- •3.Писемність, освіта, літ-ра Київської держави
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
- •6.Видатні діячі культури Київської Русі.
- •8.Види прикладного мистецтва, які набули високого розвитку та поширення на Русі.
- •9.Розвиток літописання та літератури в Київській Русі.
- •10. Видатні архітектурні споруди Київської Русі
- •11. Розкрийте питання того, які традиції архітектури Київської Русі зберігались в Московській державі
- •12. Дайте характеристику культурної та соціально-політичної ситуації на українських землях у XIV-XVI cт.
- •13. Розкрийте роль, яку відігравали православні братства в Україні
- •14. Назвіть та охарактеризуйте видатних вчених та культурних діячів України 15-16 ст.
- •15. Проаналізуйте роль міста,церкви та княжих дворів у розвитку культури
- •16. Охарактеризуйте розвиток освіти в польсько-литовську добу
- •17. Визначте характерні особливості літературного та видавничого процесу в українських землях за часів феодальної роздробленості
- •18. Виникнення української козацької держави та її роль урозвитку національної культури.
- •19.Розкрийте роль друкарень у розвитку культури XVII ст.
- •20.Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.
- •21. Що таке козацький літопис, які літописи ви знаєте? Їх роль у культурному розвитку XVII ст.
- •22. Роль православної церкви в козацькому житті.
- •24. Навчальні заклади хvііі ст.
- •26. Козацькі літописи г. Грабянки, Самійла Величка, Самовидця.
- •27. Роль "Енеїди" і.П. Котляревського в українській літературі.
- •28. Квітка-Основ'яненко та його гумористичні оповідання.
- •29. Художники – портретисти хvііі ст.
- •30. Українських композитори хvііі ст
- •31. Значення "Історії Русів"для спрямування української культури XIX ст.
- •32. Роль «Руської трійці» у піднесенні національно-культурної ідеї XIX ст.
- •33. Кирило-Мефодіївське братство і його роль в житті української інтелігенції.
- •34. Громади і їх роль у суспільному та культурному житті.
- •35. Історія створення гімну "Ще не вмерла Україна".
- •36. Творчість м.В. Гоголя та її роль для розвитку української культури.
- •37. Роль т.Г. Шевченка в розвитку в української літератури, мови та українського малярства.
- •38. Композитор м. Лисенко та його твори.
- •39. Роль п.І. Чайковського у музичному житті України.
- •40. Розкрийте значення терміну украінізація
- •41. Розкрийте значення терміну «соціалістичний реалізм»
- •42. Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.
- •43. Твори українських радянських письменників.
- •44. Основні тенденції розвитку української культури періоду незалежної держави.
- •45. Небезпека поширення “масової культури” для розвитку української національної культури.
- •46. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •47. Назвіть галузі науки, в яких українські вчені мають світовий пріоритет.
- •49. Творчість яких письменників українського зарубіжжя стала відомою українському читачеві в останні роки?
- •50. Дайте аналіз головних проблем сучасної української культури та визначте роль культури в подальшому розвитку держави.
40. Розкрийте значення терміну украінізація
УКРАЇНІЗАЦІЯ - — держ.-парт. політика в УСРР, спрямована на запровадження укр. мови в держ. установах, осв. і культурній сферах республіки. Термін почав уживатися з кін. 1919. Офіц. політикою У. стала після того, як 27 .VII 1923 Раднарком УСРР прийняв декрет «Про заходи у справі українізації шкільно-виховних та культурно-освітніх установ», за яким укр. мова запроваджувалась у всіх типах шкіл і були визначені строки У. 1.VIII 1923 ВУЦВК і РНК УСРР прийняли пост. «Про заходи забезпечення рівноправності мов та про допомогу розвитку української мови». Нею були передбачені заходи щодо У. держ. управління. У квітні 1925 ЦК КП(б)У ухвалив резолюцію, якою У. було визнано важливою справою для зміцнення союзу роб. класу з селянством і зміцнення диктатури пролетаріату. На основі цієї резолюції 30.IV 1925 ВУЦВК і Раднарком УСРР ухвалили пост. «Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату», а пленум ЦК КП(б)У 30.У 1925 - резолюцію про У. парт, та профсп. апарату. В усіх держ. установах і торг.-пром. підприємствах до 1.1 1926 запроваджувалося діловодство укр. мовою. Передбачалося збільшити кількість видань укр. підручників, укр. л-ри, видати заг. академ. словник укр. мови, а також термінол. словники з окр. галузей науки. 16. VII 1925 Раднарком прийняв пост. «Про практичні заходи по українізації радянського апарату», якою регулювався порядок роботи новоутв. Центральної всеукр. комісії для керівництва У. рад. апарату при РНК УСРР, аналогічних губ. і окружних, відомчих комісій. На них покладався обов'язок перевірки знань укр. мови працівників установ і організацій, проведення обліку особового складу, організація курсів укр. мови тощо. Всі держ. підприємства та установи могли брати на службу тільки осіб, які мали посвідчення про знання укр. мови, підписане головою комісії по У. в установі, де ця особа склала відповід. іспит. 6.УІІ 1927 ВУЦВК і РНК УСРР прийняли пост. «Про забезпечення рівноправності мов та про сприяння розвиткові української культури». До початку 1928 на укр. мову викладання перейшло понад чверть інститутів, більше половини технікумів і 4/5 загальноосв. шкіл. Переважна кількість книжок і газет видавалася укр. мовою. Однак на поч. 30-х рр. почався процес згортання У. З призначенням у січні 1933 на посаду ген. секретаря ЦК КП(б)У П. П. Постишева У. було припинено, у пресі розгорнулася широка кампанія проти одного з найактивніших провідників У. — М. О. Скрипника; посилилася б-ба проти т. з. націоналістичних ухилів і укр. бурж. націоналізму.
41. Розкрийте значення терміну «соціалістичний реалізм»
Соціалістичний реалізм — псевдохудожній унітарний метод (напрям) у радянській літературі. Визначальними для нього були позаестетичні принципи: партійність як абсолютизований критерій класової доктрини марксизму-ленінізму, звульгаризована народність, пролетарський інтернаціоналізм тощо. Естетичні категорії позбавлялися свого природного значення. Поняття прекрасного застосовувалося для міфологізування та прославлення радянського ладу і його вождів, містифікованих героїв , потворне — для "викриття" "класових ворогів" тощо. Серцевиною соціалістичного реалізму є комуністична партійність. Соціалістичні реалісти оцінювали зображене з позицій комуністичної ідеології, оспівували комуністичну партію і її вождів, соціалістичний ідеал. Характерною ознакою соціалістичного реалізму стала естетизація радянської політики і політизація літератури. Критерієм оцінки твору була не художня якість, а ідеологічний зміст. Часто художньо безпомічні твори відзначалися державними нагородами. Соціалістичні реалісти змальовували життя таким, яким хотіли бачити за логікою марксизму. У їх творах місто поставало як уособлення гармонії, а село — дисгармонії і хаосу. Уособленням добра був більшовик, уособленням зла — куркуль. Куркулями вважали працьовитих селян.
У творах соціалістичних реалістів змінилося трактування землі. У літературі минулих часів вона була символом гармонії, сенсом існування, у них земля — уособлення зла. Втіленням приватновласницьких істинктів часто виступає мати.
Позитивними героями літератури соціалістичного реалізму були робітники, селяни-незаможники, а представники інтелігенції поставали як жорстокі, аморальні, підступні. "Соціалістичний реалізм є глибоко життєвим, науковим і самим передовим художнім методом, розвинувся в результаті успіхів соціалістичного будівництва і виховання радянських людей в дусі комунізму. Принципи соцреалізму:
Народність. Під цим малася на увазі як зрозумілість літератури для простого народу, так і використання народних мовних зворотів та прислів'їв .
Ідейність. Показати мирний побут народу, пошук шляхів до нового, кращого життя, героїчні вчинки з метою досягнення щасливого життя для всіх людей.
Конкретність. У зображенні дійсності показати процес історичного розвитку, який у свою чергу повинен відповідати матеріалістичного розуміння історії (в процесі зміни умов свого буття люди міняють і свою свідомість, ставлення до навколишньої дійсності)
