14. Встановлення особи – іноземного громадянина та перевірка його право- та дієздатності.

Відповідно до п.3 гл. 3 «Порядку вчинення нотарівальних дій» іноземний громадянин, особа без громадянства чи особа, яка має статус біженця, які звертаються за учиненням нотаріальних дій, установлюються нотаріусом на підставі документів, передбачених законодавством України. Відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат» встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії (посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює).

Перевірка право- та дієздатності особи, регулюється ЗУ «Про міжнародне приватне право».

Виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи визначається її особистим законом (ст. 17), в свою чергу, особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст.. 16).

Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України.

Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю.

Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування.

Особистим законом біженця вважається право держави, у якій він має місце перебування.

При визначенні особистого закону відповідно до частин другої і третьої цієї статті вважається, що якщо недієздатна особа змінила місце свого проживання без згоди свого законного представника, то така зміна не спричиняє зміну особистого закону такої особи.

Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом. Цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави місця вчинення правочинів або виникнення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом. (ст.. 18)

Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи регулюються особистим законом цієї особи.

15.Визначення правового становища іноземної юридичної особи та перевірка його право-та дієздатності.

Особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.

Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Для того, щоб з’ясувати яким правом регулюється правосуб’єктність іноземної юридичної особи, слід перш за все розглянути такі категорії як “національність”, “особистий закон” та “особистий статус” юридичної особи.

Юридичні особи - суб’єкти міжнародного приватного права- підпорядковуються у своїй діяльності певним правовим нормам, які визначають їх особистий статус. Особистий статус юридичної особи визначає її правове положення, а також обсяг правоздатності юридичної особи, наприклад, які угоди вона може укладати, та які угоди є для неї ultra vires (позастатутними).

Згідно з класичною доктриною міжнародного приватного права особистий статус юридичної особи встановлюється виходячи з національності. Чинне законодавство України встановлює, що особистий статус іноземних юридичних осіб, а отже і обсяг їх цивільної правоздатності та дієздатності визначається законом країни, де створено підприємство чи організацію. Документ про підтвердження реєстрації юридичної іноземної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Іноземні юридичні особи підтверджують свій правовий статус витягом із торговельного, банківського або судового реєстру.

Перелік документів необхідних для встановлення обсягу право та дієздатності юридичної особи нерезидента:

• Установчі документи (Свідоцтво про заснування, витяг з Торгового реєстру, статут юридичної особи-нерезидента, тощо);

• Документ, що підтверджує повноваження представника (про призначення директора, довіреність з повноваженнями на підписання статуту тощо);

• Паспорт представника;

• Печатка юридичної особи-нерезидента (за наявності).

Правосуб'єктність іноземних юридичних осіб, як правило, виз¬нається на підставі двосторонніх умов, насамперед торговельних.