₀ = е₃₅ = 0 лк; е₁₁ = е₂₆ = 2,0 лк; е₁₂ = е₂₇ = 1,0 лк;

е₁₃ = е₂₈ = 0,4 лк; е₁₄ = е₂₉ = 0 лк; е₁₅ = е₃₀ = 0 лк; е₁₆ = е₂₁ =8,0 лк;

е₁₇ = е₂₂ = 1,9 лк; е₁₈ = е₂₃ = 0,6 лк; е₁₉ = е₂₄ = 0 лк; е₂₀ = е₂₅ = 0 лк;

Тоді лк. За формулою знаходимо потрібний світовий потік лампи:

;

де Е_н – нормована освітленість, лк; к – коефіцієнт запасу (для ЛН к=1,3 та ЛЛ к=1,5); - коефіцієнт додаткової освітленості, який створюється віддаленими світильниками (приблизно приймається 1...1,2); - умовна освітленість контрольної точки Х1 від сумарної дії світильників.

лк.

За табл. 5.7 [17] знаходимо, що з ламп загального призначення ближче всього стоїть ЛБ-65 у котрої світовий потік 4550 лм, який відрізняється від потрібного на 9,2%, що менше допустимої 20%.

Кількість світильників

шт.

6.3.2. Акустичний розрахунок припливної установки k2

Визначити шум в робочій зоні торгового залу, який утворюється при роботі вентиляційної установки, визначити потрібне зниження рівня шуму та підібрати глушник.

В розрахункове приміщення з площею підлоги 11х7м та висотою стелі 3.3 м через чотири регульовані решітки розміром 300х300 мм подається повітря в кількості 1680м³/год. Решітки мають відносний вільний переріз та розташовані на відстані l = 3,5 м від найближчого робочого місця. В припливній установці використовується вентиляційний агрегат AIRV-315/2B з параметрами: об’ємна витрата 400м³/год, тиск 290Па, частота обертання 1500 об/хвил, відхилення режиму роботи вентилятора від режиму максимуму ККД 30%. Швидкість руху повітря в повітропроводах не перевищує рекомендованої для попередження шумовиникнення, тому в акустичному розрахунку враховують тільки шум, що створює вентилятор і шум, який генерується решітками.

Шум в залі не повинен перевищувати номер граничного спектру ПС-50.

Розраховуємо спочатку допустимі швидкості руху повітря в припливних решітках, підрахувавши попередньо всі необхідні параметри.

Площа решітки F=0,3х0,3=0,09м². Знаючи відносний вільний переріз решітки, знаходимо коефіцієнт аеродинамічного опору =4. Згідно з п.17.3 [7] розрахунок допустимої швидкості для решіток можна робити тільки для частоти 2000 Гц. На цій ділянці допустимий рівень звукового тиску, відповідний номеру граничного спектру ПС-50, який дорівнює 47дБ.

Знаючи висоту стелі Н=3.3м, характеристику звукопоглинання поверхонь приміщення – тверді (табл.17.9) [7] та площу підлоги – 77м², по номограмі (мал.17.5) [7] знаходимо різницю рівнів звукової потужності та звукового тиску на частоті f=2000 Гц, L_р – L =12,3 дБ.

Допустимий октавний рівень звукової потужності, який генерується однією решіткою, визначається за формулою:

;

дБ;

Поправка Б, яка залежить від типу обтікаємого елементу, для решіток дорівнює нулю. За табл. 17.8 [7] для частоти 2000 Гц знаходимо поправку L₁=8дБ. Поправка на розташування джерела шуму дорівнює нулю.

Використовуючи формулу знаходимо допустиму швидкість повітря в решітці:

;

де v-середня швидкість повітря на вході в розглядаємий устрій, яка розраховується по габаритним розмірам для решіток, м/с; - безрозмірний

коефіцієнт місцевого опору елементу, який віднесений до швидкості на вході в нього; F- габаритна площа решіток, м²; Б - поправка яка залежить від типу обтікаємого елементу.

;

м/с.

Фактична швидкість повітря в решітках:

м/с.

Шум, що генерується в решітках, в подальшому розрахунку можна не враховувати.

Загальний рівень звукової потужності шуму вентилятора з боку нагнітання підраховуємо за формулою

;

де - загальний рівень звукової потужності шуму вентилятора відносно 10^-12Вт, дБ; L - критерій шумності, дБ, який залежить від типу та конструкції вентилятора, значення якого приймається за табл.17.4[7]; Н - повний тиск, який створює вентилятор, Па; Q - об’ємна витрата вентилятора, м³/с; - поправка на режим роботи вентилятора, дБ.

дБ.

Октавний рівень звукової потужності вентилятора, випромінювального в мережу, визначаємо за формулою

;

де -поправка, яка враховує розповсюдження звукової потужності вентилятора за октавними полосами, дБ; -поправка, яка враховує акустичний вплив приєднання повітропроводів до вентилятора, дБ.

Зниження рівня звукової потужності в окремих елементах вентиляційної мережі визначаємо за даними п.17.6[7] та вносимо в таблицю 6.2.

Щоб підібрати глушник, розраховуємо за формулою необхідну площу вільного перерізу глушника S_cв, попередньо визначивши v_доп.

Для розглядаємого приміщення v_доп = 10м/с

, м²;

м².

Глушник підбираємо за табл.17.16[7]. Потрібне зниження рівня звукового тиску забезпечує глушник довжиною 1,0 м з пластинами товщиною 100мм на відстані 100мм.