3.3.Аналіз організаційно-технологічної схеми

Аналіз організаційно-технологічної схеми процесу виконують з метою оцінки кількості організаційно-технічних рішень при розподілі праці по виготовленню виробів між працівниками швейного потоку.

Аналіз виконують за наступними характеристиками:

- склад організаційних операцій - відповідність їх змісту умовам вибраного типу потоку;

- відповідність структури потоку технологічній послідовності обробки виробів;

- відповідність їх змісту вимогам щодо комплектування;

- завантаження потоку в цілому і по окремих технологічних ділянках.

За даними організаційно-технологічної схеми розподілу праці складають зведену таблицю технологічного обладнання і робочих місць потоку.

Таблиця 3.4—Зведення обладнання потоку

№ п/п	Найменування і марка обладнання	Кількість обладнання, од		Всього
		Встановленого в потоці основного, од	Резервного
1	DLU–5490-6-ОB «Джукі»	11,0	1,0	12,0
2	DLU–5490 BB-6WB/AK-34/ EC-221/PF-6 «Джукі»	15,0	2,0	17,0
3	DMN–5520 F-6 WB/AK-34/EC-221 «Джукі»	4,0		4,0
4	LH - 1152-5 «Джукі» FLS-350	6,0	1,0	7,0
5	550-16-6 «Дюркопп-Адлер»	4,0		4,0
6	697-24155/ Е104 «Дюркопп-Адлер»	1,0		1,0
7	558-51301 «Дюркопп-Адлер»	1,0		1,0
8	МВ-372-5/Z005 «Джукі»	1,0		1,0
9	АМР-183 «Джукі»	1,0		1,0
10	APW-298 «Джукі»	1,0		1,0
11	НКН 5,6/7 «Каннегіссер»	4,0		4,0
12	HS-6 «Наомото»	10,0	1,0	11,0
13	HRK-120-80-13/016 «Гофман»	4,0		4,0

Коефіцієнт ƒ_рм , який показує середню кількість робочих місць, що приходиться на одного робітника розраховують за формулою:

ƒ_рм = ,

де, К_рм – кількість робочих місць потоку;

К_рф – фактична кількість робітників потоку.

ƒ_рм = = 1,02

3.4. Розрахунок і аналіз техніко-економічних показників потоку

Техніко – економічне обґрунтування підприємств швейної промисловості повинно відповідати перспективам розвитку і розміщення швейної галузі. [8]

Процес організаційного вдосконалення потоків на підприємствах швейної промисловості повинен ґрунтуватися на аналізі ефективності їх функціонування за техніко-економічними показниками.

Розрахунок показників, їх вивчення та зіставлення дають змогу шукати резерви з вдосконалення організації виробничих процесів, визначити найважливіші для конкретного підприємства напрями роботи щодо підвищення організаційного рівня потоків, вибирати найефективніші рішення.

Показники, що характеризують ефективність потоків, доцільно класифікувати в три групи відповідно до кожного з основних елементів виробничого процесу: показники використання робочого часу, основних та оборотних засобів.

Систему показників можна застосовувати для аналізу резервів в діючих потоках, характеристики використання окремих елементів виробництва в потоках з різними формами організації та потужністю.

Враховуючи те, що абсолютно ефективної форми організації потоку немає і кожній з існуючих форм властиві як переваги, так і недоліки, що проявляються в певних виробничих умовах, техніко-економічні показники при зіставленні різних варіантів організації можуть мати різну спрямованість, наприклад в одному варіанті вищі показники використання робочого часу, в іншому – використання оборотних засобів. При цьому ускладнюється обґрунтований вибір ефективної організації потоку.[9]