10. Конкретні поняття відображають предмет у сукупності його ознак. Цим поняттям у дійсності відповідають певні окремі предмети. Наприклад, "людина", "місто", "студент", "закон" тощо.

Конкретні співвідносні поняття відображають ознаки предметів, існування яких неможливе одне без одного. Наприклад, "північ" — "південь", "боржник" — "кредитор", "опонент" - "пропонент" тощо.

Конкретні безвідносні поняття відображають ознаки предметів, які існують і мисляться самостійно, поза зв'язком з іншими предметами. Наприклад, "книга", "країна", "сніг", "держава" тощо.

*Абстрактні поняття відображають будь-яку ознаку предмета, яка абстрагується, відокремлюється в думці від предмета і виступає як предмет мислення. Наприклад, "хоробрість", "відповідальність", "злочинність", "краса" тощо.

Абстрактні позитивні поняття відображають наявність у предмета певних ознак: "дисциплінований", "відповідальний", "красивий", "добрий" тощо.

Абстрактні негативні поняття вказують на відсутність у предмета деяких властивостей, ознак: "некрасивий", "недисциплінований", "аморальний", "бездуховний" тощо.Будь-яке поняття можна віднести до того чи іншого виду понять за обсягом та змістом. Визначити, до якого саме виду належить дане поняття — це те саме, що дати йому логічну характеристику. Дамо логічну характеристику поняттю "Україна". Це - одиничне, конкретне, безвідносне. "Людина" - загальне, нереєструюче, конкретне, безвідносне поняття.

11. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина", "закон", "фонема", "студент" тощо.

Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним поняттям. Наприклад, "європейська держава" (в логіці поняття позначають називним відмінком однини, незалежно від кількості відображуваних ним предметів), "студент 1-го курсу університету "Україна" 2001/2002 навчального року", "планета Сонячної системи", "вулиця міста Києва" тощо.

Загальне поняття, яке відображає необмежену кількість предметів, буде нереєструючим загальним поняттям. Наприклад, "людина", "закон", "учень", "юридична особа" тощо.

Одиничні індивідуальні поняття відображають один єдиний предмет. Він, як правило, має власне ім'я. Наприклад, "місто Київ", "найвища вершина світу", "ріка Дніпро", "найбільше прісноводне озеро світу" тощо.

Одиничні збірні відображають ознаки однієї множини предметів. Наприклад, "український народ", "Голосіївський ліс", "австралійський абориген" тощо.

*3бірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле.

Збірні одиничні відображають ознаки однієї єдиної множини предметів. Наприклад, "сузір'я Оріона", "ФК "Динамо" Київ", "оркестр Національної опери України" тощо.

Збірні загальні поняття відображають ознаки множини сукупності предметів. Наприклад, "сузір'я", "футбольний клуб", "оркестр" тощо.

*Нульові поняття відображають ознаки неіснуючих (нереальних) предметів або предметів, які ще не вивчені сучасною наукою.

Нульові хибні відображають ознаки міфічних істот: "мавка", "святий Миколай", "дідько", "нечиста сила" тощо.

Нульові необхідні - це наукові абстракції, без яких наука не може обійтися. Наприклад, "точка", "абсолютний нуль", "абсолютно тверде тіло", "математичний ліміт" тощо.

Нульові гіпотетичні відображають ознаки предметів, які ще недостатньо вивчені сучасною наукою: "небіологічна форма існування", "паралельний світ", "паранормальне явище", "НЛО" тощо.

12. Предмети міркування знаходяться між собою в різних відношеннях. Ці відношення встановлюються за допомогою порівняння обсягів і змістовних характеристик відповідних понять - "усе пізнається в порівнянні". Порівняння може бути успішним або безуспішним, і в залежності від цього всі поняття можуть бути порівнянними або непорівнянними. Можна порівнювати, наприклад, такі предмети міркування, як стільці і лави, або студентів і дорослх людей, але неможливо порівняти електрон і ніжність, овес і покарання і т.ін. Логіка нічого не може сказати про непорівнянні предмети і залежності між відповідними ним поняттями, цілком залишаючи їх поетам-авангардистам і шизофренікам. У залежності від того, чи порівнюються поняття головним чином з боку їхніх об'ємних розходжень, або на перший план при порівнянні виходить зміст, розрізняють сумісні поняття, тобто поняття, що мають загальні "місця" для порівнюваних предметів, і несумісні поняття, тобто, поняття, що не мають таких загальних "місць" у їхніх обсягах, але мають загальні ознаки в їхньому змісті. Розглянемо найпростіші випадки відношень на прикладах зіставлення тільки двох понять, припускаючи, що більш складні відношення можна послідовно звести до цих відношень.Між сумісними поняттями існують відношення рівнозначності, перетинання, підпорядкування.1. Відношення рівнозначності (або тотожності, або еквівалентності).Рівнозначними є два поняття, обсяги яких цілком збігаються. Рівнозначними будуть, наприклад, поняття "головний адміністративний центр держави" і "місто, у якому постійно знаходяться органи вищої державної влади"; кожне таке місто є головним адміністративним центром, і навпаки. Рівнозначність указує на збіг обсягів двох понять, але їхні змісти різні. Відношення між двома рівнозначними поняттями зображується у виді співпадаючих кіл. .2. У відношенні перетинання (перетину) знаходяться два поняття, обсяги яких частково збігаються.

Перетинаються, наприклад, обсяги понять "письменник" і "юрист": деякі письменники є юристами (А.Ф.Коні, брати Вайнери), але є письменники, що не є юристами, і є юристи, що не є письменниками.3. У відношенні підпорядкування (підрядності, субординації) знаходяться поняття з різними обсягами, причому обсяг одного з них цілком входить до обсягу іншого, не покриваючи його цілком. Це відношення ще називають відношенням між родом і видом. У ньому знаходяться, наприклад, поняття "фахівець" і "юрист": кожен юрист є фахівцем, але не кожен фахівець має юридичну підготовку. Між несумісними поняттями існують відношення виключення, супідрядності, протилежності, протиріччя, доповнення.4. У відношенні виключення знаходяться поняття, обсяги яких не мають загальних елементів. Порівняємо, наприклад, поняття "атом" і "трикутник", "синє" і "тепле". Усі ці поняття виключають одне одного тому, що ясно, що атом не має жодної з ознак трикутника, а синє – ознак теплого. Строго говорячи, відношення виключення говорить нам про непорівняльність предметів міркування. Але іноді таку непорівняльність можна усунути, якщо в предметів, що виключають один одного, є хоча б одна спільна ознака. 5. Тоді ми маємо справу з відношенням супідрядності, приводячи взаємовиключні поняття до двох або більшого числа видів одного родового поняття.Так, між поняттями "людина"(А) і "рослина" (В) можна встановити відношення супідрядності, розгляядаючи їх як види відносно до загального для них родового поняття "організм" (С):6. Іноді супідрядні поняття є співвідносними, і тоді виражають відношення протилежності (контрарності). У такому відношенні знаходяться поняття "ліве" – "праве", "нападаючий" – "захисник", "позитивне" – "негативне" і т.ін. Особливістю такого відношення є наявність проміжної, або нейтральної області значень між двома протилежними поняттями. 7. У граничному випадку протилежності "сходяться" настільки, що нейтральна область між ними дорівнює нулю. Мова йде про парадоксальне сполучення в одному обсязі позитивного і парного йому негативного поняття. Ця ситуація відповідає відношенню протиріччя (суцперечності) між поняттями:Приклади суперечливого відношення можуть дати пари понять "законний злочин", "безвинний злочинець", "андрогін" тощо. 8. Оскільки в тому самому обсязі, тобто в тому самому значенні протиріччя може означати що завгодно, і в такий спосіб предмет думки стає цілком невизначеним, має сенс переводити протиріччя у відношення доповнення:На даній схемі обсяг виділеного поняття А чітко відокремлюється від усіх тих понять, сукупний обсяг яких (- А, тобто не-А) з ним не збігаються. Сума обсягів А и -А утворює повний простір можливих предметів міркування (универсум) U. При такому підході будь-яка невизначеність зникає – ми ніби “вирізуємо” з универсума цікавляче нас поняття (наприклад, "злочин") і надалі міркуванні зосереджується тільки на ньому, оперуючи цілком однорідними поняттями і залишаючи поза межами думки всі ті, котрі не відносяться до обсягу спеціально виділеного нами ("провина", "адміністративне правопорушення", "цивільне правопорушення" і т.ін.).

13. Сумісні поняття — це поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їх обсяги повністю або частково співпадають.Типи відношень між сумісними поняттями

Існує три типи відношень між сумісними поняттями:

♦ відношення тотожності;

♦ відношення підпорядкування;

♦ відношення перетину.

1. Відношення тотожності

Відношення тотожності існує між поняттями, які хоча й мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.Ще одним прикладом відношення тотожності може служити така пара понять: А — «стаття 186 Кримінального кодексу України» і В — «стаття, що передбачає відповідальність за грабіж».

Зазначимо, що тотожні поняття не слід плутати з абсолютними синонімами, які є різними термінами, що мають однаковий смисл і денотат (наприклад, «мовознавство» і «лінгвістика»; «правознавство» і «юриспруденція»). Абсолютні синоніми фіксують одне й те саме поняття, а для встановлення певних відношень необхідно мати, принаймні, два поняття (а не два різних терміни).