А

Нижнее поле

20 мм

Посилання на нормативні акти в тексті роботи мають позначатися в квадратних дужках тільки порядковими номерами бібліографічних описів цих актів і їх джерел у списку використаних джерел без вказівки на конкретні сторінки (номери, дати) джерел і лише один раз (при першій згадці).

ктуальність теми. На сьогодні в Україні інститут моральної (немайнової) шкоди займає центральне місце серед зобов'язань по відшкодуванню шкоди, оскільки проблема її відшкодування стосується в першу чергу захисту прав фізичних осіб. Разом з тим, в чинному законодавстві України, яке регулює цей захист, відсутнє єдине визначення поняття моральної (немайнової) шкоди, не встановлений чітко порядок та критерії визначення її розміру в грошовому виразі. Більше того, деякі спеціальні нормативно-правові акти містять протиріччя відносно кола осіб, які мають право на її (шкоди) відшкодування; розбіжності у визначенні суб'єктів відповідальності, які цю шкоду заподіяли; неузгодженість між собою положень щодо розміру (мінімального та максимального) моральної (немайнової) шкоди. Пленум Верховного Суду України та Вищий господарський суд України в деякій мірі відповіли на поставлені судовою практикою питання. Але їх роз'яснення потребують детального дослідження, оскільки повністю вони не розкрили зміст моральної (немайнової) шкоди для фізичних осіб, однозначно не вирішили питання про сферу дії цього правового інституту, не сформували системи критеріїв, визначення розміру шкоди в грошовому виразі.

П

Обов′язково: Актуальність теми. Мета і завдання дослідження. Об’єкт і предмет дослідження. Методи дослідження. Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтованість і достовірність положень, висновків і рекомендацій. Наукове значення результатів роботи. Практичне значення отриманих результатів. Апробація результатів роботи.

роблема відшкодування моральної (немайнової) шкоди, стосовно становлення нового правового інституту, розглядалась у наукових працях відомих вчених-юристів в галузях загальної теорії права, конституційного, цивільного, трудового права, а також цивільного і кримінально-процесуального права:  

М.І. Гошовського, О.П. Кучинської, С.І. Шимон, М.С. Малєїна, М.М. Малєїної, К.Б. Ярошенко, О.М. Ерделєвського, Я.О. Клименка, С.В. Наріжного, В.Т. Нора, В.П. Паліюка, В.Я. Понаріна, І.І. Потєружі, В.М. Савицького, П.І. Яні, 

М.Є. Шумило, В.П.Антосика, С.А. Альберта, В. Бортни, В. Вороніна,      

З.З. Зшатунина, Л. Ільковця, Н. Кравченка, О.В. Крикунова, Н. Марущука, М. Мікуліна, І. Ніжинської, І. Озерского, М. Орлова, М. Сенаторова.

Але більшість робіт, які опубліковані до цього часу в Україні, були присвячені висвітленню лише однієї якоїсь правової проблеми. В зв'язку з чим, багато теоретичних питань залишається дискусійним. Не склалась єдина думка щодо змісту та визначення поняття шкоди, яка досліджувалась; в законах України нечітко визначено коло осіб, які мають право на відшкодування цього виду шкоди; в достатній мірі не визначені суб'єкти відповідальності за завдану шкоду; не розроблена концепція регресної відповідальності посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду; мають місце протиріччя відносно сфери застосування даного правового інституту; відсутня система загальних та спеціальних (окремих) критеріїв визначення розміру моральної (немайнової) шкоди.

Невирішеність цих та інших питань негативно позначається на судовій практиці та призводить до недостатнього захисту прав та основних свобод людини. Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про її актуальність для становлення в Україні нового правового інституту відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в комплексному теоретичному дослідженні нового правового інституту на базі аналізу українського законодавства та судової практики. В магістерській роботі зроблено спробу вийти за межі дослідження, розглянувши питання, пов'язані з відшкодуванням моральної шкоди у кримінальному судочинстві.

Згідно з метою роботи визначені наступні основні завдання дослідження:

- дати загальну характеристику основних положень інституту відшкодування моральної шкоди у кримінальному судочинстві України та показати основні етапи історичного розвитку правового інституту;

- виявити особливості відшкодування моральної шкоди потерпілому від злочину;

- проаналізувати можливості захисту честі, гідності та ділової репутації у кримінальному процесі;

- з'ясувати критерії визначення розміру відшкодування моральної шкоди завданої потерпілому злочином;

- розкрити процесуальний порядок відшкодування моральної шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання і досудового слідства, прокуратури і суду;

- проаналізувати проблеми оцінювання моральної шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням;

- на основі проведеного дослідження сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового механізму відшкодування моральної шкоди у кримінальному судочинстві.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є суспільні відносини між потерпілим та державою, які складаються внаслідок скоєння злочину і виникають під час реалізації потерпілим своїх прав, а також з приводу відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів.

Предметом дослідження є норми чинного законодавства, що регламентують права потерпілого від злочину особи, питання відшкодування заподіяної злочином шкоди у кримінальному судочинстві, відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконними діями правоохоронних органів, а також практика застосування цих норм.

Методи дослідження. У процесі дослідженні поставлених питань використовувалися наступні методи: історико-правовий метод при аналізі тенденції розвитку і становлення інституту відшкодування моральної шкоди у кримінальному судочинстві. Метод формально-логічного аналізу - при визначенні поняття відшкодування моральної шкоди у кримінальному судочинстві. Метод системного та структурно-функціонального аналізу для з'ясування місця інституту відшкодування моральної шкоди у загальній системі відшкодування шкоди у процесі кримінального судочинства. Метод статистичного аналізу для з’ясування наявної слідчої практики щодо забезпечення цивільного позову в межах кримінального судочинства. Порівняльно-правовий метод з метою визначення шляхів усунення недоліків кримінально-процесуального законодавства України, а також при визначенні принципів компенсації моральної шкоди.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на базі чинного законодавства України та судової практики, а також з урахуванням письмових правових пам'яток історії нашої держави, проведено глибоке і комплексне дослідження проблем, пов'язаних із відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди у кримінальному судочинстві.

В магістерській роботі детально аналізується зміст моральної (немайнової) шкоди, уточнюється визначення цього поняття стосовно всіх суб'єктів правовідносин. В цій роботі зроблено спробу знайти оптимальний діапазон критеріїв, за якими визначається розмір моральної (немайнової) шкоди в грошовій формі.

У результаті проведеного дослідження запропоновано авторське розв'язання декількох дискусійних питань в теорії кримінального процесу. Зроблена спроба дати рекомендації щодо реалізації положень цього інституту у кримінальному судочинстві. Висунуті та аргументовані такі найбільш значущі пропозиції, що вирішують поставлені наукові задачі й визначають наукову новизну дослідження:

- сформульовано та запропоновано авторське визначення поняття відшкодування моральної (немайнової) шкоди у кримінальному судочинстві;

- запропоновано передбачити в КПК право на відшкодування моральної шкоди в кримінальному процесі фізичною особою, у випадку порушення її особистих немайнових чи майнових прав, що виявилося в завданні шкоди її діловій репутації;

- сформульовано обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви щодо відшкодування моральної шкоди завданої злочином у кримінальному судочинстві.

Обґрунтованість і достовірність положень, висновків і рекомендацій. Положення, висновки і рекомендації, наведені в роботі, є обґрунтованими і достовірними, тобто реально існуючими в теоретичній і практичній галузях.

Наукове значення результатів роботи. Незважаючи на те, що з даної теми існують наукові дослідження, вона достатньою мірою не досліджена, а тому й надалі продовжують залишатися багато дискусійних питань.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що зроблені висновки і пропозиції відображають позитивні і негативні сторони правотворчої та правозастосовчої діяльності і визначають можливі шляхи вдосконалення законодавства та практики його застосування. У законотворчій роботі ці висновки та пропозиції можуть бути використані в процесі розвитку національного законодавства щодо правового статусу потерпілої від злочину особи. Положення магістерської роботи та її ідеї можуть бути використані для внесення змін у кримінально-процесуальне законодавство. В практичній діяльності органів розслідування основні положення магістерської роботи можуть бути застосовані з метою подальшого її вдосконалення. В науці кримінального процесу вони сприятимуть подальшим науковим дослідженням з питань захисту прав потерпілих від злочину осіб і гарантій реалізації їх прав та законних інтересів. У навчальному процесі основні положення магістерської роботи можливо використовувати при підготовці навчальних посібників з кримінально-процесуального права України, при викладенні курсів з дисциплін "Кримінальний процес", "Дізнання в ОВС".

Апробація результатів роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального процесу та криміналістики Гуманітарного університету «ЗІДМУ». Висновки, що сформульовані в магістерській роботі, були опубліковані у тезах доповідей на конференціях: на XIII Міжвузівській студентській науковій конференції «НАУКА І ВИЩА ОСВІТА» (м. Запоріжжя, травень 2005 р.), на V Міжвузівській науковій конференції молодих вчених «НАУКА Й ВИЩА ОСВІТА В ТРЕТЬОМУ ТИСЯЧОЛІТТІ» (м. Мелітополь, квітень 2005 р.). Тези доповідей представлені у додатках А, Б.

С труктура роботи. Магістерська робота складається із вступу, загальних висновків, трьох розділів, дев’яти підрозділів, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 120 сторінок. Список використаних джерел розташовано на 13 сторінках. Додатки розташовані на ____ сторінках.

Обсяг сторінок на яких розташована література та додатки сюди не входить

Р

Заголовки і найменування розділів розташовують посередині рядка, виконують великими літерами без крапки в кінці. Переносити частини слів у заголовках указаних структурних елементів, назвах розділів не дозволяється. Кожний розділ роботи починають з нової сторінки.

ОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНСТИТУТУ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

1

Заголовки підрозділів, а також пунктів і підпунктів, слід починати з абзацного відступу (після цифр відповідного порядкового номера), виконувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

.1. Історичний взаємозв'язок інституту відшкодування моральної шкоди і кримінального судочинства

Відстань між заголовком і наступним чи попереднім текстом має становити два вільних рядки

Я к відомо, інститут компенсації моральної шкоди є насамперед предметом правового регулювання цивільного права. Однак, є очевидним, що переважна більшість випадків протиправних посягань на нематеріальні блага громадян одночасно утворює і склад кримінально караних діянь, що визначило захист ідеальних благ людини також і кримінальним судочинством.

У

пробелы

точка

стародавні часи було відсутнє розмежування між цивільним і кримінальним правом і найчастіше покарання, що накладалося на винного у вигляді штрафу, стягувалося цілком або частково на користь потерпілого [79, с. 8]. Таке стягнення, у випадку захисту немайнових прав особистості, мабуть, можна розглядати як грошову компенсацію за фізичні і моральні страждання, заподіяні потерпілому.

З розвитком правової думки і поступовим розмежуванням цивільного і кримінального процесу, законодавства деяких країн стали передбачати для потерпілих можливість пред'явлення у кримінальній справі цивільного позову про компенсацію не тільки майнової шкоди, але і моральних страждань [65, с. 15].

порядковий номер бібліографічного опису цього джерела у списку використаних джерел

номерів сторінок, на яких вміщено саме ту інформацію