Загальні вимоги до структури, обсягу та змісту дипломної роботи

ДР різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за своєю структурою практично однакові, а за обсягом, повнотою та інженерним (науковим) рівнем розробки (дослідження) питань розрізняються, що є наслідком відмінності виробничих задач діяльності фахівця.

Зокрема, ДР бакалаврів з інженерних спеціальностей передбачають, в основному, проектування (або модернізацію) окремих елементів обладнання (комплексів, систем, приладів тощо) з метою забезпечення або покращення їх технічних чи експлуатаційних характеристик. Система у вигляді опису та сукупності її характеристик або конкретний тип обладнання визначається вихідними даними завдання на дипломне проектування. Тому розробляти вимоги до системи в цілому або до будь-якої її підсистеми (тобто розробляти технічне завдання) в ДР бакалавра не обов’язково. З цього погляду вона наближається до комплексного курсового проекту й може складати основу спеціального розділу в майбутній ДР спеціаліста за умови, що тематика (напрямок) розробки зберігається, а автором є той самий студент (бажано також і керівник обох ДР).

ДР спеціалістів передбачають, як правило, розробку технічного завдання на систему в цілому або її підсистему з наступним детальним проектуванням елементів системи і вирішенням питань охорони праці, техніки безпеки, екології тощо також стосовно системи в цілому.

ДР різних освітньо-кваліфікаційних рівнів також різняться. Якщо ДР ОКР спеціаліста і, особливо, ОКР магістра повинні бути, як правило, самостійним закінченим науковим дослідженням проблеми в певній галузі, то ДР ОКР бакалавра можуть мати лише самостійні фрагменти досліджень у межах загальної проблеми.

Під час захисту використовується демонстраційний матеріал в графічному та електронному вигляді (відеоматеріали, мультимедіа, презентації тощо).

Орієнтовний обсяг пояснювальної записки до ДР бакалавра, з урахуванням викладеного в попередньому пункті, складає 50-70 сторінок.

Пояснювальна записка до ДР повинна у стислій та чіткій формі розкривати творчий задум роботи, містити аналіз сучасного стану проблеми, методів вирішення завдань проекту, обґрунтування їх оптимальності, методики та результати розрахунків, опис проведених експериментів, аналіз їх результатів і висновки з них; містити необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, схеми, малюнки та ін. В ній мають бути відсутні загальновідомі положення, зайві описи, виведення складних формул тощо.

Структура пояснювальної записки умовно поділяється на вступну частину, основну частину та додатки.

Вступна частина:

• титульний аркуш (див. Додаток 1);

• завдання на дипломне проектування (див. Додаток 2);

• анотація українською та іноземною мовами;

• зміст;

• перелік скорочень, умовних позначень, термінів;

• вступ.

Основна частина:

• розділи, які розкривають основний зміст роботи відповідно до переліку питань, наданих у завданні на ДР;

• техніко-економічне обґрунтування та питання організації виробництва;

• питання охорони праці, техніки безпеки, екології та охорони навколишнього середовища тощо;

• закінчення (загальні висновки);

• перелік використаних джерел.

Додатки.

Анотація обсягом 0,5–1 стор. державною та іноземною (яку вивчав студент) мовами повинна стисло відображати загальну характеристику та основний зміст ДР і містити:

• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, креслень, додатків і бібліографічних найменувань за переліком посилань;

• мету роботи, використані методи та отримані результати (характеристика об’єкту дослідження, нові якісні та кількісні показники, економічний ефект тощо);

• рекомендації щодо використання та/або результати впровадження розробок або досліджень (отримані патенти, прийняті заявки на патент, публікація в наукових журналах, акти про впровадження тощо);

• перелік ключових слів (не більше 20).

Вступ повинен відображати актуальність і новизну ДР та містити:

• обґрунтування необхідності нової розробки або удосконалення (модернізації) існуючого об’єкта проектування на основі аналізу сучасного стану проблеми за даними вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури, патентного пошуку та досвіду роботи підприємств, установ, провідних фірм у відповідній галузі виробництва, економіки або науки;

• обґрунтування основних проектних рішень або напрямків досліджень;

• можливі галузі застосування результатів роботи.

Доцільним є побудова вступу із висвітленням таких елементів:

– актуальність теми визначається шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими підходами до розв’язання цієї проблеми, обґрунтування значення роботи для розвитку певної галузі;

– мета дослідження – прогнозування результату, визначення оптимальних шляхів вирішення завдань в умовах вибору методів та прийомів дослідження;

– завдання дослідження визначаються поставленою метою і являють собою конкретні послідовні шляхи вирішення проблеми.

– предмет дослідження - процес, що вивчається у межах об’єкта дослідження;

– об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, обирається для вивчення і розглядає предмет дослідження у всіх його взаємозв’язках;

– методи дослідження – спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності;

– практичне значення отриманих результатів: перелік конференцій, на яких було обговорено результати дослідження із зазначенням назви доповіді, місця та часу проведення конференцій, перелік тез та статей, які було підготовлено, з повною інформацією про їх видання тощо.

Стисла характеристика об’єкта дослідження повинна містити такі основні відомості: форма власності, організаційно-правова форма, основні види діяльності; місцезнаходження, матеріально-технічна база (зокрема наявні офісні приміщення, будівлі, транспорт тощо), основні економічні показники за звітний період, чисельність працівників; структура апарату управління, перелік основних конкурентів. У випадку, якщо роботу виконують за матеріалами органу державного управління, його стислу характеристику наводять з урахуванням завдань та повноважень, визначених у чинному законодавстві.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

Основна частина пояснювальної записки повинна включати:

• розробку вимог до характеристик об’єкта проектування;

• вибір і обґрунтування оптимальності технічних рішень або теоретичних і експериментальних методів досліджень поставлених задач;

• вибір та обґрунтування можливих варіантів технічної реалізації та методів розрахунків параметрів елементів (електричних схем, механічних елементів на міцність та ін.);

• експериментальні дослідження, розробку методики досліджень, опис експериментального обладнання, аналіз результатів експерименту;

• техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту, розрахунок економічного ефекту;

• пропозиції та заходи щодо забезпечення охорони праці, техніки безпеки, охорони довкілля;

• загальні висновки щодо відповідності отриманих результатів завданню на дипломне проектування та висунутим вимогам, можливість впровадження або застосування результатів.

Окремі розділи також повинні закінчуватися конкретними висновками.

Список використаних джерел. Бібліографічні описи в списку використаних джерел подають в алфавітному порядку. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на використані джерела ( в квадратних дужках із зазначенням порядкового номеру джерела у списку).

Бібліографічні описи у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. Додаток 5).

Рекомендована кількість використаних джерел дипломних проектів (робіт) бакалавра 30-40 джерел.

Основний список використаних джерел мають становити наукові монографії, статті з фахових наукових видань, в т.ч. розміщені на сайті Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (http://nbuv.gov.ua/). Підручники та навчальні посібники у списку використаних джерел мають становити 3-5% від загальної кількості. Загальна частка посилань на електронні ресурси повинна становити не більше ¼ від загального обсягу використаних джерел.

До додатків виносяться:

• відомість дипломного проекту;

• специфікації;

• методики і протоколи випробувань;

• результати патентного дослідження;

• виведення розрахункових формул;

• акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником;

• інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації роботи.

У додатки виносять громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць, первинних документів, звітності тощо.