47. Назвіть галузі науки, в яких українські вчені мають світовий пріоритет.

Україна може по праву пишатися своїми вченими, які зробили великий внесок в становлення та розвиток світової науки.

В сучасному світі нас оточує так багато техніки, без якої ми не мислимо своє існування. Але дуже рідко людина замислюється кому вона зобов’язана появою того чи іншого приладу. Слухаючи радіо ми рідко згадуємо Попова, коли вмикаємо світло – Едісона, коли їдемо на машині – не дякуємо Форду за винахід конвеєра. Тим не менш, ці імена відомі усім, хто старанно навчався в школі.  Чимало видатних вчених з України внесли значний в процес становлення та розвиток авіації в світі. Спадок, який залишили нам українські генії, робить галузь літакобудування України сьогодні однією з найвдосконаленіших у світі.

Це такі генії науки, як Можайський Олександр Федорович ( 1825-1890), який зробив та запустив першого повітряного змія, розгадав виникнення аеродинамічної сили, з конструював перший літак тощо. А дивлячись на те, яку спадщину залишили українські вчені ракетно-космічної галузі, ми відчуваємо гордість за наших людей та за нашу Україну, яка посідає провідне місце в світі по виробництву та розробці найскладніших ракетно-космічних систем. Безумовно найвидатнішою людиною свого часу можно впевнено назвати Сергія Павловича Корольова (1907-1966). Найвизначнішими його здобутками були: вдалий запуск ракет на рідкому паливі; знаменита перша в світі міжконтинентальна ракета вивела на орбіту перший в світі штучний супутник землі, який провістив початок космічної ери; запуск у космос корабля «Восток» з першим у світі космонавтом Ю. Гагаріним. Комп’ютери сьогодні стали для нас звичайною річчю, Нам навіть складно уявити, що людство: обчислювало складні завдання з математики та фізики, як би писалися листи та спілкувалися люди. Але вмикаючи комп’ютер, ми не згадуємо, на жаль, українських вчених, які зробили можливим існування дива ХХ- го сторіччя . Не можливо, не згадати В. Вернадського, який був засновником геохімії, біогеохімії, радіогеології, творець вчення „Про біосферу” (перший, який досліджував біосферу), про великий вплив на навколишнє середовище людини та перетворення біосфери на ноосферу (сферу розуму).

Україна повинна пам’ятати цих вчених, оскільки вони заклали основу для розвитку української науки.

В Україні дуже великий науковий потенціал, із 170 тисяч науковців – 60 тис. - кандидати наук і 20 тис. - доктора, також щороку українці патентують 10-15 тис. винаходів та ідей. Цікавим, що з підготовки IT спеціалістів Україна займає 5 місце у світі після США, Європейського Союзу, Індії і Росії. В літакобудування та космічній галузі Україна займає 3 місце у світі. Україна має дуже великий науковий потенціал, але він не реалізується. Потрібно провести ряд реформ у науці.

По перше, збільшити фінансування наукової галузі до 3% від ВВП. Упорядкувати та удосконалити виділення коштів на науку, щоб кошти не виділялися на утопічні проекти та дослідження науковців-чиновників, а виділялися на реальні потрібні суспільству проекти.

Зараз в світі існує шість найбільш перспективних напрямків розвитку технологій: комп’ютери( програмування, Інтернет та мікросхеми), телекомунікації, біотехнології, аерокосмічні, нанотехнологія і альтернативна енергетика –ці, що можуть привести до швидкого росту економіки, уникаючи згубного впливу на навколишнє середовище. Тому, потрібно зробити ці напрямки пріоритетними для української економіки.

В Україні є всі можливості стати провідною науково-розвинутою державою, але для цього потрібно докласти зусиль не тільки науковцям, а й владі і суспільству.

48. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку української літератури.

В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем, використанням нових стилістичних прийомів (прийоми постмодернізму, неоавангарду, нецензурна лексика, використання суржика), різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті. Для нової україномовної літератури характерне зниження пафосу типового для соцреалізму. Багато творів відзначені іронією, переоцінкою цінностей та зверненням до тем, що були забороненими за радянських часів. Також завдяки доступу до творів іноземних авторів та до українських творів 1920-1930-х років та до діаспорної літератури в українській літературі значно розширилося стильове різноманіття.

Література кожного народу є його художньою історією. Вона виникає на певному етапі культурного розвитку цього народу (коли з'яв-ляється писемність) і довгі віки розвивається поряд з ним, відтворюючи в художніх образах і картинах різні події та явища дійсності і духовного життя людей. Ось чому про минуле й сучасне різних народів ми довідуємося не лише з історичних праць, а й з літературних творів. Українське мистецтво слова постійно роз-вивалося у тісних зв'язках з іншими літера-турами. Прогресивні письменники відтворю-вали тогочасну дійсність, викривали соціальні пороки суспільного ладу. Для нової україномовної літератури характерне зниження пафосу типового для соцреалізму. Багато творів відзначені іронією, переоцінкою цінностей та зверненням до тем, що були забороненими за радянських часів. Також завдяки доступу до творів іноземних авторів та до українських творів 1920-1930-х років та до діаспорної літератури в українській літературі значно розширилося стильове різноманіття. Стилістично сучасні українські письменники користуються низкою стилів та їх комбінаціями.