
- •9.1 Конструкції і марки оптоволоконних кабелів
- •1 Вибір схеми автоматизації та забезпечення якості проекту
- •1.1 Основні постулати теорії автоматизації
- •1.2 Вибір схеми автоматизації
- •1.3 Інвестиційний проект, роботи з його підготовки
- •1.4 Оформлення контрактів і забезпечення якості проектування
- •Контрольні запитання
- •2 Завдання на проектування та склад проекту
- •2.1 Стадії проектування та склад проектної документації
- •2.2 Вимоги, які необхідно враховувати при проектуванні
- •2.3 Оформлення і комплектування робочої документації
- •Контрольні запитання
- •3 Розробка структурних та функціональних схем систем автоматизації
- •3.1 Правила розробки структурних схем контролю та управління
- •3.2 Методика і принципи виконання функціональних схем
- •3.3 Вимоги до оформлення функціональних схем
- •Контрольні запитання
- •4 Розробка принциПіальних електричних схем
- •4.1 Вимоги до принципіальних електричних схем та правила їх
- •4.2 Умовні позначки та правила зображення елементів на
- •4.3 Способи виконання принципіальних електричних схем та
- •Контрольні запитання
- •5 Розробка проектної документації
- •5.1 Типи щитів і пультів, їх позначення
- •5.2 Загальні вимоги до проектів щитів і пультів
- •5.3 Монтажні зони, розташування приладів і апаратів
- •5.4 Загальні вимоги до розробки креслень щитів і пультів
- •5.5 Оформлення таблиць з'єднань, підключень та надписів
- •6 Правила проектування електропроводок
- •6.1 Вибір способу виконання електропроводок
- •6.2 Вибір проводів і кабелів
- •6.3 Особливості застосування занулень і заземлень
- •Елементи електроустановок, що підлягають зануленню і заземленню
- •Контрольні запитання
- •7 Проектування засобів живлення і захисту електроустановок
- •7.1 Вибір засобів живлення і захисту електроустановок
- •7.2 Визначення місць установки засобів управління та захисту
- •Контрольні запитання
- •8 Особливості проектування систем автоматизації для вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •8.1 Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •8.2 Класифікація і вибір електроустаткування для вибухо- та
- •8.3 Вимоги до щитів, пультів та електричних проводок у
- •Контрольні запитання
- •9 Особливості проектування оптоволоконних ліній зв'язКу
- •9.1 Конструкції і марки оптоволоконних кабелів
- •Контрольні запитання
- •10 Правила оформлення текстових документів проекту
- •При оформленні текстового документа варто керуватися стандартом дсту 3008-95 “документація. Звіти в сфері науки і техніки”.
- •10.3 Основні вимоги до викладу та оформлення звітів
- •10.4 Особливості оформлення ілюстрацій
- •10.5 Особливості оформлення таблиць
- •10.6 Особливості оформлення формул та рівнянь
- •10.8 Особливості створення програмних документів за методом
- •11 Створення проектної документації засобами Microsoft Visio (комп'ютерний практикум)
- •11.1 Створення простих рисунків та текстових елементів
- •11.1.1 Використання елементів інтерфейсу Visio
- •11.1.2 Відкриття та установка масштабу нового документа
- •11.1.3 Управління фігурами при створенні документа
- •11.1.4 Створення текстових елементів
- •11.1.5 Прив'язка і позиціювання графічних зображень
- •11.2.1 Створення користувальницького стилю
- •11.2.2 Створення користувальницького майстра
- •11.2.3 Створення користувальницького трафарету
- •11.2.4 Створення користувальницького шаблону
- •11.3 Методичні рекомендації
- •11.3.1 Створення структурних, функціональних та принципіальних електричних схем систем автоматизації
- •11.3.2 Розробка програмної документації
- •Умовні графічні позначення, що застосовуються в схемах систем
- •Перелік стандартів по оформленню конструкторських документів
- •Література
- •Основи проектування систем автоматизації
8.2 Класифікація і вибір електроустаткування для вибухо- та
пожежонебезпечних виробництв
У вибухонебезпечних зонах застосовуються засоби автоматизації у вибухозахистному виконанні.
ГОСТ 12.2.020-76 установлює класифікацію вибухозахисту устаткування за рівнями і видами вибухозахисту.
Рівень вибухозахисту устаткування – це ступінь нормативної умови, а вид вибухозахисту – це сукупність засобів, установлених нормативними документами.
Існує три рівні вибухозахисту: устаткування підвищеного вибухозахисту (2); вибухобезпечне устаткування (1); особливо вибухобезпечне устаткування (0).
Види вибухозахисту устаткування охоплюють сім варіантів:
вибухонепроникна оболонка (d):
іскробезпечний електричний ланцюг (i);
із виключенням іскор та нагрівання (e);
із заповненням інертним газом (p);
із масляним наповнювачем (о);
із кварцовим заповненням (q);
спеціальний вид вибухозахисту (s).
Вибір електроустаткування для систем автоматизації здійснюється з урахуванням вимог ГОСТ 14254-80. При цьому рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонок повинні відповідати класу вибухобезпечної зони:
В-I, В-II – потребує вибухобезпечного і особливо вибухобезпечного устаткування, яке маркується умовними позначками “0” або “1”;
В-Ia – потребує устаткування з підвищеною надійністю проти вибуху (маркування "2''), в якому оболонка виконана зі ступенем захисту IP 54;
В-Iб – потребує устаткування без засобів вибухозахисту, але оболонка повинна бути виконана зі ступенем захисту IP44.
Зборки затискачів треба, як правило, виносити за межі вибухонебезпечних зон або, при неможливості цього, виконувати із задоволенням вище перерахованих вимог.
Комутаційна і захисна апаратури схем електроживлення (вимикачі, запобіжники та ін.) повинні встановлюватися поза вибухонебезпечними зонами.
Штепсельні з'єднання в зонах B-I і B-II не встановлюються.
У зонах B-Ia штепсельні з'єднання повинні мати виконання ''2''.
У зоні B-IIa допускається застосовувати штепсельні з'єднання ступеня захисту IP54, якщо розрив з'єднання відбувається усередині закритих розеток. Число таких з'єднань повинне бути мінімальним.
У пожежонебезпечних зонах повинні застосовуватися прилади і апарати, що мають ступінь захисту оболонок IP44.
Якщо шафа виконана за IP44, то усередині можливе застосування апаратів з меншим ступенем захисту, аж до IP00.
Комутаційну і захисну апаратуру схем електроживлення необхідно встановлювати поза межами пожежонебезпечних зон.
У вибухонебезпечних установках живильна та розподільна мережі повинні бути захищені від коротких замикань і перевантажень. При застосуванні запобіжників струм плавкої вставки повинен бути в 4 рази меншим від однофазного короткого замикання на нейтраль, а при застосуванні автомата струм його уставки не повинен перевищувати 1/6 струму короткого замикання.
Вибір діаметра проводу в захищених від перевантаження мережах здійснюється з урахуванням нагрівання провідника тривалим струмом при щільності струму близько 5 А/мм2.
У вибухонебезпечних зонах B-I в однофазних двохпроводних мережах апарати захисту встановлюються у фазному та нульовому проводах.
У пожежонебезпечних зонах живильна та розподільна мережі віднесені до мереж, що захищені від перевантажень.