- •3.Писемність, освіта, літ-ра Київської держави
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
- •6.Видатні діячі культури Київської Русі.
- •8.Види прикладного мистецтва, які набули високого розвитку та поширення на Русі.
- •9.Розвиток літописання та літератури в Київській Русі.
- •10. Видатні архітектурні споруди Київської Русі
- •11. Розкрийте питання того, які традиції архітектури Київської Русі зберігались в Московській державі
- •12. Дайте характеристику культурної та соціально-політичної ситуації на українських землях у XIV-XVI cт.
- •13. Розкрийте роль, яку відігравали православні братства в Україні
- •14. Назвіть та охарактеризуйте видатних вчених та культурних діячів України 15-16 ст.
- •15. Проаналізуйте роль міста,церкви та княжих дворів у розвитку культури
- •16. Охарактеризуйте розвиток освіти в польсько-литовську добу
- •17. Визначте характерні особливості літературного та видавничого процесу в українських землях за часів феодальної роздробленості
- •18. Виникнення української козацької держави та її роль урозвитку національної культури.
- •19.Розкрийте роль друкарень у розвитку культури XVII ст.
- •20.Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.
- •21. Що таке козацький літопис, які літописи ви знаєте? Їх роль у культурному розвитку XVII ст.
- •22. Роль православної церкви в козацькому житті.
- •24. Навчальні заклади хvііі ст.
- •26. Козацькі літописи г. Грабянки, Самійла Величка, Самовидця.
- •27. Роль "Енеїди" і.П. Котляревського в українській літературі.
- •28. Квітка-Основ'яненко та його гумористичні оповідання.
- •29. Художники – портретисти хvііі ст.
- •30. Українських композитори хvііі ст
- •31. Значення "Історії Русів"для спрямування української культури XIX ст.
- •32. Роль «Руської трійці» у піднесенні національно-культурної ідеї XIX ст.
- •33. Кирило-Мефодіївське братство і його роль в житті української інтелігенції.
- •34. Громади і їх роль у суспільному та культурному житті.
- •35. Історія створення гімну "Ще не вмерла Україна".
- •36. Творчість м.В. Гоголя та її роль для розвитку української культури.
- •37. Роль т.Г. Шевченка в розвитку в української літератури, мови та українського малярства.
- •38. Композитор м. Лисенко та його твори.
- •39. Роль п.І. Чайковського у музичному житті України.
- •40. Розкрийте значення терміну украінізація
- •41. Розкрийте значення терміну «соціалістичний реалізм»
- •42. Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.
- •43. Твори українських радянських письменників.
- •44. Основні тенденції розвитку української культури періоду незалежної держави.
- •45. Небезпека поширення “масової культури” для розвитку української національної культури.
- •46. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •47. Назвіть галузі науки, в яких українські вчені мають світовий пріоритет.
- •49. Творчість яких письменників українського зарубіжжя стала відомою українському читачеві в останні роки?
- •50. Дайте аналіз головних проблем сучасної української культури та визначте роль культури в подальшому розвитку держави.
42. Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.
В Наприкінці 50-х - 60-і роки наша країна вступила в період розвиненого соціалізму.
Вступ СРСР в період розвинутого соціалізму і поступового переходу до комунізму зумовило зростаючі потреби суспільства у підвищенні культурного і загальноосвітнього рівня всього радянського народу. Це поставило перед школою і педагогікою нашої країни нові важливі завдання.
Ці завдання були сформульовані в рішеннях з'їздів КПРС, у матеріалах сесій Верховних Рад СРСР, у спеціальних постановах Комуністичної партії і Радянського уряду про школу.
В 1958 Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР ", що встановив в нашій країні загальне обов'язкове восьмирічна освіта.
В старших класах деяких шкіл було введено диференційоване навчання: предметів-фізики, математики (пізніше хімії), біології, гуманітарних дисциплін.
В добре обладнаних сільських школах, тісно пов'язаних з радгоспами і колгоспами, сільськогосподарські машини. Було посилено увагу до виховує функції загальноосвітньої школи і в штати шкільних працівників введена посада педагога-організатора позакласної та позашкільної роботи. У зв'язку з цими змінами в 1970 році був прийнятий новий Статут середньої загальноосвітньої школи.
Таким чином була вирішена проблема отримання повної середньої освіти в поєднанні з професійною підготовкою молоді до праці в народному господарстві країни.
В 1970 році в IX-Х класах загальноосвітніх шкіл, у технікумах, середніх ПТУ та в школах робітничої і сільської молоді вчилися 78,8% випускників восьмих класів загальноосвітніх шкіл. Випуск закінчили середню школу збільшився за п'ять років (1965-1970) з 1,34 до 2,58 млн. чоловік, тобто майже в 2 рази.
В своїх рішеннях XXIV з'їзд КПРС зажадав: збільшити матеріальну розширити мережу дитячих закладів; побудувати за п'ятиріччя дошкільних установ більш ніж на 2 млн. місць; збільшити чисельність учнів у школах і групах з продовженим днем на 1,5 млн. чоловік; побудувати загальноосвітніх шкіл не менш ніж на 6 млн. місць; збільшити мережу пришкільних інтернатів для учнів на селі; продовжувати зміцнення навчально-матеріальної бази школи сучасним обладнанням і технічними засобами, в тому числі для вдосконалення всебічного розвитку учнів, їх естетичного та художнього виховання.
Перед органами народної освіти висувалося завдання завершити до 1975 року перехід на нові навчальні плани та програми, обладнати у всіх середніх школах навчальні кабінети, забезпечити учнів новими підручниками, які видаються мільйонними тиражами.
В 1975 97% випускників обов'язкової восьмирічної школи продовжували навчання в навчальних закладах, які дають повну середню освіту. Студенти, які закінчили їх склали 4,4 млн. чоловік, майже в 2 рази більше, ніж під час попередньої, восьму п'ятирічку.
Одночасно було прийнято спеціальну постанову про безплатне користування підручниками і про створення шкільних бібліотечних фондів підручників.
Перетворення СРСР на могутню індустріальну державу, яка вийшла на передові рубежі в цілому ряді галузей промисловості, науки і техніки, здійснила небачений прогрес у сфері соціальних відносин і першою вступила в період розвинутого соціалізму, створило всі необхідні умови для введення в країні повної середньої освіти для всіх громадян. Вперше у всесвітній історії досягнуто таке завоювання в галузі культури.
В відміну від розвинутих буржуазних країн, де формально проголошено загальне навчання, в СРСР загальний і обов'язковий характер повної середньої освіти закріплений і гарантований Конституцією СРСР (1977).
Серед головних завдань середньої загальноосвітньої школи були названі такі: радянська школа повинна давати молоді глибокі та міцні знання основ наук, формувати марксистсько-ленінський світогляд, забезпечити всебічне гармонійне розвиток учнів, виховувати прагнення молоді до активної трудової і громадській діяльності, безмежно служінню соціалістичної Батьківщини, виховання високих моральних якостей в дусі вимог морального кодексу будівника комунізму.
В 60-70-і роки відбулися деякі зміни в системі народної освіти СРСР, з'явилися нові типи виховно-освітніх закладів, змінилася структура шкільної мережі країни.
Восьмирічна школа вирішує в даний час більш складні завдання із всебічного розвитку дітей, їх науковому освітою, ідейно-політичному, трудовому і естетичному виховання, професійної орієнтації учнів.
Виникли і посилено розвиваються міжшкільні навчально-виробничі комбінати (КПК).
В ряді міст, у найбільших колгоспах і радгоспах країни за ініціативою місцевих партійних і радянських органів і наполегливим вимогам населення з'явилися нові виховно-освітні установи - школи-комплекси.
Вступ в період розвинутого соціалізму, бурхливе зростання науки і техніки поставили перед радянською школою складну проблему модернізації змісту та методів навчання. Необхідно було на новій основі привести у відповідність досягнення науки і практики зі змістом які викладаються в школі основ наук.
Зростає кількість випускників середньої загальноосвітньої школи, що пов'язують своє майбутнє з працею на промислових підприємствах і в сільському господарстві.
В даний час в школах створюються учнівські комітети, покликані сприяти вихованню в учнів відповідального та свідомого ставлення до навчання, розвитку їх пізнавальних та громадських інтересів, формуванню активної соціальної позиції.
В школах приділяється багато уваги вивченню бойових та трудових традицій радянського народу, революційного минулого свого краю. Школярі здійснюють екскурсії і походи по місцях бойових битв радянських воїнів у роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн, відшукують свідоцтва подвигів радянських людей на фронті і в тилу, знайомляться з масовим героїзмом радянських партизанів, зі спільною боротьбою громадян СРСР і зарубіжних країн проти німецько-фашистських окупантів.
З часу вступу країни в період розвинутого соціалізму в небачених масштабах зросла допомога радянській громадськості загальноосвітній школі в рішенні всіх її навчально-виховних та матеріально-господарських завдань. Участь громадськості проявляється у зростанні шкільної мережі та забезпечення десятирічного всеобучу, в будівництво шкільних будівель, дитячих позашкільних установ, міжшкільних комбінатів і навчальних цехів, фізкультурних залів, в оснащенні шкільних кабінетів і т. д. У багатьох містах і селищах, на підприємствах, в колгоспах і радгоспах активно працюють ради і комісії сприяння державі і батькам у справі комуністичного виховання підростаючих поколінь.
В. О. Сухомлинського був найталантливішим видатним радянським педагогом,в я кому втілилися кращі риси сучасного радянського вчительства, самовіддано працює в умовах розвинутого соціалізму над виконанням відповідальних завдань, поставлених Комуністичною партією перед радянською школою.
