Розділ 2 відшкодування моральної шкоди потерпілому від злочину

2

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками має бути такою самою, як у тексті.

.1. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у кримінальному процесі

2.1.1………………

2 .1.1.1…………….

Захист особистих немайнових прав забезпе­чується переважно за допомогою позовів про компенсацію моральної шкоди. Якість їх оформлення прямо визначає подальшу долю по­зовів, впливає на захист прав особи.

Слід пам'ятати, що цей інститут є новітнім для правової системи України. Тож не дивно, що потерпілі, які без допомоги адвокатів намагають­ся використати цей спосіб захисту, стикаються із труднощами під час оформлення позовів про компенсацію моральної шкоди. На це вказує неконкретність, немотивованість значної частини вимог про компенсацію моральної шкоди. Про­те не всі адвокати мають необхідний досвід оформлення таких позовів, що відбивається на якості позовних заяв [47, с. 22].

2.2. Честь, гідність та ділова репутація: можливості захисту у кримінальному процесі

Право людини на захист від посягань на честь, гідність і ділову репутацію закріплено у Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року і Європейській Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 року [18, с. 256]. Згідно ст. 12 Загальної декларації прав людини ніхто не може піддаватися свавільному втручанню в його особисте і сімейне життя, свавільним посяганням на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

Проблеми захисту честі та гідності особи були і залишаються актуальними протягом усього існування суспільства. Це обумовлює дослідження цього питання як українськими, так і зарубіжними вченими. Дослідженням цього питання займалися: О. Бандурка, М. Коржанський, П. Михайленко, В. Осадчий, П. Рабінович, В. Сташис, В. Тацій та інші вчені.

2.3. Критерії визначення розміру відшкодування моральної шкоди у кримінальному процесі

Обов'язок із відшкодування заподіяної будь-яким деліктом майнової шкоди ні в кого не викликає сумніву. Інша си­туація склалася стосовно моральної (немайнової) шкоди. Якщо положення про визнання моральної шкоди як юридич­ного факту, що породжує відносини відповідальності, за­перечень не викликає, то питання про можливість її компенсації потерпілому у грошовій формі за рахунок заподіювача шкоди давно є у літературі дискусійним.

Автори, які вважають неможливим відшкодування мо­ральної шкоди, завданої злочином потерпілому, у тому числі через пред'явлення цивільного позову у кримінальній справі, найчастіше висувають два аргументи: немайнова (моральна) шкода не піддається точній грошовій оцінці; майнове її відшкодування є атрибутом буржуазного суспільства, де все оцінюється у грошах, у тому числі честь і совість. Як слушно з цього приводу зауважила Радєва, за такого підходу до даної проблеми немайнова шкода взагалі не відшкодовується, а тому образа потер­пілого, його бажання справедливості залишаються незадоволеними.