- •9.1 Конструкції і марки оптоволоконних кабелів
- •1 Вибір схеми автоматизації та забезпечення якості проекту
- •1.1 Основні постулати теорії автоматизації
- •1.2 Вибір схеми автоматизації
- •1.3 Інвестиційний проект, роботи з його підготовки
- •1.4 Оформлення контрактів і забезпечення якості проектування
- •Контрольні запитання
- •2 Завдання на проектування та склад проекту
- •2.1 Стадії проектування та склад проектної документації
- •2.2 Вимоги, які необхідно враховувати при проектуванні
- •2.3 Оформлення і комплектування робочої документації
- •Контрольні запитання
- •3 Розробка структурних та функціональних схем систем автоматизації
- •3.1 Правила розробки структурних схем контролю та управління
- •3.2 Методика і принципи виконання функціональних схем
- •3.3 Вимоги до оформлення функціональних схем
- •Контрольні запитання
- •4 Розробка принциПіальних електричних схем
- •4.1 Вимоги до принципіальних електричних схем та правила їх
- •4.2 Умовні позначки та правила зображення елементів на
- •4.3 Способи виконання принципіальних електричних схем та
- •Контрольні запитання
- •5 Розробка проектної документації
- •5.1 Типи щитів і пультів, їх позначення
- •5.2 Загальні вимоги до проектів щитів і пультів
- •5.3 Монтажні зони, розташування приладів і апаратів
- •5.4 Загальні вимоги до розробки креслень щитів і пультів
- •5.5 Оформлення таблиць з'єднань, підключень та надписів
- •6 Правила проектування електропроводок
- •6.1 Вибір способу виконання електропроводок
- •6.2 Вибір проводів і кабелів
- •6.3 Особливості застосування занулень і заземлень
- •Елементи електроустановок, що підлягають зануленню і заземленню
- •Контрольні запитання
- •7 Проектування засобів живлення і захисту електроустановок
- •7.1 Вибір засобів живлення і захисту електроустановок
- •7.2 Визначення місць установки засобів управління та захисту
- •Контрольні запитання
- •8 Особливості проектування систем автоматизації для вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •8.1 Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •8.2 Класифікація і вибір електроустаткування для вибухо- та
- •8.3 Вимоги до щитів, пультів та електричних проводок у
- •Контрольні запитання
- •9 Особливості проектування оптоволоконних ліній зв'язКу
- •9.1 Конструкції і марки оптоволоконних кабелів
- •Контрольні запитання
- •10 Правила оформлення текстових документів проекту
- •При оформленні текстового документа варто керуватися стандартом дсту 3008-95 “документація. Звіти в сфері науки і техніки”.
- •10.3 Основні вимоги до викладу та оформлення звітів
- •10.4 Особливості оформлення ілюстрацій
- •10.5 Особливості оформлення таблиць
- •10.6 Особливості оформлення формул та рівнянь
- •10.8 Особливості створення програмних документів за методом
- •11 Створення проектної документації засобами Microsoft Visio (комп'ютерний практикум)
- •11.1 Створення простих рисунків та текстових елементів
- •11.1.1 Використання елементів інтерфейсу Visio
- •11.1.2 Відкриття та установка масштабу нового документа
- •11.1.3 Управління фігурами при створенні документа
- •11.1.4 Створення текстових елементів
- •11.1.5 Прив'язка і позиціювання графічних зображень
- •11.2.1 Створення користувальницького стилю
- •11.2.2 Створення користувальницького майстра
- •11.2.3 Створення користувальницького трафарету
- •11.2.4 Створення користувальницького шаблону
- •11.3 Методичні рекомендації
- •11.3.1 Створення структурних, функціональних та принципіальних електричних схем систем автоматизації
- •11.3.2 Розробка програмної документації
- •Умовні графічні позначення, що застосовуються в схемах систем
- •Перелік стандартів по оформленню конструкторських документів
- •Література
- •Основи проектування систем автоматизації
6 Правила проектування електропроводок
6.1 Вибір способу виконання електропроводок
Електропроводка – це сукупність проводів і кабелів із кріпленнями (підтримуючими і захисними конструкціями).
Відповідно до Правил устрою електроустановок (ПУЕ) розрізняють:
відкриті електропроводки (стаціонарні, пересувні та переносні);
закриті електропроводки (у стінах, трубах, замкнутих каналах);
зовнішні електропроводки (зовні будинків і споруджень).
У системах автоматизації застосовуються зазвичай відкриті електропроводки з напругою до 440 В, які прокладаються всередині приміщень проводами безпосередньо або проводами в трубах, чи коробах. Закриті проводки застосовуються тільки з архітектурних міркувань, а також при підведенні до устаткування (у підлогах). Для захисту проводок електричні ізольовані проводи і кабелі прокладаються на лотках, у коробах, пластмасових і сталевих захисних трубах, каналах, подвійних підлогах. Проводка повинна виконуватися з урахуванням вимог пожежної безпеки і безпеки людей.
Вибір того або іншого способу проводки здійснюється в такій послідовності:
з урахуванням умов навколишнього середовища вибираються марки проводів і кабелів, а також способи їхньої прокладки;
з можливих способів вибираються ті, які найменш трудомісткі, економічно доцільні і найбільшою мірою відповідають вимогам експлуатації.
Електропроводки в сталевих трубах і коробах можна застосовувати в будь-яких умовах пожежної небезпеки, проводки в пластмасових трубах – з урахуванням аналізу можливих загорянь і механічних ушкоджень.
Траса електричних проводок повинна вибиратися з урахуванням найменшої витрати проводу і кабелю, захисту від ушкоджень, відсутності перехрещувань із іншими проводками. На шляхах евакуації людей проводки повинні бути укладені в сталеві труби або короби.
6.2 Вибір проводів і кабелів
Для електропроводок систем автоматизації застосовуються ізольовані проводи і кабелі з алюмінієвими та мідними жилами [8].
При цьому мідні проводи доцільно застосовувати в таких випадках:
у ланцюгах термоперетворювачів (термометрів опору) і термоелектричних перетворювачів (термопар);
у ланцюгах вимірювання, управління, живлення, сигналізації і т.п. з напругою до 60 В із діаметром жил до 1 мм (0,75 мм2);
у силових ланцюгах із споживаною потужністю 100 МВт і більше;
у вибухонебезпечних установках;
в установках, що вібрують;
для живлення переносного освітлення та електрифікованого інструменту;
для електропроводок у системах автоматизації видовищних заходів (у залах для глядачів, на аренах, сценах і т.п.);
для відкритих електропроводок у приміщеннях із горючими конструкціями;
в унікальних установках та інших випадках, обумовлених спеціальними вимогами.
Перетин проводів вибирається за припустимими струмовими навантаженнями, величиною спадання напруги та механічною міцністю.
Найменші перетини, що допускаються в системах автоматизації:
для гнучких багатодротових жил – 0,35 мм2, для однодротових мідних жил – 0,5 мм2;
для алюмінієвих жил – 2 мм2.
Ізоляція проводів і кабелів повинна відповідати параметрам електричного ланцюга і навколишнього середовища.
У середовищі з підвищеною температурою застосовуються проводи з кремнійорганічною ізоляцією ПТФ (фторопластова плівка та обплетення зі скловолокна, просочене кремнійорганічним лаком), а також кабелі КРВБн, КРНБн із негорючим зовнішнім покривом і бронею з двох сталевих стрічок.
У місцях із впливом масла та емульсії варто застосовувати маслостійку ізоляцію – гуму типу РШН-2 (проводи марок АПРН, ПРН, ПРГН).
Проводи з полівінілхлоридною ізоляцією (АПВ, ПВ і ін.) можна застосовувати для відкритої і закритої проводки по негорючих та важкогорючих поверхнях і конструкціях.
Прокладка кабелів і проводів повинна здійснюватись за температури не нижчій за мінус 200С.
У виробничих приміщеннях кабельні проводки повинні виконуватися на висоті не меншій за 2 м. На меншій висоті необхідно захищати проводки від механічних ушкоджень трубами, коробами, кутниками.
При виборі проводок варто враховувати способи їхнього з'єднання. Мідні контакти мають кращі властивості з'єднання. Згодом окис міді, що має великий опір, переходить у закис міді з малим опором. Товщина окисної плівки в алюмінії з часом наростає, що може спричинити зникнення контакту. При контактному з'єднанні міді та алюмінію утворюється гальванічна пара, що викликає погіршення контакту.
Краще з'єднання забезпечується пайкою, зварюванням або застосуванням наконечника (кільце, штир).
Часто виникає необхідність прокладки силових кабелів і проводів вимірювальних приладів в одному напрямку. Нормативних документів, що регламентують рішення в цих ситуаціях, немає. Тому при прокладці вимірювальних ланцюгів разом з іншими ланцюгами, які можуть стати джерелами електромагнітних перешкод, необхідно керуватися або розрахунками, або рекомендаціями заводів-виготовлювачів, або досвідом фахівців.
При спільній прокладці кабелів системи автоматизації і силових кабелів необхідно дотримуватися таких умов:
розділяти силові кабелі і кабелі системи автоматизації вогнестійкими перегородками;
розміщувати вимірювальні ланцюги в трубах;
поєднувати ланцюги виміру і управління в магістральні кабелі, передбачаючи для цього спеціальні розділові коробки біля кожного об'єкта.
