Рослинний і тваринний світ

В районі проходження траси автомобільної дороги трапляються ділянки лісу середньої густоти. Переважають широколисті породи, придатні для промислової заготовки і задоволення потреб будівництва в деревині і пиломатеріалах. Є також кущі, придатні для влаштування снігозахисних насаджень і декоративного озеленення дороги.

Серед тваринництва найбільш є розвиненим вівчарство та бджільництво.

Промисловість

Провідне місце в промисловому виробництві належить машинобудівній промисловості, яка базується на випуску важких верстатів, вагонного обладнання, випуску локомотивів та гірничих установок. Проте питома вага її серед галузей промисловості зменшилась з 66,7% 1965р. до 46,6 2005р.

Розвинуто металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будівельна індустрія. Машинобудування і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну організацію. У районі добре розвинута хімічна промисловість, що орієнтується на поклади сірки, калійної солі, озокериту, нафти, природного газу, кам’яного вугілля.

Сільське господарство

Високо розвинутою галуззю економіки є сільське господарство , що спеціалізується на землеробстві зерново-буряківничого та тваринництві м’ясо-молочного напрямків. Провідні культури, які вирощують на Луганщині – озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза, серед технічних – цукрові буряки. Вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна. Розвинуті садівництво (яблуні, груші, вишні, сливи) і ягідництво, виноградарство. У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство і свинарство. Розвинуті птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво.

Транспорт

Експлуатаційна довжина залізниць становить 4563 км. Головні лінії: Київ –Луганськ (через Гребінку–Лубни-Полтаву), Львів –Луганськ (через Київ-Жмеринку-Тернопіль), а також Дебальцеве-Хмельницький, Київ-Лисичанськ. Залізничні вузли: Лисичанськ, Алчевськ, Сєверодонецьк, Свердловськ, Краснодон, Луганськ. Автошляхів – 16,2 тис. Основні з них : Київ – Харків – Довжанський, Луганськ – Ростов на Дону, Донецьк -Лисичанськ. Судноплавство по Сіверському Донцю. Аеропорт у Луганську. Річковий порт – Луганськ. Територією області проходить газопровід “Союз”.

1.2 Природнокліматичні умови дороги

Згідно з кліматичними довідниками здійснюється вибірка таких даних:

- середньомісячна температура повітря в річному циклі;

- помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру;

- середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби;

- середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів;

- кількість днів з атмосферними опадами, більшими за 5 мм;

- глибина промерзання грунту;

- товщина снігового покриву.

Усі ці дані подаються у вигляді таблиці (таблиця 1.1) і складають основу побудови дорожньо-кліматичного графіку.

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна тривалість лінійних і зосереджених робіт, період роботи з мерзлими грунтами, кількість неробочих днів за атмосферними умовами, дані для розрахунку періоду весняного та осіннього бездоріж­жя; дані для розрахунку терміну зволоження та просушування грунтів.

Таблиця 1.1

Показ-ники	Місяці
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
T, год,хв	8,38	10,12	11,48	13,4	15,16	16,1	15,49	14,30	12,30	15,54	9,10	8,16
tn, град	-6,0	-5,2	-0,5	6,8	14,0	12,2	19,2	18,2	13,5	7,3	1,1	-3,5
hn, см	39	49										25
V, м/с	4,0	4,2	4,0	3,6	3,5	3,2	2,9	2,7	2,8	3,2	3,6	3,8
М	W	W	W	NW	NW	NW	NW	NW	W	W	ZO	W
С, мм	36	36	36	47	58	75	84	68	46	46	44	39
N5	1,1	1,4	1,2	2,3	3,9	4,0	5,1	4,4	3,0	2,5	2,9	1,8
hс, см	11	12	8								2	4

Де: T, год,хв. – середня тривалість дня на 15 число кожного місяця.

tn, град – середня місячна температура повітря.

h_n, см – глибина промерзання грунту.

V, м/с – середня місячна швидкість вітру.

М – переважаючий напрям вітру.

С, мм – середня кількість опадів.

N₅ – число днів з опадами, що перевищують 5 мм на добу.

h_с, см –середня місячна висота снігового покриву.

На основі приведених даних будуємо дорожньо-кліматичний графік.