8. Предмет, метод, система нотаріального процесу з іноземним елементом в Україні.

Перш ніж перейти до розкриття поняття науки про нотаріат необхідно визначитися, що становить собою загальне поняття «нотаріальний процес» в Україні взагалі і з іноземним елементом зокрема: Нотаріальний процес — це діяльність нотаріальних органів врегульована нормами нотаріального процесуального права: здійснювана у визначеному процесуальному порядку. Змістом цієї діяльності є сукупність взаємних прав та обов'язків суб’єктів процесу — нотаріальних органів і осіб, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій. Об'єднані нотаріальними правовідносинами, ці суб'єкти здійснюють процесуальні дії, спрямовані для досягнення відповідної мети.

Предмет нотаріального процесу взагалі, як і з іноземним елементом зокрема, є лише складовою частиною нотаріальної науки, під ним слід розуміти багатоаспектне утворення, що характеризується низкою параметрів:

суб'єктним складом, до якого відносяться не тільки особи, що вчиняють нотаріальні провадження з наданими їм повноваженнями та особи, що звернулись за їх вчиненням, а й особи, що сприяють вчиненню нотаріальних процесів;

характером існуючих між суб'єктами суспільних правовідносин необхідно виділяти: правовідносини як зовнішнього характеру (нотаріус — зацікавлена у вчиненні нотаріального провадження особа), так і внутрішні відносини в структурі нотаріальних органів та адміністративні відносини між структурою нотаріату та державними органами;

реальною поведінкою суб'єктів нотаріальних правовідносин необхідно виокремлювати: правомірну поведінку (правомірні дії), яка чітко відповідає встановленим в законодавстві про нотаріат нормам, а також ту, що не відповідає таким нормам і потребує розвитку нотаріального законодавства або кваліфікується за нормами інших галузей права;

фактичними ситуаціями, на які впливають юридичні обставини, пов'язані з певними подіями та становищем (за юридичними фактами, які не залежать від волі суб'єктів нотаріальних правовідносин).

Предме­том нотаріального процесуального права є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення нотаріальних дій між но­таріальними органами та особами, які звертаються за вчиненням цих дій і врегульовані нормами нотаріального процесу.

Методом правового регулювання таких відносин є особливий спосіб впливу норм права на однорідні суспільні відносини. Особливий метод правового врегулювання суспільних відносин у нотаріальному процесі — диспозитивно-санкціонований потребує, визначення прав усіх суб'єктів нотаріальних правовідносин, а не тільки нотаріусів. Завдяки специфічним методам нотаріальний процес може розглядатися як самостійний безспірний процес, безпосередньо пов'язаний з такими галузями права як цивільне, сімейне, фінансове, земельне, житлове, міжнародне, а також з цивільним процесом.

Організаційній структурі нотаріату властиві деякі ознаки адміністративних правовідносин, змістом яких є загальна підпорядкованість осіб, що вчиняють нотаріальні дії, Міністерству юстиції України, яке виконує керівну та контролюючу функції. Але не буде вірним тлумачення загальної підпорядкованості виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, консульських установ та дипломатичних представництв України за кордоном Мінюсту лише в силу того, що на певних посадових осіб вищезазначених органів покладений обов'язок щодо вчинення нотаріальних дій. Підпорядкованість цих органів визначається основною спрямованістю їх діяльності.

Необхідно мати на увазі, що нотаріат в Україні — це не тільки система та діяльність розташованих по всій території України та за її межами посадових осіб нотаріату. Але необхідно мати на увазі, що ця система діє самостійно, може і повинна самооновлюватись, виконувати й інші необхідні для її життєдіяльності функції. За участю іноземного елемента особливість нотаріального процесу в Україні полягає, переважно, в застосуванні норм міжнародного законодавства (при визначенні дієздатності іноземця) та зокрема ЗУ «про міжнародне приватне право».