21. Оформлення нотаріусом України документів для дії за кордоном

У ст. 98 Закону про нотаріат передбачається, що нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.

Існують дві умови оформлення документів, призначених для дії за кордоном:
 - документи оформлюються з урахуванням законодавства іноземних держав;
 - законодавство іноземних держав не повинно суперечити законодавству України.

Українські нотаріальні органи мають право вчиняти оформлення щодо документів, призначених для дії за кордоном:
 - засвідчувати вірність копій документів і перекладів документів;
 - посвідчувати доручення на ведення спадкових справ у судах та адміністративних органах, на управління та розпорядження майном, одержання гонорарів, аліментів, пенсій та інших періодичних платежів, на вчинення торгових операцій;
 - видавати свідоцтво про те, що громадянин живий і перебуває в певному місці;
 - вчиняти морський протест за заявою капітана іноземного судна;
 - видавати свідоцтво про право на спадщину;
 - засвідчувати справжність підпису на різних видах заяв.


На вимогу акредитованих в Україні дипломатичних представництв, консульських установ інших держав нотаріуси в межах їхньої компетенції можуть оформляти дозволи:
 - батьків на укладення шлюбу їхніх сина чи дочки з іноземцем;
 - на постійне місце проживання за кордоном;
 - батьків на тимчасовий виїзд неповнолітніх дітей за кордон;
 - батьків на усиновлення їхніх дітей і зміну прізвища, ім'я, по батькові.

Оформлюючи документи, що призначені для дії за кордоном, нотаріус зобов'язаний роз'яснити заінтересованим особам необхідність їх наступної легалізації. Консульською легалізацією підтверджуються справжність і юридична сила оригіналів офіційних документів, призначених для дії за кордоном.
 Легалізація — це процес надання юридичної сили документам, що мають бути використані за кордоном.

Згідно з чинним законодавством України вивезенню за кордон не підлягають трудові книжки, військові квитки, посвідчення водія, технічні паспорти і посвідчення особи.

22. Публічний порядок та його дотримання при вчиненні нотаріальних дій з іноземним елементом.

23. Недопущення нотаріусом зловживання правом іноземними особами.

Зловживання колізійними нормами може мати місце при зміні правового режиму майна. Так, за ст. 103 Закону „Про нотаріат” якщо міжнародним договором встановлені інші правила про нотаріальні дії, ніж ті, що їх містить законодавство України, то при вчиненні нотаріальних дій застосовуються правила міжнародного договору.

Але нотаріуси в кожному конкретному випадку повинні скрупульозно підходити до вибору сторонами тієї чи іншої колізійної прив’язки з точки зору обов’язкової в конкретній ситуації норми національного законодавства, перевіряти зміст такого вибору і відмовляти за п. 1 ст. 49 Закону „Про нотаріат”.

Щодо обов'язку нотаріуса визначити норми міжнародного права при вчиненні дій з іноземним елементом, то Законом "Про нотаріат" це питання взагалі не конкретизується, а лише передбачається, що нотаріуси відповідно до законодавства України та міжнародних договорів застосовують норми міжнародного права. Але ці питання є дуже важливими для захисту як суб'єктів — іноземного елемента цих процесів, так і суб'єктів України, оскільки, приєднавшись до міжнародних договорів, вона взяла на себе зобов'язання гарантувати права цих суб'єктів на власній території.

Судді та нотаріуси під час розгляду справ з охорони та захисту прав суб'єктів цивільних відносин з іноземним елементом (ст. 26 Конституції, ст. 423 ЦПК, ст. 2 Закону України "Про правовий статус іноземців" тощо) зобов'язані не лише знати норми міжнародного права, ратифіковані Україною, а й вміти правильно застосовувати норми іноземного права, оскільки від вирішення цих питань залежать реальний захист і охорона прав іноземних суб'єктів в Україні.

Отже, якщо колізійна норма міжнародного права, яку ратифікувала Україна, зобов'язує суддю, або нотаріуса застосовувати норму іноземного права, то їх відмова від цього без законних підстав порушуватиме обов'язки, взяті Україною згідно з міжнародними угодами.