Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
IUK (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
524.29 Кб
Скачать

20.Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.

Історія Києво-Могилянської академії - першого вищого навчального закладу в Україні - починається з відкриття у 1615 р. Київської братської школи. У 1632 р. з ініціативи київського митрополита Петра Могили її після об'єднання з Лаврською школою було реорганізовано у Києво-Могилянський колегіум. Згідно з Гадяцькою угодою між Україною та Польщею 1658 р. колегіум отримав статус академії, що у 1670 р. був підтверджений польським королем Корибутом Вишневецьким, а в 1701 р. - російським царем Петром І. Проіснувала Києво-Могилянська академія до 1817 р.

Та роль академії у культурному житті України не можна обмежити лише цим. Вона мала ще одну історичну цінність–академія заклала підвалини для інтелектуального і культурного життя другої половини XVIII–XIX ст., її здобутками живилися Харківський та Київський університети, Київська духовна академія, чис­ленні школи та колегіуми, Слов'яно-греко-латинська ака­демія в Москві, Академічний університет в Петербурзі, шко­ли в Росії, Білорусі, Сербії.Її випускники займали високі пости у Війську Запорізь­кому, творили Гетьмансько-козацьку державу, були носіями національно-визвольних ідей. Існуючи в умовах наступу на Україну російського великодержавного шовінізму, академія продовжувала поповнювати українську поезію, літературу, музику, науку новими здобутками, що живили національну самосвідомість і заперечували будь-які спроби довести другосортність нації. Курс навчання в академії тривав 12 років і складався з восьми або семи ординарних класів: До неординарних зараховували класи іноземних мов - грецької, польської, німецької та ін.; класи історії, географії, математики - вищої і змішаної (оптика, діоптрика, фізика, гідростатика, класи музики і малювання. Наприкінці XVIII ст. з'явилися класи домашньої і сільської економіки, а також медичний.

Із діяльністю КМа, пов'язані здобутки українського мовознавства. Там працювали учений і церковний діяч Мелетій Смотрицький, лексикограф Памво Беринда, укладачі «Лексикона славено-латинського» Єпіфаній Славинецький.

внесок Києво-Могилянської академії у розвиток давньоукраїнської літератури, вивчення теорії поетичного мистецтва, теорії красномовства. В академії діяла школа графіки, яку представяли Іван Мигура, Михайло Карновський, Григорій Левицький, Іван Щирський. Тут сформувалась київська школа музики. значний внесок у розвиток української історичної думки. У ній працювали або вчилися такі історики XVII-XVIII ст., як Інокентій Гізель, Теофан Прокопович, Феодосій Сафонович, Самовидець, Григорій Грабянка. Сьогодні важливіше пам'я­тати про те, що українці уже в XVII, ст. мали свою вищу школу, яка здобула визнання у всьому слов'янському світі, демонструвала зв'язок української культури із західноєв­ропейською, сприйняла ідеї гуманізму, реформації і просвітництва, стала віддзеркаленням демократизму українсь­кого суспільства. Нам важливо про це пам'ятати, повертаю­чись до самих себе важкою дорогою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]