- •3.Писемність, освіта, літ-ра Київської держави
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
- •6.Видатні діячі культури Київської Русі.
- •8.Види прикладного мистецтва, які набули високого розвитку та поширення на Русі.
- •9.Розвиток літописання та літератури в Київській Русі.
- •10. Видатні архітектурні споруди Київської Русі
- •11. Розкрийте питання того, які традиції архітектури Київської Русі зберігались в Московській державі
- •12. Дайте характеристику культурної та соціально-політичної ситуації на українських землях у XIV-XVI cт.
- •13. Розкрийте роль, яку відігравали православні братства в Україні
- •14. Назвіть та охарактеризуйте видатних вчених та культурних діячів України 15-16 ст.
- •15. Проаналізуйте роль міста,церкви та княжих дворів у розвитку культури
- •16. Охарактеризуйте розвиток освіти в польсько-литовську добу
- •17. Визначте характерні особливості літературного та видавничого процесу в українських землях за часів феодальної роздробленості
- •18. Виникнення української козацької держави та її роль урозвитку національної культури.
- •19.Розкрийте роль друкарень у розвитку культури XVII ст.
- •20.Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.
- •21. Що таке козацький літопис, які літописи ви знаєте? Їх роль у культурному розвитку XVII ст.
- •22. Роль православної церкви в козацькому житті.
- •24. Навчальні заклади хvііі ст.
- •26. Козацькі літописи г. Грабянки, Самійла Величка, Самовидця.
- •27. Роль "Енеїди" і.П. Котляревського в українській літературі.
- •28. Квітка-Основ'яненко та його гумористичні оповідання.
- •29. Художники – портретисти хvііі ст.
- •30. Українських композитори хvііі ст
- •31. Значення "Історії Русів"для спрямування української культури XIX ст.
- •32. Роль «Руської трійці» у піднесенні національно-культурної ідеї XIX ст.
- •33. Кирило-Мефодіївське братство і його роль в житті української інтелігенції.
- •34. Громади і їх роль у суспільному та культурному житті.
- •35. Історія створення гімну "Ще не вмерла Україна".
- •36. Творчість м.В. Гоголя та її роль для розвитку української культури.
- •37. Роль т.Г. Шевченка в розвитку в української літератури, мови та українського малярства.
- •38. Композитор м. Лисенко та його твори.
- •39. Роль п.І. Чайковського у музичному житті України.
- •40. Розкрийте значення терміну украінізація
- •41. Розкрийте значення терміну «соціалістичний реалізм»
- •42. Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.
- •43. Твори українських радянських письменників.
- •44. Основні тенденції розвитку української культури періоду незалежної держави.
- •45. Небезпека поширення “масової культури” для розвитку української національної культури.
- •46. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •47. Назвіть галузі науки, в яких українські вчені мають світовий пріоритет.
- •49. Творчість яких письменників українського зарубіжжя стала відомою українському читачеві в останні роки?
- •50. Дайте аналіз головних проблем сучасної української культури та визначте роль культури в подальшому розвитку держави.
34. Громади і їх роль у суспільному та культурному житті.
Перші товариства «Громади», як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття. Їх засновниками і першими членами стали відомі діячі української культури М. Костомаров, П. Куліш, П. Чубинський, В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Старицький та інші. Одним із активних членів «Громади» тих часів був Т. Шевченко. Одночасно виникають «Громади» в Харкові, Одесі [1], Полтаві, Чернігові, інших містах України
Звільнені із заслання М. Костомаров, В. Еілозерсь-кий, а згодом і Т. Шевченко з'їхалися до Санкт-Петербурга, де до них приєднався П. Куліш. Ці піонери українського руху згуртували навколо себе більше десятка молодих українців, утворивши в столиці імперії так звану «Громаду». Аналогічні «Громади* української інтелігенції до кінця XIX ст. будуть генерувати ідеї для українського громадського і політичного життя.
Першочерговим завданням цієї групи було покращення долі українців і особливо селянства. Усі, за винятком Т. Шевченка, зійшлися на тому, що у своїй діяльності «Громада» мас бути аполітичною і зосереджуватись на просвіті мас. М. Костомаров і П. Куліш уперто виступали за обмеження діяльності лише цариною культури, уникаючи всякого радикалізму, що викликав би гнів влади.
З метою поширення своїх поглядів у 1861 р. петербурзька група громадівців з великими труднощами отримала дозвіл на видання першого в Російській імперії українського часопису, що дістав назву «Основа» . Його фундаторами були два багатих українці — Василь Тарнавський і Григорій Галаган. Протягом свого короткого 22-місячного існування «Основа» виступила засобом спілкування та будителем національної свідомості української інтелігенції, розкиданої по всій імперії.
На місцях в Україні почали створюватись «Грома-ди», що видавали друком і розповсюджували українські книжки, для дітей і дорослих відкривали школи — звичайні і недільні. Зміцнювався, таким чином, український культурницький рух. У радянській історіографії «Громади» вважалися таємними ліберально-буржуазними організаціями.
Центром громадсько-культурного життя став Київ. Слід відзначити, що царський уряд доклав чимало зусиль, щоб здеморалізувати студентську молодь Київського університету. Генерал-губернатор Еібіков міг похвалитися цареві, що «молодь Києва гуляє, але не думає». Та вже через рік після Кримської війни молодь починає організовуватись, з'являються нелегальні гумористичні часописи польською мовою, як-от «Бігос гультяйські», що викривають і критикують хиби юнацтва.
Підтримуючи національне відродження, активно починає діяти інтелігенція. Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Осередком національно-культурної роботи у 70—90-х роках XIX століття стала Київська — так звана «Стара Громада», що утворилася на основі таємного гуртка хлопоманів. Її лідерами були представники нової хвилі української інтелігенції — В. Антонович, Т. Рильський, А. Свидницький, П. Житецький. Входили також визначні наукові і культурні діячі: М. Драгоманов, К. Михальчук, М. Зібер, Ф. Вовк, П. Чубинський, Л. Ільницький, О. Кониський, М. Лисенко, М. Старицький, П. Косач, С. Подолинський, О. Русов, М. Левченко, М. Ковалевський, В. Рубінштейн, Я. Шульгін, С. Левицький, І. Левицький (Нечуй), Є. Тригубов, В. Науменко, І. Рудченко (Білик), Ф. Панченко та інші (близько 70 членів).
Так розпочався рух, який став одним із основних духовних та ідеологічних витоків відродження нашої держави. «Громади» другої половини XIX століття об'єднували кращих представників національної інтелігенції, громадських діячів, вчених, освітян, літераторів, студентської молоді тощо.