1.2. Поняття моральної шкоди: кримінально - процесуальний аспект

Не дозволяється розміщувати найменування підрозділу, пункту, підпункту внизу сторінки, якщо після нього розташовано тільки один рядок тексту.

П итання відшкодування моральної шкоди на сьогодні досить акту­альне. Це інститут, який потребує свого дослідження як теоретичного, так і практичного. В першу чергу проблема полягає у визначенні змісту моральної шкоди, тобто треба дати відповідь на питання, що саме є «мо­ральною шкодою», її критеріями, розрахувати розмір її відшкодування.

В

Точку не ставим

изначення поняття «моральної шкоди», закріплене в законодавчих актах різне і на наш погляд, не висвітлює повною мірою сутність моральної шкоди. Наприклад, закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає моральну шкоду як шкоду, яку заподіяно особис­тим немайновим правам суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та яка призвела або може призвести до збитків, що мають матеріальне ви­раження. Закон «Про охорону праці» визначає моральну шкоду як мо­ральні втрати потерпілого, що виражені у стражданнях, заподіяних пра­цівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинили погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інші негативні на­слідки морального характеру. Закон «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» встановлює, що такий вид шко­ди є стражданням, заподіяним громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можли­востей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з ото­чуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру [21, с. 488].

Наприкінці кожного розділу, окремо у межах однієї сторінки, формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями

В исновки до розділу 1

Отже, з розглянутого можна зробити такі висновки:

Сучасний правовий інститут відшкодування моральної шкоди бере початок з письмових пам'яток Давньої Русі (договорів Русі з Візантією, "Руської Правди").

Вперше у вітчизняному законодавстві моральна шкода як поняття було закріплено у ст. 39 Закону СРСР "Про друковані та інші засоби ма­сової інформації" від 12 червня 1990 р.

Подальші історичні події, створення нової держави — України і по­ступове формування її правової системи спонукало до прийняття дея­ких законодавчих актів і, зокрема 6 травня 1993 року був прийнятий Закон "Про внесення змін та доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій". [21, с. 486]. Ним були введені в дію ст. 7 й ст. 440-1 ЦК УРСР. Вказуючи на моральну (немайнову) шкоду, що підлягає відшкодуванню, ч. 1 ст. 440¹ ЦК (1960 р) не визначала його поняття. Визначення цього поняття на той час містилося у правових нормах спеціальних законів, що регулювали визначені види суспільних відносин і передбачали право громадян і організацій на відшкодування моральної (немайнової) шкоди (наприклад, ст. ст. 1, 33, 34 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. 10 Закону "Про режим іноземного інвестування", ст. 24 Закону "Про захист прав споживачів", ст. 44 Закону "Про авторські і суміжні права", ст. 12 Закону "Про охорону праці" ст. 4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та ін.).

Слід зауважити, що до прийняття нового ЦК України виникало багато спірних питань щодо застосування норм законів про відшко­дування моральної шкоди. Зокрема, відповідно до судової практи­ки, що склалася протягом значного періоду часу, відшкодування моральної шкоди допускалося лише у разі, коли така можливість передбачалася спеціальними нормативними актами. Відповідно до нового ЦК України нормою загальної дії є ст. 23, що застосову­ється у всіх випадках заподіяння моральної шкоди [125, с. 388].