- •3.Писемність, освіта, літ-ра Київської держави
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
- •6.Видатні діячі культури Київської Русі.
- •8.Види прикладного мистецтва, які набули високого розвитку та поширення на Русі.
- •9.Розвиток літописання та літератури в Київській Русі.
- •10. Видатні архітектурні споруди Київської Русі
- •11. Розкрийте питання того, які традиції архітектури Київської Русі зберігались в Московській державі
- •12. Дайте характеристику культурної та соціально-політичної ситуації на українських землях у XIV-XVI cт.
- •13. Розкрийте роль, яку відігравали православні братства в Україні
- •14. Назвіть та охарактеризуйте видатних вчених та культурних діячів України 15-16 ст.
- •15. Проаналізуйте роль міста,церкви та княжих дворів у розвитку культури
- •16. Охарактеризуйте розвиток освіти в польсько-литовську добу
- •17. Визначте характерні особливості літературного та видавничого процесу в українських землях за часів феодальної роздробленості
- •18. Виникнення української козацької держави та її роль урозвитку національної культури.
- •19.Розкрийте роль друкарень у розвитку культури XVII ст.
- •20.Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.
- •21. Що таке козацький літопис, які літописи ви знаєте? Їх роль у культурному розвитку XVII ст.
- •22. Роль православної церкви в козацькому житті.
- •24. Навчальні заклади хvііі ст.
- •26. Козацькі літописи г. Грабянки, Самійла Величка, Самовидця.
- •27. Роль "Енеїди" і.П. Котляревського в українській літературі.
- •28. Квітка-Основ'яненко та його гумористичні оповідання.
- •29. Художники – портретисти хvііі ст.
- •30. Українських композитори хvііі ст
- •31. Значення "Історії Русів"для спрямування української культури XIX ст.
- •32. Роль «Руської трійці» у піднесенні національно-культурної ідеї XIX ст.
- •33. Кирило-Мефодіївське братство і його роль в житті української інтелігенції.
- •34. Громади і їх роль у суспільному та культурному житті.
- •35. Історія створення гімну "Ще не вмерла Україна".
- •36. Творчість м.В. Гоголя та її роль для розвитку української культури.
- •37. Роль т.Г. Шевченка в розвитку в української літератури, мови та українського малярства.
- •38. Композитор м. Лисенко та його твори.
- •39. Роль п.І. Чайковського у музичному житті України.
- •40. Розкрийте значення терміну украінізація
- •41. Розкрийте значення терміну «соціалістичний реалізм»
- •42. Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.
- •43. Твори українських радянських письменників.
- •44. Основні тенденції розвитку української культури періоду незалежної держави.
- •45. Небезпека поширення “масової культури” для розвитку української національної культури.
- •46. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •47. Назвіть галузі науки, в яких українські вчені мають світовий пріоритет.
- •49. Творчість яких письменників українського зарубіжжя стала відомою українському читачеві в останні роки?
- •50. Дайте аналіз головних проблем сучасної української культури та визначте роль культури в подальшому розвитку держави.
30. Українських композитори хvііі ст
В епоху бароко, на зміну одноголосному знаменному співу приходить багатоголосний партесний спів, що сприяв розвитку мажоро-мінорної системи і на основі якого розвинувся духовний концерт. Серед видатних музичних діячів цього часу — Микола Дилецький, автор «Мусикійської граматики» (1675) — першої музикознавчої праці, що пояснила суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції.
Важливою подією цього часу стало відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладались також і музичні предмети. Її вихованці популяризовували вертеп, а пізніше — канти. Серед випускників Академії — багато українських митців, зокрема Григорій Сковорода, Артемій Ведель.
Світська професійна вокальна і інструментальна музика, що існувала в поміщицьких маєтках, військових частинах, з 17 століття розвивається в містах. Створюються музикантські цехи, при магістратах — оркестри, капели. На основі народно-пісенних і кантових традицій в 18 — початку 19 ст. поширюється пісня-романс на вірші різних поетів. Один з перших її авторів — Г. С. Сковорода ввів у пісенний жанр цивільну, філософську й ліричну тематику.
У XVI —XVII ст. у братських школах Львова, Луцька, Острога, Києва, у Києво-Могилянській колегії викладали музично-теоретичні дисципліни. Нотну грамоту вивчали за рукописними і друкованими нотолінійними ірмологіонами (перший видало у Львові 1700 p.). У цей час в церковній музиці утвердився багатоголосий спів (композитори Бишовський, Гавалевич, Зава-довський, Замаревич, Зюска, Календа, Колядчин, Коньовський). Партссний спів під назвою «київський» поширився в Москві та інших містах Росії. Теоретичні основи партесного співу узагальнив український композитор М.Ділецький у «Граматиці музикальній» (1677). Не треба забувати, що кобзарі-запорожці — це не тільки носії народної пам'яті, це ще й музична культура України. Грали не тільки на кобзі, в пошані були також ліра, сопілка, скрипка, цимбали тощо.
Помітних успіхів досягла українська музична культура у XVIII ст. Осередком музичного життя стала Київська академія, де вивчали нотну грамоту та були поширені хоровий спів, гра на музичних інструментах. В академії існував симфонічний оркестр. Великий внесок у розвиток національної музичної культури зробили вихованці академії композитори В.Пікулицький, І.Рачинський, М.Березовський, А.Ведель. Значний вплив мала також творчість композитора Д.Бортнянського, якому належить багато творів духовної і світської музики.
Хори існували при Переяславській, Чернігівській, Харківській колегіях. У містах та великих поміщицьких маєтках розвивалася світська музика. Багаті поміщики утримували кріпацькі капели, оркестри, оперні та балетні трупи. Було відкрито Глухівську співацьку школу. У кін. XVIII ст. на основі народнопісенної творчості почала зароджуватися і поширюватися пісня-романс літературного походження.
Чимало пісень виникло у зв'язку із зруйнуванням Запорізької Січі. Визначились основні теми, сюжети, образи рекрутських, наймитських, кріпацьких, бурлацьких пісень. Створювалися пісні про героїв народних повстань: Максима Залізняка, Устима Кармелюка, Олексу Довбуша, Швачку.