226 Поділ спадкового майна.

Поділ спадщини між спадкоємцями

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо

спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в

натурі.

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу

відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю,

мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у

натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в

розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками

майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм

у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не

порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після

розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці

вона підлягає перерозподілу між ними.

Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі

частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив

строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до

територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право

вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець

має право на грошову компенсацію.

227.Поняття сімейного права. Принципи та система сімейного права.

Сімейне право - це система правових норм, встановлених чи санкціонованих державою, які регулюють взаємовідносини між подружжям, батьками та дітьми, усиновителями та усиновленими, іншими родичами, а також опікунами, піклувальниками та підопічними, патронами та вихованцями, які носять як майновий так і немайновий характер.

Предметом правового регулювання сімейного права є:

- сімейні майнові та немайнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими родичами;

- відносини щодо виховання, розвитку та утримання дітей;

- відносини, що тісно пов'язані із сімейними.

Сімейні взаємовідносини виникають при укладанні та після укладання шлюбу, при народженні дитини, при усиновленні дитини, та інших специфічних взаємовідносинах, оскільки суб'єктами їх є лише фізичні особи.

Система сімейного права складається з двох частин - загальної та особливої. Загальна визначає засади та джерела правового регулювання сімейних відносин, коло учасників, порядок реалізації прав і обов'язків суб'єктів. Особлива частина включає інститути шлюбу, батьківства, правового режиму майна подружжя, виплати та призначення аліментів, форм виховання дітей-сиріт та ін.

Сімейні принципи — це основні засади, керівні ідеї, відповідно до яких здійснюються сімейно-правове регулюван­ня та охорона сімейно-правових відноси одношлюбності, свободи і добровільності при укладанні й розірванні шлюбу, рівності чоловіка і жінки в особи­стих та майнових правах, моральної та матеріальної підтримки членів сім'ї.

основними засадами (принципами) сучасного сімейного права є:

1) державна охорона сім’ї, материнства, батьківства;

2) рівність учасників сімейних відносин;

3) недопустимість державного або будь-якого іншого втручання в сімейне життя;

4) пріоритет сімейного виховання;

5) регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) між їх учасниками;

6) пріоритет захисту прав та інтересів дітей та непрацездатних членів сім’ї.