- •9.1 Конструкції і марки оптоволоконних кабелів
- •1 Вибір схеми автоматизації та забезпечення якості проекту
- •1.1 Основні постулати теорії автоматизації
- •1.2 Вибір схеми автоматизації
- •1.3 Інвестиційний проект, роботи з його підготовки
- •1.4 Оформлення контрактів і забезпечення якості проектування
- •Контрольні запитання
- •2 Завдання на проектування та склад проекту
- •2.1 Стадії проектування та склад проектної документації
- •2.2 Вимоги, які необхідно враховувати при проектуванні
- •2.3 Оформлення і комплектування робочої документації
- •Контрольні запитання
- •3 Розробка структурних та функціональних схем систем автоматизації
- •3.1 Правила розробки структурних схем контролю та управління
- •3.2 Методика і принципи виконання функціональних схем
- •3.3 Вимоги до оформлення функціональних схем
- •Контрольні запитання
- •4 Розробка принциПіальних електричних схем
- •4.1 Вимоги до принципіальних електричних схем та правила їх
- •4.2 Умовні позначки та правила зображення елементів на
- •4.3 Способи виконання принципіальних електричних схем та
- •Контрольні запитання
- •5 Розробка проектної документації
- •5.1 Типи щитів і пультів, їх позначення
- •5.2 Загальні вимоги до проектів щитів і пультів
- •5.3 Монтажні зони, розташування приладів і апаратів
- •5.4 Загальні вимоги до розробки креслень щитів і пультів
- •5.5 Оформлення таблиць з'єднань, підключень та надписів
- •6 Правила проектування електропроводок
- •6.1 Вибір способу виконання електропроводок
- •6.2 Вибір проводів і кабелів
- •6.3 Особливості застосування занулень і заземлень
- •Елементи електроустановок, що підлягають зануленню і заземленню
- •Контрольні запитання
- •7 Проектування засобів живлення і захисту електроустановок
- •7.1 Вибір засобів живлення і захисту електроустановок
- •7.2 Визначення місць установки засобів управління та захисту
- •Контрольні запитання
- •8 Особливості проектування систем автоматизації для вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •8.1 Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •8.2 Класифікація і вибір електроустаткування для вибухо- та
- •8.3 Вимоги до щитів, пультів та електричних проводок у
- •Контрольні запитання
- •9 Особливості проектування оптоволоконних ліній зв'язКу
- •9.1 Конструкції і марки оптоволоконних кабелів
- •Контрольні запитання
- •10 Правила оформлення текстових документів проекту
- •При оформленні текстового документа варто керуватися стандартом дсту 3008-95 “документація. Звіти в сфері науки і техніки”.
- •10.3 Основні вимоги до викладу та оформлення звітів
- •10.4 Особливості оформлення ілюстрацій
- •10.5 Особливості оформлення таблиць
- •10.6 Особливості оформлення формул та рівнянь
- •10.8 Особливості створення програмних документів за методом
- •11 Створення проектної документації засобами Microsoft Visio (комп'ютерний практикум)
- •11.1 Створення простих рисунків та текстових елементів
- •11.1.1 Використання елементів інтерфейсу Visio
- •11.1.2 Відкриття та установка масштабу нового документа
- •11.1.3 Управління фігурами при створенні документа
- •11.1.4 Створення текстових елементів
- •11.1.5 Прив'язка і позиціювання графічних зображень
- •11.2.1 Створення користувальницького стилю
- •11.2.2 Створення користувальницького майстра
- •11.2.3 Створення користувальницького трафарету
- •11.2.4 Створення користувальницького шаблону
- •11.3 Методичні рекомендації
- •11.3.1 Створення структурних, функціональних та принципіальних електричних схем систем автоматизації
- •11.3.2 Розробка програмної документації
- •Умовні графічні позначення, що застосовуються в схемах систем
- •Перелік стандартів по оформленню конструкторських документів
- •Література
- •Основи проектування систем автоматизації
11.1.3 Управління фігурами при створенні документа
Фігура – це геометричний об'єкт, що може бути виділений щигликом лівої кнопки миші. У Visio розрізняють фігури: одновимірні (1D), двовимірні (2D) і псевдо-тривимірні (3D), отримані додаванням тіні до двомірних фігур.
Головна ознака фігури – наявність маркерів при її виділенні, які служать для візуального обмеження фігури (рис. 11.4).
а б в
Рисунок 11.4 – Маркери одновимірної (а), двовимірної (б) і тривимірної (в)
фігур
Одновимірні фігури (рис. 11.4, а) мають маркер початку ( ) і маркер кінця (+).
Двовимірні фігури (рис. 11.4, б) при їхньому виділенні зазвичай мають вісім маркерів, а також маркер обертання фігури (зверху фігури).
Тривимірні фігури (рис. 11.4, в) забезпечені додатково маркером управління, за допомогою якого можна змінювати розмір і положення тіні.
За допомогою маркерів можна змінювати розмір і форму фігури, здійснювати обертання, з'єднувати фігури. Точки з'єднання позначаються синіми хрестиками і дозволяють спростити процес з'єднання. Число точок з'єднання може бути збільшено користувачем, їхнє положення можна змінити.
Для зміни точки з'єднання необхідно виконати такі дії:
виділити фігуру;
вибрати інструмент Connection Point Tool, позначений на панелі інструментів хрестиком;
утримуючи натиснутою клавішу Ctrl, щигликом лівої кнопки миші встановити нову точку з'єднання в потрібному місці.
Для зміни радіуса кривизни необхідно виконати такі дії:
виділити фігуру;
вибрати на панелі інструментів інструмент Pencil Tool (олівець);
установити покажчик миші в точку контролю кривизни, при цьому покажчик приймає вид хрестоподібної стрілки;
клацнути по точці кривизни лівою кнопкою миші, при цьому колір точки зміниться із зеленого на малиновий;
утримуючи натиснутою ліву кнопку миші, перемістити точку в потрібне положення.
З'єднання фігур найчастіше виконується за допомогою спеціальних елементів, що називаються з'єднувачами або коннекторами (connectors). З'єднувачі можна створювати двома шляхами:
Використати спеціальні трафарети Connectors, які можна відкрити за схемою Stencils ► Visio Extras.
Застосувати інструменти Connector Tool або Line Tool, розташовані на панелі інструментів Standard (варто врахувати, що при з'єднанні лінією вона не буде утримуватися в точці з'єднання у випадку переміщення фігури).
З'єднання “фігура до фігури“ можна виконати автоматично. Для цього необхідно:
Вибрати інструмент Connector Tool.
Відкрити трафарет з потрібною фігурою.
Вибрати фігуру і перетягнути її на лист.
Вибрати наступну фігуру і помістити її на листі, при цьому обидві фігури будуть з'єднані по найкоротшому шляху.
Якщо фігури вже на листі, то потрібно виконати такі процедури:
Вибрати інструмент Connector Tool.
Вибрати фігуру, яку потрібно з'єднати, при цьому вона обрамляється рамкою червоних кольорів.
Натиснувши ліву кнопку миші і утримуючи її, перемістити покажчик до точки з'єднання з іншою фігурою. При виникненні навколо цієї фігури червоної рамки відпустити кнопку миші.
Групування фігур застосовується для їхнього переміщення або зміни масштабу без порушення взаємного розташування. Згруповані фігури виглядають як одна більша фігура.
Процес створення групи складається з двох кроків:
Вибрати інструмент Area Select Pointer Tool (виділення області), який відкривається у списку біля покажчика (зображення стрілки) і, утримуючи натиснутою клавішу <Shift>, клацнути на всіх фігурах, що підлягають групуванню. При цьому всі виділені фігури обрамляються фіолетовим контуром.
Вибрати команди Shape ► Grouping ► Group, або скористатися “гарячою клавішею” Ctrl+G, або натиснути кнопку Group на панелі інструментів.
Розгруповування фігур здійснюється кнопкою Ungroup або Ctrl+U.
Багато стандартних фігур, що входять у трафарети Visio, є згрупованими. Такі фігури можна розгрупувати і модернізувати.
Щоб зняти захист від розгруповування, необхідно вибрати команду Format ► Protection і скинути непотрібні прапорці. Приклад перетворення транзистора з типу “p-n-p” в тип “n-p-n” показаний на рисунку 11.5, а, а зміна зображення діода – на рисунку 11.5, б.
б
Рисунок 11.5 – Послідовність перетворення транзистора (а) і
діода (б)
При перетворенні діода застосовується команда Configure Diode, що вибирається з контекстного меню після виділення діода. У вікні Custom Properties, що відкрилося, необхідно у полі Envelope встановити: Invisible.
У деяких випадках потрібно видалити частину фігури, наприклад, непотрібний елемент графіка функції (рис. 11, а). Для цього потрібно вибрати точку роз'єднання або створити її штучно допоміжною лінією.
Після цього при натиснутій клавіші Shift щигликами лівої кнопки миші виділяються всі лінії, що проходять через точку роз'єднання (на рис. 11.6, б це крива і вісь Y). Далі вибирається команда Shape ► Operations ► Trim.
а – виділення ліній, б – виконання команди Trim, в – видалення
Рисунок 11.6 – Послідовність операцій видалення частини графіка
У результаті цього відбудеться розпад всіх ліній, тобто від точки роз'єднання кожний елемент буде самостійною фігурою, яку можна видалити або залишити (рис.11.6, в).
