42. Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.

В Наприкінці 50-х - 60-і роки наша країна вступила в період розвиненого соціалізму.

Вступ СРСР в період розвинутого соціалізму і поступового переходу до комунізму зумовило зростаючі потреби суспільства у підвищенні культурного і загальноосвітнього рівня всього радянського народу. Це поставило перед школою і педагогікою нашої країни нові важливі завдання.

Ці завдання були сформульовані в рішеннях з'їздів КПРС, у матеріалах сесій Верховних Рад СРСР, у спеціальних постановах Комуністичної партії і Радянського уряду про школу.

В 1958 Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР ", що встановив в нашій країні загальне обов'язкове восьмирічна освіта.

В старших класах деяких шкіл було введено диференційоване навчання: предметів-фізики, математики (пізніше хімії), біології, гуманітарних дисциплін.

В добре обладнаних сільських школах, тісно пов'язаних з радгоспами і колгоспами, сільськогосподарські машини. Було посилено увагу до виховує функції загальноосвітньої школи і в штати шкільних працівників введена посада педагога-організатора позакласної та позашкільної роботи. У зв'язку з цими змінами в 1970 році був прийнятий новий Статут середньої загальноосвітньої школи.

Таким чином була вирішена проблема отримання повної середньої освіти в поєднанні з професійною підготовкою молоді до праці в народному господарстві країни.

В 1970 році в IX-Х класах загальноосвітніх шкіл, у технікумах, середніх ПТУ та в школах робітничої і сільської молоді вчилися 78,8% випускників восьмих класів загальноосвітніх шкіл. Випуск закінчили середню школу збільшився за п'ять років (1965-1970) з 1,34 до 2,58 млн. чоловік, тобто майже в 2 рази.

В своїх рішеннях XXIV з'їзд КПРС зажадав: збільшити матеріальну розширити мережу дитячих закладів; побудувати за п'ятиріччя дошкільних установ більш ніж на 2 млн. місць; збільшити чисельність учнів у школах і групах з продовженим днем на 1,5 млн. чоловік; побудувати загальноосвітніх шкіл не менш ніж на 6 млн. місць; збільшити мережу пришкільних інтернатів для учнів на селі; продовжувати зміцнення навчально-матеріальної бази школи сучасним обладнанням і технічними засобами, в тому числі для вдосконалення всебічного розвитку учнів, їх естетичного та художнього виховання.

Перед органами народної освіти висувалося завдання завершити до 1975 року перехід на нові навчальні плани та програми, обладнати у всіх середніх школах навчальні кабінети, забезпечити учнів новими підручниками, які видаються мільйонними тиражами.

В 1975 97% випускників обов'язкової восьмирічної школи продовжували навчання в навчальних закладах, які дають повну середню освіту. Студенти, які закінчили їх склали 4,4 млн. чоловік, майже в 2 рази більше, ніж під час попередньої, восьму п'ятирічку.

Одночасно було прийнято спеціальну постанову про безплатне користування підручниками і про створення шкільних бібліотечних фондів підручників.

Перетворення СРСР на могутню індустріальну державу, яка вийшла на передові рубежі в цілому ряді галузей промисловості, науки і техніки, здійснила небачений прогрес у сфері соціальних відносин і першою вступила в період розвинутого соціалізму, створило всі необхідні умови для введення в країні повної середньої освіти для всіх громадян. Вперше у всесвітній історії досягнуто таке завоювання в галузі культури.

В відміну від розвинутих буржуазних країн, де формально проголошено загальне навчання, в СРСР загальний і обов'язковий характер повної середньої освіти закріплений і гарантований Конституцією СРСР (1977).

• Серед головних завдань середньої загальноосвітньої школи були названі такі: радянська школа повинна давати молоді глибокі та міцні знання основ наук, формувати марксистсько-ленінський світогляд, забезпечити всебічне гармонійне розвиток учнів, виховувати прагнення молоді до активної трудової і громадській діяльності, безмежно служінню соціалістичної Батьківщини, виховання високих моральних якостей в дусі вимог морального кодексу будівника комунізму.

В 60-70-і роки відбулися деякі зміни в системі народної освіти СРСР, з'явилися нові типи виховно-освітніх закладів, змінилася структура шкільної мережі країни.

Восьмирічна школа вирішує в даний час більш складні завдання із всебічного розвитку дітей, їх науковому освітою, ідейно-політичному, трудовому і естетичному виховання, професійної орієнтації учнів.

Виникли і посилено розвиваються міжшкільні навчально-виробничі комбінати (КПК).

В ряді міст, у найбільших колгоспах і радгоспах країни за ініціативою місцевих партійних і радянських органів і наполегливим вимогам населення з'явилися нові виховно-освітні установи - школи-комплекси.

• Вступ в період розвинутого соціалізму, бурхливе зростання науки і техніки поставили перед радянською школою складну проблему модернізації змісту та методів навчання. Необхідно було на новій основі привести у відповідність досягнення науки і практики зі змістом які викладаються в школі основ наук.

Зростає кількість випускників середньої загальноосвітньої школи, що пов'язують своє майбутнє з працею на промислових підприємствах і в сільському господарстві.

В даний час в школах створюються учнівські комітети, покликані сприяти вихованню в учнів відповідального та свідомого ставлення до навчання, розвитку їх пізнавальних та громадських інтересів, формуванню активної соціальної позиції.

В школах приділяється багато уваги вивченню бойових та трудових традицій радянського народу, революційного минулого свого краю. Школярі здійснюють екскурсії і походи по місцях бойових битв радянських воїнів у роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн, відшукують свідоцтва подвигів радянських людей на фронті і в тилу, знайомляться з масовим героїзмом радянських партизанів, зі спільною боротьбою громадян СРСР і зарубіжних країн проти німецько-фашистських окупантів.

З часу вступу країни в період розвинутого соціалізму в небачених масштабах зросла допомога радянській громадськості загальноосвітній школі в рішенні всіх її навчально-виховних та матеріально-господарських завдань. Участь громадськості проявляється у зростанні шкільної мережі та забезпечення десятирічного всеобучу, в будівництво шкільних будівель, дитячих позашкільних установ, міжшкільних комбінатів і навчальних цехів, фізкультурних залів, в оснащенні шкільних кабінетів і т. д. У багатьох містах і селищах, на підприємствах, в колгоспах і радгоспах активно працюють ради і комісії сприяння державі і батькам у справі комуністичного виховання підростаючих поколінь.

В. О. Сухомлинського був найталантливішим видатним радянським педагогом,в я кому втілилися кращі риси сучасного радянського вчительства, самовіддано працює в умовах розвинутого соціалізму над виконанням відповідальних завдань, поставлених Комуністичною партією перед радянською школою.