44. Фіз..Особа як підприємець

Відповідно до ст. ГК підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик гос¬подарська, що здійснюється суб´єктами господарювання (під¬приємцями) з метою досягнення економічних і соціальних ре¬зультатів та одержання прибутку. Підприємницькою діяльністю можуть займатись лише повністю дієздатні фізичні особи. Малолітні, а також осо-би, обмежені в дієздатності або визнані судом недієздатними, підприємцями бути не можуть.Крім того, особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю (обмежені у правоздатності), не можуть здійснювати відповідний вид діяльності до закінчення терміну, встановлено¬го вироком суду. Деякими видами підприємництва фізична особа може зай¬матися лише з дозволу компетентних державних органів. Та¬кий дозвіл оформляється шляхом видачі ліцензії. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлюється в за¬коні та носить виключний характер. Є також такі види підприємницької діяльності, якими фізич¬ні особи взагалі не мають права займатись. Це, насамперед, сто¬сується діяльності, що пов´язана з речами, вилученими з цивіль¬ного обігу, і пояснюється підвищеними вимогами до безпеки такої діяльності та централізацією функцій управління. Перелік видів такої діяльності встановлюється Верховною Радою Украї¬ни за поданням Кабінету Міністрів України. Фізична особа може здійснювати своє право на підприємни¬цьку діяльність за умови її державної реєстрації.Державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя де¬ржавній адміністрації за місцем проживання особи, яка бажає займатись підприємництвом. Для реєстрації фізичної особи у якості підприємця така особа повинна подати заповнену реєст¬раційну картку встановленого зразка, громадянина - платника податку та інших обов´язкових платежів і документ, що засвід¬чує внесення плати за державну реєстрацію.Державна реєстрація підприємницької діяльності здійс¬нюється (за наявності всіх документів) за заявочним принципом протягом не більше десяти робочих днів. Орган, який здійснює реєстрацію, зобов´язаний протягом цього терміну видати посвід¬чення про реєстрацію. Таке посвідчення є підставою для відкриття рахунків в установах банків за місцем реєстрації суб´єкта підприємницької діяльності.Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб як під¬приємців є відкритою.Фізична особа може розпочати підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори. У разі виникнення спору щодо цих договорів, вона не має права їх ос¬порювати на тій підставі, що вона не є підприємцем. фізична особа-підприємець має право вільно вибирати вид діяльності, вико-ристовувати все своє майно для досягнення поставленої мети в підприємництві, а також набувати будь-яке майно за винятком вилученого з обігу. Він має право самостійно формувати про¬грами діяльності та вибір постачальників і споживачів вироб¬леної продукції, встановлювати ціни, дотримуючись вимог за¬конодавства.Підприємець має право наймати і звільняти працівників на умовах трудового договору (контракту), встановлювати систему і розмір оплати праці, інші види доходів осіб, які працюють у ньо¬го за наймом, укладати з іншими фізичними особами договори підряду, схову, авторські договори та будь-які інші правочини. Він має право вільно розпоряджатися прибутком, що залишаєть¬ся після внесення платежів, установлених законодавством, мати інші права та нести обов´язки. фізична особа відповідає за зобов´язаннями, пов´язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, у тому числі і часткою у спільній власності подружжя, крім май¬на, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.У разі незаможності фізичної особи-підприємця, він може бути визнаний банкрутом. Під банкрутством підприємця ро¬зуміється його неспроможність задовольняти вимоги кредиторів щодо оплати товарів (робіт, послуг), сплати податків та інших обов´язкових платежів до бюджету і позабюджетні фонди. Якщо особа, яка займається підприємництвом, визнана без¬вісно відсутньою, недієздатною або обмеженою у дієздатності, або якщо власником майна, яке використовувалося у підпри¬ємництві, стала неповнолітня (малолітня) особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про управління цим майном.При здійсненні повноважень щодо управління цим майном управитель діє від свого імені, але в інтересах особи, яка є влас¬ником майна. Цим самим договір про управління має правову природу, подібну до договору комісії.Органи опіки та піклування зобов´язані здійснювати конт¬роль за діяльністю опікуна чи піклувальника з тим, щоб не по¬рушувались права та законні інтереси підопічного

45. Опіка і піклування є однією з форм здійснення державного захисту особи, прав та законних інтересів фізичних осіб, які не мають дієздатності або мають її не в повному обсязі. Опіка визначається як один із видів представництва, а саме - представництва за законом, яке встановлюється над малолітні¬ми особами, позбавленими батьківського піклування та особами, які визнані недієздатними. Опікун замінює свого підопічного в усіх правовідносинах. Зобов´язаний піклуватися про підопічного, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та ліку¬ванням, а опікун малолітнього, крім того, зобов´язаний дбати про його виховання, навчання та розвиток. На опікунові лежить обов´язок вживати заходів щодо захисту прав та інтересів підо¬пічного. Вчиняти правочини від його імені та в його інтересах.Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його, не маючи на це законної підстави. Закон дещо обмежує опікуна в здійсненні певних дій щодо підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою. Піклування встановлюється над неповнолітніми фізичними особами, які позбавлені постійного або тимчасового батьківсь¬кого піклування, та особами, обмеженими у дієздатності. Піклу¬вальник не учиняє правочинів замість підопічного, але здійснює контроль шляхом дачі згоди на укладання тих правочинів, яких підопічний самостійно укладати не має права. Піклувальник зобов´язаний надавати підопічному допомогу в здійсненні своїх прав і виконанні обов´язків, дбати про створення для нього необ¬хідних побутових та інших умов соціального характеру, охоро¬няти його від зловживання з боку третіх осіб. Закон не відносить піклувальників до законних представників підопічних. У законі зазначено також перелік правочинів, які неможли¬во укладати без дозволу органу опіки та піклування. Без такого дозволу опікун не має права: Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від майнових прав підопічного; 2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; 3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; 4) укладати договори щодо іншого цінного майна. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування. Встановлення опіки та піклування здійснюється:

1. Судом, у разі:1) визнання особи недієздатною;2) обмеження її у дієздатності;

3) встановлення при розгляді справи, що малолітня чи непов¬нолітня особа позбавлені постійного батьківського піклування.2. Органом опіки та піклування у разі встановлення:1) опіки над малолітнім;2) піклування над неповнолітнім.Опікун та піклувальник призначаються судом за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України). Такими органами є органи місцевого самоврядування. Безпосереднє ведення справ по опіці та піклуванню покладається на відповідні відділи у виконкомах районних (міських) рад. Опікуном та піклувальником може бути лише фізична особа з повною дієздатністю.Призначення опікуна чи піклувальника відбувається лише за їх письмовою згодою і переважно серед тих осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов´язки опікуна чи піклувальника.При призначенні опікуна та піклувальника для малолітнього, береться до уваги бажання підопічного, хоча це не є обов´язковою умовою. ЦК встановлює особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Якщо над дітьми, які виховуються в державних дитячих за¬кладах, і над особами, які потребують опіки й піклування і вла¬штовані у відповідні лікувальні заклади або заклади органів соціального забезпечення, опікуни й піклувальники не призна¬чені, виконання обов´язків опікунів і піклувальників покла¬дається на ці заклади.Звільнення опікуна та піклувальника. У разі коли опікуна чи піклувальника призначив суд, то і звільнення цих осіб відбу¬вається також судом.

Звільнення опікуна та піклувальника здійснюється:- за заявою опікуна або піклувальника;

- за заявою особи, над якою встановлено піклування;- за заявою органу опіки та піклування у разі невиконання нею своїх обов´язків, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров´я або закладу со¬ціального захисту.Таку заяву суд повинен розглянути у місячний строк і одно¬часно зі звільненням особи від повноважень опікуна чи піклу¬вальника призначає за поданням органу опіки і піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.Припинення опіки відбувається у разі:1) передачі малолітнього батькам або усиновлювачам;2) досягнення підопічним 14 років (особа, яка здійснювала обов´язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішен¬ня щодо цього);3) поновлення дієздатності особи, яка була визнана недієз¬датною.Піклування припиняється у разі: досягнення особою повноліття.

ізновидом піклування є патронаж. Він встановлюється над дієздатною особою за її згодою та ініціативою.Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров´я не може са¬мостійно здійснювати свої права та виконувати обов´язки, має право обрати собі помічника. Піклувальник (помічник) у такому випадку реєструється органом опіки та піклування, про що ви¬дається відповідний документ, зразок якого встановлює Мініс¬терство юстиції України. Помічником може бути дієздатна осо¬ба.Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробіт¬ної плати, поштових відправлень, що належать особі, яка пот¬ребує допомоги; на вчинення дрібних побутових правочинів, відповідно до наданих йому повноважень; представляти особу в органах державної влади, органах влади Автономної Респуб¬ліки Крим, органах місцевого самоврядування та організаціях, діяльність яких пов´язана з обслуговуванням населення. Послу¬ги помічника є оплатними, якщо інше не визначено домовленіс¬тю сторін.У будь-який час помічник може бути відкликаний, а його повноваження анульовані особою, яка потребує допомоги.