
- •1.1.Характеристика моделей
- •1.2.Характеристика матеріалів
- •1.3.Характеристика обладнання
- •2.Обгрунтування і вибір типу потоку
- •2.1.Аналіз трудомісткості виготовлення моделей та вибір способу їх запуску в процес.
- •2.2.Вибір організаційної форми та інших характеристик потоку
- •2.2.Вибір організаційної форми та інших характеристик потоку
- •3.Технологічне проектування потоку обраного типу
- •3.1.Розрахунок основних параметрів потоку
- •3.3.Аналіз організаційно-технологічної схеми
- •3.5. Планування робочих місць у потоці
- •4. Оцінка організаційно-технічного рівня потоку
- •4.1. Технічну оснащеність потоку визначають за характеристиками:
- •4.2. Технологічну характеристику потоку визначають на основі показників:
- •4.3. Організація поточного виробництва
- •4.4. Показники економічного рівня
4.2. Технологічну характеристику потоку визначають на основі показників:
4.2.1. Коефіцієнт досягнення галузевих затрат часу:
,
де
– розрахункові затрати часу на
виготовлення виробу в потоці;
– галузеві затрати часу на виготовлення виробу.
4.2.2. Коефіцієнт стандартизації і уніфікації деталей:
,
Кун.ст
=
= 0,94
де
– кількість уніфікованих деталей;
– загальна
кількість деталей виробу.
4.2.3. Коефіцієнт прогресивності методів обробки:
,
Кпмо
=
=
0,53
де
– затрати часу на операції, які виконують
за прогресивною технологією;
– загальні затрати
часу на обробку виробу.
4.2.4. Коефіцієнт якості продукції, що випускають:
,
де
– фактичний випуск продукції 1-го сорту;
– план випуску
продукції 1-го сорту.
4.3. Організація поточного виробництва
Характеристика організаційного потоку вміщує ряд показників.
4.3.1. Рівень спеціалізації за видом виробу:
,
Рсп.
=
=1
де
– кількість видів виробів, що одночасно
виготовляються в потоці.
За рівнем спеціалізації швейні потоки умовно поділяють наступним чином:
– при
<
0,50 – неспеціалізовані;
– при < 0,51…0,70 – середнього рівня спеціалізації;
– при < 0,71…0,94 – високого рівня спеціалізації;
– при < 0,95…1,00 – спеціалізовані.
Підвищення рівня спеціалізації виробництва продукції є одним із основних напрямків покращення техніко-економічних показників потоків.
4.3.2. Рівень спеціалізації за видом матеріалу:
,
Рс
=
=0,3
де
– кількість видів матеріалів верху, з
яких виготовляють вироби в потоці.
При цьому матеріали поділяють на: вовняні; шовкові; бавовняні; штучне хутро; синтетичні матеріали; штучну шкіру, тощо.
Однорідність продукції за видом матеріалів – важлива умова спеціалізації потоків і підприємств.
4.3.3. Рівень потужності потоку:
,
Рпот
=
= 0,94
де
– потужність потоку згідно
організаційно-технологічної схеми;
– оптимальна
потужність потоку.
4.3.4. Коефіцієнт модельної гнучкості потоку:
,
Км.г.п.
=
= 0,77
де – кількість моделей, що одночасно виготовляють в потоці;
1,1 – поправочний коефіцієнт.
4.3.5. Коефіцієнт позмінного знімання виробів потку (КЗ).
Цей коефіцієнт приймають умовно: він дорівнює 1 – в незмінному потоці; 0,5 – у змінному.
Кз = 0,5
4.3.6. Рівень організаційної форми потоку.
В залежності від форми організації потоку надають наступні значення коефіцієнту рівня організаційної форми (Рорг.):
секційні потоки з виділенням централізованих ділянок (фабрика-потік, цех-потік) – КЗ = 1,0;
секційні потоки з закінченим циклом – КЗ = 0,8 – 1,0;
несекційні потоки малих серій, малої потужності – КЗ = 0,6 – 0,8;
конвеєрні потоки з поштучним запуском – КЗ = 0,6;
агрегатно-групові потоки з пачковим запуском – КЗ = 1,0;
комбіновані, змішані потоки з пачковим запуском – КЗ = 0,8 – 1,0.
Кз = 0,6
4.3.7. Ступінь охоплення робітників технічно обумовленими нормами:
,
Со.т.о.м.
=
= 0,9
де
– кількість технічно обумовлених норм;
Н – загальна кількість норм.
4.3.8. Коефіцієнт використання виробничої площі:
,
Квик.пл.
=
= 0,9
де
– фактична площа, яку займає в середньому
один виробничий робітник, м2;
– норматив площі
на одного виробничого робітника, м2.
Fф
=
= 6,1
де
– площа, яку займає потік, м2;
– кількість
працівників в потоці.
Нормативи площі на одного виробничого робітника, що рекомендовані ЦНДІШП.