
- •5.Охарактеризувати 6 концепцій маркетингу
- •Функції маркетингу
- •12.Зобразити та описати алгоритм процесу марк.Досліджень.
- •13.Описати процес проведення кабінетних досліджень:джерел,переваги та недоліки вторинної інформації
- •14.План збирання первинних даних….
- •15.Проста та розгорнута модель поведінки покупця на ринку
- •16.Розглянути фактори,що впливають на поведінку покупця на споживчому ринку
- •17.Проаналізувати етапи процессу прийняття рішення про купівлю товару.
- •18.Порівняти етапи процесу прийняття рішення про купівлю товару
- •19.Класифікація споживачів за швидкістю адаптації до товару –новинки.
- •20.Поняття про місткість та насиченість ринку.Визначення частки фірми на ринку.
- •21.Визначити поняття сегментація та се-ння ринку,вказати ознаки і вимоги до ринку.
- •Рівні сегментування ринків
- •22.Основні етапи з погляду товаровиробників на обслуговування покупців.Етапи процесу цільового маркетингу.Етапи процесу цільового маркетингу
- •Етапи процесів цільвого маркетингу
- •23.Значення процесу сегментації.Описати осн.Ознаки для сегментації ринку за географічними,псих.,демог. Та факторами поведінки.
- •24.Визначення цільового ринку та критерії відбору цільових сегментів
- •25.Стратегії охоплення ринку в процесі сегментації.Перелік факторів ,що впливають на вибір стратегії
- •26.Визначення понять позиція та позиціонування товарів,ціль та алгоритм процесу пози-ня.
- •27.Управління маркетинговою діяльністю.Поняття,цілі,етапи.
- •29.Поняття про маркетинг-план.
- •30.Види та характеристика маркетингових організаційних структур
- •31.Організація маркетингового контролю.Маркетинговий аудит
12.Зобразити та описати алгоритм процесу марк.Досліджень.
Маркетингові дослідження - це проектування, збирання, оброблення та аналіз даних, які потребують спеціального дослідження конкретної маркетингової проблеми.
Процес маркетингового дослідження складається з декількох етапів:
Визначення проблеми і формулювання цілей дослідження;
Збирання і аналіз вторинної інформації;
Складання плану збирання первинної інформації;
Збирання і аналіз первинної інформації;
Підготовка та подання звіту.
13.Описати процес проведення кабінетних досліджень:джерел,переваги та недоліки вторинної інформації
Дослідження прийнято починати із збору вторинної інформації. Цей етап називають “кабінетними” дослідженнями. Вторинну інформацію збирають із внутрішніх та зовнішніх джерел.
Джерела внутрішньої інформації:
фінансова і статистична звітність підприємства;
дані про збут щодо товарів і ринків;
рахунки клієнтів;
дані попередніх досліджень.
Джерела зовнішньої вторинної інформації:
видання державних установ, зокрема довідники, статистичні огляди
періодика, книжки;
комерційна інформація, яку продають комерційні дослідницькі фірми.
Так, в Україні можна отримати вторинну інформацію з наступних джерел:
статистичні довідники “Україна в цифрах” та “Статистичний щорічник України”;
серії “Деловая Украина”, “Західна Україна ділова”;
серія “Золоті сторінки України”;
періодичні видання “Бізнес”, “Посередник”, “Галицькі контракти”, “Маркетинг в Україні”, “Новий маркетинг”;
довідково-інфорамційний фонд Торгово-промислової палати України;
система “Інтернет”.
Вторинна інформація має свої переваги й недоліки. Переваги:
низька ціна;
доступність;
оперативність одержання;
можливість порівняти дані з різних джерел;
наявність даних, які іноді не можна отримати самостійно.
Недоліки:
неповнота даних;
негарантована надійність інформації з деяких джерел;
можлива наявність застарілих даних;
можлива суперечливість даних із різних джерел;
методологія збору і оброблення даних часто невідома.
З огляду на все вищевказане, після збирання та оброблення вторинної інформації слід перейти до збирання первинних даних.
14.План збирання первинних даних….
Первинну інформацію ще називають “польовими” дослідженнями.
Переваги первинної інформації:
збирається для конкретних цілей даного дослідження;
дані не застарілі;
методологію збирання даних контролює підприємство;
доступ до результатів досліджень обмежений для конкурентів.
Недоліки:
збирання даних потребує багато часу;
потрібні значні витрати;
не всю інформацію можна збирати в такий спосіб;
у разі недостатнього рівня кваліфікації дослідників інформація може бути неточна.
Велика трудомісткість збирання первинних даних потребує реальної підготовки.
План збирання первинної інформації повинен визначати:
метод дослідження;
принцип формування вибірки;
знаряддя дослідження;
спосіб зв’язку з аудиторією.
Методи збирання первинної інформації.
1. Спостереження – аналітичний метод, за допомогою якого дослідник вивчає поведінку споживачів, торговельного персоналу. За допомогою даного методу фіксують нинішню й результат минулої поведінки, часто в реальних ситуаціях. Людей не опитують, їхнє співробітництво необов’язкове.
Недоліки методу полягають:
1) неможливо визначити ставлення, і спостерігачі можуть неправильно витлумачити поведінку людини;
2) обмежені можливості – можна визначити статево-віковий склад відвідувачів магазину, ресторану або театру, а також приблизну частоту й асортимент покупок.
Основною перевагою є порівняна дешевизна методу.
2. Опитування – полягає в з’ясуванні позицій людей стосовно певного питання. Точність опитування залежить від щирості відповідей опитуваних.
Види опитування:
2.1. Особисте опитування відбувається віч-на-віч; цей метод гнучкий, орієнтований на одержання великої кількості відповідей, знижує невизначеність. Водночас він дорогий; до того ж інтерв’юер може нав’язати опитуваним своє ставлення до товару або створити певну обстановку під час опитування, а це може позначитися на правильності відповідей.
2.2. Опитування телефоном. Даний спосіб економить час і кошти. Відповіді стислі, проте досить часто респонденти відмовляються відповідати. Окрім того інтерв’юер повинен бути впевнений, що розмовляє саме з тим, хто йому потрібний.
2.3. Опитуванням через листування можна охопити велику кількість респондентів; воно не залежить від особистості інтерв’юера і дешевше. Основні проблеми – відмова від відповідей або їх затримка, а також участь в опитуванні сторонніх осіб.
Опитування може бути відкритим – опитуваним пояснюється реальна мета дослідження, або закритим – мета не пояснюється. При другому способі можна отримати щиріші відповіді, уникнути того, щоб опитуваний говорив те, що, на його думку, хоче почути інтерв’юер або дослідник.
3. Фокусування полягає в цілеспрямованому доборі так званої фокус-групи (6-9 опитуваних), з членами якої всебічно обговорюється проблема, яка цікавить дослідника. Фокусування має проводити фаховий “медіатор”, бажано психолог.
Фокус-група може складатися з реальних або потенційних споживачів товару, представників певної соціальної групи, “лідерів думок” або експертів. Метод фокусування застосовують у пошукових дослідженнях, у разі тестування продукції та проведення рекламної кампанії.
4. Експеримент – це дослідження, під час якого в контрольованих умовах змінюють один або кілька параметрів. Мета дослідження – розкрити причинно-наслідкові зв’язки, відкинувши суперечливі пояснення результатів спостереження. Основна перевага експерименту – дає змогу побачити причину й наслідок (наприклад, як упаковка збільшує обсяг збуту), його структура і процес систематизовані. Основні недоліки – високі витрати, надумані умови і нездатність контролювати всі параметри плану маркетингу або всі чинники, що на нього впливають. Експерименти в маркетингу, як правило, коштують дуже дорого.
5. Імітація – метод, що ґрунтується на застосуванні комп’ютерної техніки і відтворює використання різних маркетингових чинників на папері, а не в реальних умовах. Спочатку будується модель контрольованих і неконтрольованих факторів, з якими стикається фірма. Потім різні поєднання умов закладають в комп’ютер з тим, щоб визначити їх вплив на реальну стратегію маркетингу. Імітувати дуже важко, до того ж імітація значною мірою залежить від покладеної в її основу моделі припущень.
6. Моніторинг – це постійне відслідковування чіткого кола вторинної інформації та її систематизація. Цей метод часто застосовують у дослідженні ЗМІ, для відслідковування відвідування театрів, виставок, магазинів, спортивних і політичних заходів.
Крім законних методів збирання інформації застосовують так звані протизаконні методи: промислове шпигунство – незаконне, таємне вилучення комерційно цінної інформації в її власників.
Принципи формування вибірки:
1. принцип випадкового відбору – метод, коли кожен із потенційних респондентів має однакову ймовірність потрапити до вибірки;
2. принцип невипадкового відбору – формують квотовані вибірки, які охоплюють представників окремих прошарків населення згідно з їх соціальним статусом, віковими категоріями, професіями тощо.
Оброблення і аналіз отриманої інформації провадять на базі аналітичної системи маркетингу. Результати дослідження мають бути чітко оформлені, містити таблиці, схеми, діаграми, а також висновки й рекомендації.
ВИВЧЕННЯ ПОВЕДІНКИ ПОКУПЦЯ НА РИНКУ