6.3. Розробка інженерних рішень з конкретних питань з охорони праці

Час евакуації під час пожежі

Рух людей може бути нормальним, що здійснюється людиною в нормальних умовах життєдіяльності, та вимушеним, пов’язаним з необхідністю звільнити приміщення або будівлю через виникнення пожежі. Вимушений рух людей має свої специфічні особливості, які необхідно враховуватидля збереження здоров’я та життя людей.

Забезпечення безпеки руху людей пов’язано з проектуванням евакуаційних виходів та шляхів, що відповідають вимогам СНиП II – 90-81, СНиП II-2 – 80. Евакуаційні шляхи та виходи повинні забезпечувати безпечне виведення людей від джерела безпеки за межі будівлі, в якій можливе виникнення пожежі або аварії.

Евакуаційними виходами вважають дверні пройоми, якщо вони ведуть безпосередньо на вулицю; на сходи, з виходом безпосередньо на вулицю або через вестибюль, окремі від коридора перегородки з дверима, на прохід або в коридор з безпосереднім виходом на вулицю або на сходи; в сусідні приміщення того ж поверху, що мають межу вогнестійкості не нижче III – ого ступеня тощо.

Евакуаційні шляхи:

ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний рух протягом визначеного терміну.

Розрахунок.

Визначити час евакуації глядачів з зали кінотеатру в аврійних умовах.

Прямування людей відбувається через проходи біля подовжніх стін зали та дверей, що виходять з зали безпосередньо назовні; t_к в аварійних умовах встановлено в межах 2,5 хв; Двері, що ведуть у фойє, як евакуаційні виходине враховуються, оскільки при наповненому фойє евакуція зустрілаб значні труднощі, що моглиб призвести до виникнення давки та паніки.

Відстань між стінками кресел 0,9м. Вихідні двері з кожної сторони залу мають ширину

₀=1,8 м.

Оскільки зала у плані симетрична, для розрахунку приймаємо один людський потік із кількістю людей, що дорінює половині ширини зали: 193 чол.

Загальгий час, рівний інтенсивності прямування людей у проході, визначається за формулою:

q = Qр m/,

де q – інтенсивність прямування в проході, м/хв;

Qр – пропускна здатність ряду, м²/хв;

m – кількість рядів, що виходять у прохід,

 - ширина проходу, м.

Приймаючи f=0.125 м² (дорослий у зимовому одязі);

f – площа горизонтальної проекції людини;

N₀= 0.125386=48,25 м².

Параметри прямування людських потоків за аварійних умов D_р=0,42 м²/чол; Vр=23,78 м/хв; q_р = 9,99 м/хв; Q_р =6 м²/хв.h

t_р = Lр/ Vр =10/23,78=0,42 хв.

q = Qр m/=617/2,1=48,57

D_ір= Qр t_р /l=60,42/ (2,10,9)=1,33, що відповідає q_{max .}

Процес стабілізується при D_max:

q₂ = q₃ =14,29 м/хв, D₂ = D₃= 0,49 м²/м².

q₄ =5,71 м/хв, D₄ =0,16 м²/м².

q₅ =8,57 м/хв, D₅ =0,24 м²/м².

q₆ =2,85 м/хв, D₆ =0,08 м²/м².

D₁= D₆

D = D₁+D₂+D₃+D₄+D₅+D₆ =0,08+0,49+0,49+0,16+0,24+0,08 = 1,54 м²/м².

Розрахуємо час евакуації людей з глядацької зали кінотеатру, відповідно до [17 стор.302].

t =(0,9/8,09((14,29/2,86(8,09-5,71)+1,54)+(48,25/(8,092,1))=1,81 хв.

Отримане значення t задовольняє граничні умови евакуації людей з приміщення глядацької зали.

Розрахунок штучного освітлення

Основною задачею розрахунку штучного освітлення є визначення числа та потужності приладів, необхідних для забезпечення необхідного заданого значення освітлення.

Метод розрахунку носить назву методу світлового потоку або коефіцієнта використання, що дозволяє забезпечити середню освітленність поверхні. Цей метод застосовують для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь, а також для розрахунку зовнішнього освітлення , в випадках, коли нормована середня освітленність.

Рішення задачі включає наступні етапи:

нормування освітленності виробничого приміщення в темний час доби;

визначення допоміжних величин, які входять у формули розрахунку світлового потоку;

розрахунок світлового потоку лампи;

вибір технічних характеристик світлотехнічної установки.

Розрахунок.

В приміщення глядацької зали кінотеатру планується встановити світильники типу лампи розжарювання загального призначення. Приміщення має розміри: А=26,9 м, В=17,3 м, Н=7,0 м.

Висота робочої поверхні h_п=1,5 м, звіс світильника h_c=0,7 м. Запиленність повітря приймаємо для виробничого приміщення з повітряним середовищем, що містять не більше 5 мг/м³ пилюки, диму і кіптяви. Приміщення має побілену стелю, бетонні стіни, темну робочу поверхню. Необхідно визначити потужність джерела світла, загальну встановлену потужність освітлювальної установки, необхідні для забезпечення освітленності, що нормується Е_к =200 лк.

Визначаємо висоту підвісу світильників над робочою поверхнею:

h_р=7,0-1,5-0,7= 4,8 м.

Тоді індекс приміщення буде рівний:

і= 26,917,3/(4,8(26,9+17,3)) = 2,2

Для заданих умов коефіцієнт відбиття стелі, стін і розрахункової поверхеі складають:

_н =0,7, _с=0,5, _р=0,3. За цими даними визначаємо коефіцієнт викоритсання світлового потоку = 0,648.

Найвигідніше значення відношення  = L/ h_р = 0,9

Висота підвісу світильника h_р=4,8 м дає нам відстань між світильниками L =0,94,8 =4,32 м.

Прийнявши відстань від світильників до стін L/2 =2,16 м можемо встановити n = 9 світильників.

Приймаємо величину поправочного коефіцієнту Z = 1,05. За таблицею знаходимо, що величина коефіцієнта запасу для заданої запиленості повітря для ламп розжарювання загального призначення К=1,3.

Величина світлового потоку Ф_р однієї лампи, необхідна для створення освітленості, що нормується Е_к =200 лк, буде дорівнювати:

Ф_р=20026,917,31,31,05/(0,648*92) = 10892 лм.

Найбільш близька до розрахункової величини світлового потоку лампа розжарювання типу Г-1000 потужністю Р_л=750 Вт, Ф_л=13100 лм. Фактичнаий світловий потік лампи вілрізняється від розрахункового на 16,9%, що забезпечує умовувідхилення фактичної величини світлового потоку від розрахункового(10-20%).

Визначаємо розрахункову величтну освітленості, що формується при використані вибраних ламп типу Г-1000:

Е= Ф_л/ Ф_р=100131002/10892=240,5 лк.

Отримана величина Е задовольняє умову поставленої задачі. Потужність освітлювальної кстановки становитиме:

Р_оу =И_лР_л = 9*750 =6750 Вт.

Розрахунок завершено.