29. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кку)

Об’єкт злочину – нормальна діяльність апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Об’єктивна сторона злочину поляга у сукупності таких ознак дій: використання службовою особою через дію або бездіяльність свого службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння корисливих мотивів іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб; заподіяння таими діями істотної шкоди державним чи громадським благам, охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб.

Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа.

Суб'єктивна сторона - характеризується умисною або змішаною формою вини. Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов'язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань. Корисливий мотив можна визначити як прагнення службової особи шляхом зловживання владою або службовим становищем отримати незаконну матеріальну вигоду. Інші особисті інтереси як мотив зловживання владою чи службовим становищем полягають у прагненні отримати вигоду немайнового характеру, обумовлену такими спонуканнями, як кар'єризм, заздрість, протекціонізм, бажання отримати взаємну послугу, заручитися підтримкою у вирішенні якого-небудь питання, приховати свою некомпетентність і т. п. Інтереси третіх осіб необхідно розуміти як такі. що не охороняються у даному випадку законом. Прагнення їх задовольнити є своєрідним аморальним, мотивом службової особи.

Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків (ч. 2 ст. 364), а особливо кваліфікуючою - вчинення його працівником правоохоронного органу (ч. З ст. 364).

30. Вимагання (ст. 189 кку)

Основний об'єкт злочину — право власності, а додатковими обовязковими об'єктами виступають психічна та фізична недоторканість особи, її особиста свобода, здоров'я. Додатковими факультативними об'єктами злочину можуть бути честь, гідність, право на таємницю приватного життя та інші права громадян. Потерпілий — власник майна або цінностей, особа, якій майно ввірене на законних підставах, а також їх близькі родичі. Предмет злочину — майно, цінності, право на майно та цінності. Дії майнового характеру — підвищення зapoбiтнoї плати та ін.

Об'єктивна сторона злочину — це вимога передачі чужого майна або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих ociб, пошкодження чи зни-щення їx майна чи майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, яких потерпілий чи його родичі бажають зберегги в таємниці. Вимагання є закінченим з моменту пред'явления вимоги (з моменту погрози), поєднаної iз погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети. Склад злочину — матеріальний.

Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотиви злочину, як правило корисливі.

Кваліфікованими i особливо кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою oci6; 3) службовою особою з використанням службового становища; 4) з погрозою вбивства чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; 5) з пошкодженням чи знищенням майна; 6) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи; 7) із завданням майнової шкоди у великих розмірах; 8) iз завданням майнової шкоди в особливо великих розмірах; 9) організованою групою; 10) iз заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.