6 Правила проектування електропроводок

6.1 Вибір способу виконання електропроводок

Електропроводка – це сукупність проводів і кабелів із кріпленнями (підтримуючими і захисними конструкціями).

Відповідно до Правил устрою електроустановок (ПУЕ) розрізняють:

• відкриті електропроводки (стаціонарні, пересувні та переносні);

• закриті електропроводки (у стінах, трубах, замкнутих каналах);

• зовнішні електропроводки (зовні будинків і споруджень).

У системах автоматизації застосовуються зазвичай відкриті електропроводки з напругою до 440 В, які прокладаються всередині приміщень проводами безпосередньо або проводами в трубах, чи коробах. Закриті проводки застосовуються тільки з архітектурних міркувань, а також при підведенні до устаткування (у підлогах). Для захисту проводок електричні ізольовані проводи і кабелі прокладаються на лотках, у коробах, пластмасових і сталевих захисних трубах, каналах, подвійних підлогах. Проводка повинна виконуватися з урахуванням вимог пожежної безпеки і безпеки людей.

Вибір того або іншого способу проводки здійснюється в такій послідовності:

1. з урахуванням умов навколишнього середовища вибираються марки проводів і кабелів, а також способи їхньої прокладки;

2. з можливих способів вибираються ті, які найменш трудомісткі, економічно доцільні і найбільшою мірою відповідають вимогам експлуатації.

Електропроводки в сталевих трубах і коробах можна застосовувати в будь-яких умовах пожежної небезпеки, проводки в пластмасових трубах – з урахуванням аналізу можливих загорянь і механічних ушкоджень.

Траса електричних проводок повинна вибиратися з урахуванням найменшої витрати проводу і кабелю, захисту від ушкоджень, відсутності перехрещувань із іншими проводками. На шляхах евакуації людей проводки повинні бути укладені в сталеві труби або короби.

6.2 Вибір проводів і кабелів

Для електропроводок систем автоматизації застосовуються ізольовані проводи і кабелі з алюмінієвими та мідними жилами [8].

При цьому мідні проводи доцільно застосовувати в таких випадках:

• у ланцюгах термоперетворювачів (термометрів опору) і термоелектричних перетворювачів (термопар);

• у ланцюгах вимірювання, управління, живлення, сигналізації і т.п. з напругою до 60 В із діаметром жил до 1 мм (0,75 мм²);

• у силових ланцюгах із споживаною потужністю 100 МВт і більше;

• у вибухонебезпечних установках;

• в установках, що вібрують;

• для живлення переносного освітлення та електрифікованого інструменту;

• для електропроводок у системах автоматизації видовищних заходів (у залах для глядачів, на аренах, сценах і т.п.);

• для відкритих електропроводок у приміщеннях із горючими конструкціями;

• в унікальних установках та інших випадках, обумовлених спеціальними вимогами.

Перетин проводів вибирається за припустимими струмовими навантаженнями, величиною спадання напруги та механічною міцністю.

Найменші перетини, що допускаються в системах автоматизації:

• для гнучких багатодротових жил – 0,35 мм², для однодротових мідних жил – 0,5 мм²;

• для алюмінієвих жил – 2 мм².

Ізоляція проводів і кабелів повинна відповідати параметрам електричного ланцюга і навколишнього середовища.

У середовищі з підвищеною температурою застосовуються проводи з кремнійорганічною ізоляцією ПТФ (фторопластова плівка та обплетення зі скловолокна, просочене кремнійорганічним лаком), а також кабелі КРВБн, КРНБн із негорючим зовнішнім покривом і бронею з двох сталевих стрічок.

У місцях із впливом масла та емульсії варто застосовувати маслостійку ізоляцію – гуму типу РШН-2 (проводи марок АПРН, ПРН, ПРГН).

Проводи з полівінілхлоридною ізоляцією (АПВ, ПВ і ін.) можна застосовувати для відкритої і закритої проводки по негорючих та важкогорючих поверхнях і конструкціях.

Прокладка кабелів і проводів повинна здійснюватись за температури не нижчій за мінус 20⁰С.

У виробничих приміщеннях кабельні проводки повинні виконуватися на висоті не меншій за 2 м. На меншій висоті необхідно захищати проводки від механічних ушкоджень трубами, коробами, кутниками.

При виборі проводок варто враховувати способи їхнього з'єднання. Мідні контакти мають кращі властивості з'єднання. Згодом окис міді, що має великий опір, переходить у закис міді з малим опором. Товщина окисної плівки в алюмінії з часом наростає, що може спричинити зникнення контакту. При контактному з'єднанні міді та алюмінію утворюється гальванічна пара, що викликає погіршення контакту.

Краще з'єднання забезпечується пайкою, зварюванням або застосуванням наконечника (кільце, штир).

Часто виникає необхідність прокладки силових кабелів і проводів вимірювальних приладів в одному напрямку. Нормативних документів, що регламентують рішення в цих ситуаціях, немає. Тому при прокладці вимірювальних ланцюгів разом з іншими ланцюгами, які можуть стати джерелами електромагнітних перешкод, необхідно керуватися або розрахунками, або рекомендаціями заводів-виготовлювачів, або досвідом фахівців.

При спільній прокладці кабелів системи автоматизації і силових кабелів необхідно дотримуватися таких умов:

• розділяти силові кабелі і кабелі системи автоматизації вогнестійкими перегородками;

• розміщувати вимірювальні ланцюги в трубах;

• поєднувати ланцюги виміру і управління в магістральні кабелі, передбачаючи для цього спеціальні розділові коробки біля кожного об'єкта.