188. Особливості управління цінними паперами

Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка

провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за

винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про

управління переданими йому цінними паперами, іншими фінансовими

інструментами та грошовими коштами, призначеними для інвестування

в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також отриманими у

процесі управління цінними паперами, іншими фінансовими

інструментами і грошовими коштами в інтересах установника

управління або визначених ним третіх осіб.

Договір про управління цінними паперами, іншими фінансовими

інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в

цінні папери та інші фінансові інструменти, може передбачати

виникнення у торговця цінними паперами права довірчої власності на

передані йому в управління цінні папери, інші фінансові

інструменти і грошові кошти, призначені для інвестування в цінні

папери та інші фінансові інструменти, а також виникнення права

довірчої власності на грошові кошти, цінні папери, інші фінансові

інструменти, отримані торговцем цінними паперами від управління

цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.

Торговець цінними паперами, який провадить діяльність з

управління цінними паперами, може надавати консультації, пов'язані

з обслуговуванням установника управління.

Торговець цінними паперами має право укладати договори про

управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.

Сума договору про управління цінними паперами з одним

клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми,

еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

Істотні умови договору про управління цінними паперами

встановлюються законом та за домовленістю сторін.

Договір про управління цінними паперами не може укладатися

торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.

Торговець цінними паперами здійснює управління цінними

паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України

( 435-15 ), цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

190. Агентський договір.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент)

зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого

представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню

(надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його

рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і

порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права

та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному

агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами

умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в

межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою

сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено,

вважається, що агент діє в межах території України.

Агентський договір укладається в письмовій формі. У

договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень

(представництва) комерційного агента.

Цей вид договору за своєю природою є оплатним, консенсуальним і двостороннім. Якщо агент проводить свої дії від імені принципала — договір схожий з договором доручення, а коли агент здійснює дії від свого імені — схожість з договором комісії.

На практиці агентський договір, спрямований на надання послуг, в основному використовується для покупки / продажу рухомого майна або нерухомості. Найпоширеніший цей вид договору при операціях з квартирами, земельними ділянками, будівлями, спорудами, а також при наданні різних послуг (турагенти, послуги антрепренерів, юридичні послуги, патентних повірених, імпресаріо).

Вчинення перерахованих вище дій не завжди оформляється як договір агентських послуг. Можна укласти договір комісії або ж договір, який передбачає надання послуг. Варіантів чимало, проте всі вони набагато складніше оформляються. Саме різноманіття різновидів агентського договору дозволяє йому стати однією з універсальних форм договору.