19. Поняття трудових ресурсів підприємства готельного та закладів ресторанного господарства

Трудові ресурси – це населення працездатного віку: жінки від 16 до 55 років і чоловіки від 16 до 60 років, а також працююча група пенсіонерів і підлітків (від 14 до 16 років), за виключенням інвалідів 1ї та 2ї груп і пенсіонерів на пільгових умовах.

Показники, що характеризують трудові ресурси підприємств готельного та закладів ресторанного господарства

Натуральні

• середньооблікова чисельність штатних працівників спискового складу;

• середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості;

• відпрацюваний фонд робочого часу (у людино-днях, людино-годинах.

Вартісні:

• загальна сума витрат із утримання робочої сили (фонд оплати праці підприємства);

• загальна сума витрат із утримання трудових ресурсів (фонд оплати праці+сума відрахувань у соцфонди)

Класифікація труд.ресурсів у ПГРГ:

За характером участі в господарській діяльності: виробничо-обслуговуючий персонал; невиробничий персонал.

За кваліфікацією: відповідно до класифікатора професій;

За напрямами спеціальної підготовки: за професіями та спеціальностями, які здобуті в установах та закладах.

За посадами: відповідно до посадового розкладу.

За функціями:

У готельному господарстві:

- управлінський персонал;

- робітники;

- молодший обслуговуючий персонал.

У торгівлі:

- управлінський персонал;

- торговельно-оперативний персонал;

- допоміжний персонал.

У ресторанному господарстві:

- управлінський п-л,

- виробничий;

- працівники торгового залу;

- торговельна група працівників;

- допоміжний п-л.

За х-ром трудових відносин: -постійні, - тимчасові

За професіями: - галузеві; - наскрізні;

За статтю та віком: чоловіки (до 30, від 30 до 60, понад 60), жінки (до 30, від 30 до 55, понад 55).

За стажем роботи: (до 1 року, від 1 до 3х, від 3 до 5, від 5 до 8, понад 8).

За відношенням до власності: співвласники майна, наймані робітники.

20. Аналіз формування персоналу в готельному та ресторанному г-стві

Персонал - основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується і змінюється під впливом як внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва), так і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) чинників.

Вплив останніх конкретизується у параметрах макроекономічного характеру, таких як: чисельність активного (працездатного) населення, загальноосвітній рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили.

Існує два основних джерела формування персоналу. Перший через краще використання її власних кадрових можливостей, другий посередництвом залучення працівників потрібної кваліфікації із зовнішнього середовища. Поява нових працівників за рахунок надходження нових кадрів зі сторони суттєво підвищує ступінь пристосованості організації до можливих нововведень, або перетворень.

Джерела формування персоналу:

• ринок робої сили;

• державне замовлення на підготовку кадрів та їх працевлаштуваннч.

Форми:

• набір персоналу на біржі праці;

• організований набір робітників і спеціалістів згідно з держзамовленням на підготовку кадрів та працевлаштування з ВНЗ 2-4 рівнів акредитації;

• працевлаштування після закінчення загальноосвітніх шкіл;

• підвищення кваліфікації та перекваліфікації працюючих працівників;

Методи формування персоналу:

• інтерв'ю,

• тестування,

• ділові ігри,

• встановлення випробного терміну,

• використання послуг центрів оцінки персоналу,

• професійна підготовка в 10-11 класах, навч.закладах 1-2 рівнів акредитації (1-3 ступенів).

Процес формування персоналу включає такі етапи: планування, набір, відбір та професійну адаптацію.