Урок 4.

Тема. Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення.

Мета уроку. З’ясувати особливості односкладних речень з головним членом у формі підмета; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях різної стильової належності, моделювати й конструювати називні речення; розвивати творчі здібності; виховувати пізнавальний інтерес.

Тип уроку. Урок формування знань, умінь та навичок.

Потрібно знати: - види односкладних речень;

- особливості односкладних називних речень.

Потрібно вміти: - виділяти односкладні називні речення у текстах різних стилів;

- конструювати односкладні називні речення та правильно використовувати їх у власному мовленні.

Хід уроку

Організаційний момент

Створення емоційно-позитивного фону.

- Зберімо все необхідне для уроку: наполегливість, уважність, знання, працелюбність і т.д. Вирушаймо у цікаву і захоплюючу подорож.

Оголошення теми, мети , завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

А к т у а л і з а ц і я о п р н и х з н а н ь у ч н і в

«К л о у з – т е с т» (продовжити речення одним словом)

1.Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, називається …(односкладним).

2.Односкладні речення, головний член яких називає дію, що виконує конкретна особа, називається… (означено-особовим).

3.Односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану невизначеною особою, називається…(неозначено-особовим).

4.Односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу, називається….(узагальнено-особовим).

5.Односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця чи носія, називаються ….(безособовими).

6.Означено-особові та неозначено-особові речення здебільшого вживаються у таких стилях мовлення ….(художній, розмовний).

Поглиблення, систематизація, узагальнення знань

Р о б о т а з п і д р у ч н и к о м с.86.

Робота в групах: опрацьовуючи теоретичний матеріал, підготувати запитання за темою.

- Які односкладні речення називають називними?

- Чим виражається головний член у цих реченнях?

- З якою інтонацією вимовляються називні речення?

- Де використовуються?

- Навести приклади називних речень.

Т в о р ч е с п о с т е р е ж е н н я з е л е м е н т а м и а н а л і з у

- Використовуючи теоретичний матеріал, прокоментуйте подані речення.

Русалки. Водяні красуні ночі. (М.Маркевич.)

( У поданих реченнях наявний головний член речення – підмет. Він стверджує наявність предметів-осіб. Виражається іменником у Н. в. Речення вимовляється з інтонацією повідомлення. 1-е речення непоширене, 2-е поширене означенням і додатком.)

М о з к о в и й ш т у р м.

Чи будь-яке речення, у якому є лише один головний член, виражений іменником у називному відмінку, буде односкладним називним? Чому? Чи може називне речення поширюватися обставиною?

(Ні. Бо до обставини ставиться питання від присудка. Якщо в реченні є обставина, то в такому реченні пропущений присудок, а речення не односкладне, а двоскладне, неповне. Наприклад: Лебедині зграї вдалині.)

П о я с н ю в а л ь н и й д и к т а н т

- Пояснити орфограми, розділові знаки. Визначити типи речень.

Ранок.(Називне.) Надворі світає.(Безособове.) Починається прекрасний день. (Двоскладне). Чарівна мелодія материнської колискової.(Називне.) Слухаючи її, поринаєш у дитинство. (Означено-особове.) Материн голос згадують навіть у глибокій старості.(Неозначено-особове.)

Л і н г в і с т и ч н е д о с л і д ж е н н я (слайд)

- Доведіть, що речення лівої колонки є односкладними називними, а правої – двоскладними.

Полуденна спека. Спека полуденна.

Широкий Дніпро. Дніпро широкий.

Прекрасні дні. Дні прекрасні.

( У лівій колонці є головний член – підмет, другорядний - означення. У правій колонці є обидва головних члени речення – підмет і присудок. Зумовлено це порядком слів у реченні.)

Р о б о т а в г р у п а х (завдання конкурсного характеру)

- Користуючись лише називними реченнями, передайте зміст будь-якого цікавого шкільного заходу. Однокласники повинні упізнати захід за вашою розповіддю.

Т в о р ч е м о д е л ю в а н н я

- Розгляньте картину Олександра Горіна «Зимовий ліс». Визначте, що на ній зображено. Яким настроєм вона перейнята? Складіть за картиною опис, використовуючи називні речення.

Р о б о т а в п а р а х

- Складіть розповіді на запропоновані теми, використовуючи називні непоширені речення. Запропонуйте товаришу по парті поширити ці речення. Простежте, як змінився характер висловлювання.

(Теми для роботи в парах

«Подорож в гори», «Святковий феєрверк», «Літній відпочинок»)

Підсумок уроку

Рефлексія

- На уроці я відчував…

- На уроці я навчився…

- На уроці я зрозумів…

Домашнє завдання

с.85 ( знати теоретичний матеріал), вправа 162 с.88

Додатково ( працюють 5 учнів) підготувати матеріал до уроку-семінару

«Односкладні речення як частини складного речення. Синтаксичний розбір односкладних речень»