175 Договір найму (оренди) транспортного засобу

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути

повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні

транспортні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути

встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його

обслуговує.

Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем

наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального

використання транспортного засобу.

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій

формі. 2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної

особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Діяльність наймача транспортного засобу 1. Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у

належному технічному стані.

2. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в

тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Страхування транспортного засобу 1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. 2. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка

може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням

транспортного засобу, встановлюється законом.

Правові наслідки пошкодження транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку

із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не

доведе, що це сталося не з його вини.

Правові наслідки завдання шкоди іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій

особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно

до глави 82 цього Кодексу.

176 Лізінг

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає

або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у

користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і

було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем

(прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у

продавця (постачальника) відповідно до встановлених

лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на

певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може

бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та

віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші

природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх

відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності

та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або

володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому

цим Законом.

Суб'єктами лізингу можуть бути:

лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння

та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує

право володіння та користування предметом лізингу від

лізингодавця;

продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої

лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як

предмет лізингу лізингоодержувачу;

інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами

багатостороннього договору лізингу.

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є:

предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має

бути досягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу

відповідно до вимог цього Закону.