Література

История зарубежной литературы ХХ века / Под ред. Л.Г.Андреева. – М., 1998. 2-е вид. – М., 2000.

Франц Кафка

Днепров В. Метафорический роман Франца Кафки // Днепров В. Идеи времени и форми времени. – Ленинград, 1980.

Затонский Д. В. Франц Кафка и проблемы модернизма. – М., 1965.

Затонський Д. Франц Кафка, яким він був у дійсності // Всесвіт. – 1963. – №12.

Затонський Д. Франц Кафка // Всесвіт. – 1983. – № 7.

Сучков Б. Франц Кафка // Сучков Б. Лики времени. – М., 1976.

Сучков Б.Л. Франц Кафка // Сучков Б.Л. Собрание сочинений: В 3 т. – М., 1987. – Т. 2.

Набоков В. В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998.

Набоков В. Франц Кафка // Всесвіт. – 1993. – № 3-4.

Ніколенко О. Духовні „перевтілення” героїв Ф. Кафки та М. Хвильового // Всесвітня література та культура. – 2000. – № 2.

Твори:

Кафка Ф. Собрание сочинений: В 4 т. – С-Пб., 1995.

Кафка Ф. Кочегар: Розд. з роману „Америка”. Перевтілення // Всесвіт. – 1963. – № 12.

Кафка Ф. Новели. – Мюнхен, 1972.

Кафка Ф. Оповідання. – Мюнхен, 1989.

Кафка Ф. [Оповідання] // Всесвіт. – 1993. – № 3-4;

Кафка Ф. Перевтілення // Вікно в світ. – 1998. – № 3.

Кафка Ф. Процес: Роман і оповідання. – К., 1999;

Кафка Ф. Щоденники 1910-1923. – К., 2000.

Кафка Ф. Из дневников. Письмо к отцу. – М., 1988.

Кафка Ф. Процесс. Замок. Новеллы и притчи. Из дневников. – М., 1989.

Кафка Ф. Дневники. – М., 1998.

Томас Манн

Волгина А. и др. Томас Манн. Биобиблиографический указатель. – М., 1979.

Адмони В.Г., Сильман Т.И. Томас Манн: Очерк творчества. – Ленинград, 1960.

Апт С.Е. Томас Манн. – М., 1972.

Апт С.К. Над страницами Томаса Манна. – М., 1980.

Виммер Р. „И конец мой безнадежен...” Последние годы жизни Томаса Манна // Вопросы философии. – 2001. – № 12.

Волощук Е. Труды и соблазны святого Себастиана ХХ века (три новеллы о художнике Т.Манна) // Вікно в світ. – 1999. – № 2.

Дирзен И. Эпическое искусство Томаса Манна: Мировоззрение и жизнь. – М., 1981.

Затонский Д.В. Томас Манн як представник епохи // Затонский Д.В. Шлях через ХХ століття. – К., 1978.

Затонский Д.В. Волшебные горы Томаса Манна // Литературное обозрение. – 1975. – № 6.

Кургинян М.С. Романы Томаса Манна. – М., 1975.

Лем С. Мифотворчество Т. Манна // Новый мир. – 1970. – № 6.

Паси И. Талант и время: Т. Манн „Доктор Фаустус” // Паси И. Літературно-философские етюды. – М., 1974.

Русакова А. Томас Манн. – Ленинград, 1975.

Скуратовський В.Л. Мистецькі проблеми в німецькому романі ХХ ст. – К., 1972.

Федоров А.А. Томас Манн: Время шедевров. – М., 1981.

Ященко Є. Велич Томаса Манна // Всесвіт. – 1992. – № 5-6.

Генрих Манн / Томас Манн: Эпоха, жизнь, творчество. Переписка, статьи. – М., 1988.

Твори:

Манн Т. Будденброки. – К., 1973.

Манн Т. Трістан. – К., 1975.

Манн Т. Собрание сочинений: В 10 т. – М., 1960.

Манн Т. Иосиф и его братья: В 2 т. – М., 1987.

Семінарське заняття № 3 Тема: Розвиток світової драматургії в і пол. Хх ст. План

1. Загальна характеристика розвитку драми. Пошуки оновлення у царині форми та змісту драматичних творів: екзистенціалістська драма (творчість А. Камю і Ж.-П. Сартра), драма-притча (творчість Ф. Дюрренматта і М. Фріша), психологічний театр (драми А. Міллера, Т. Вільямса).

Бертольт Брехт

1. Життєвий і творчий шлях драматурга. Еволюція світогляду й творчості письменника.

2. Рання поезія і драматургія, їх співвідношення з експресіонізмом. Світоглядний перелом 2 пол. 20-х рр., прихід до комуністичної партії. Політична ангажованість творчості Брехта і її авангардистський характер.

3. Б.Брехт як драматург-новатор. „Епічний театр” Б.Брехта, його теоретичні принципи й творча практика, спрямовані на пробудження активного ставлення глядача до зображуваного.

4. Філософсько-сатиричний характер п'єс на сучасні, історичні і міфологічні сюжети.

5. „Матінка Кураж та її діти” – драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Відображення в п’єсі небезпечних симптомів, що становлять серйозну суспільну загрозу.

6. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс.

7. Морально-етичний конфлікт твору. Образ Анни Фірлінг на прізвисько Кураж маркітантка. Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини.

8. Осуд невтримного потягу до наживи і тих негативних моральних якостей, які призводять до людських жертв.

9. Показ в образі матінки Кураж небезпечної пасивності звичайної людини як винуватця минулих і майбутніх катастроф.

10. Утілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни: сміливості (Ейліф), чесності (Швейцеркас) і доброти (Катрін). „Ефект очуження” та інші ознаки «епічного театру» в творі, їх ознаки.

11. Повчальна своєрідність п’єси „Добра людина із Сезуаня”. Умовність сюжету твору.

12. Образ доброї проститутки Шен Де. Втілення в її образі активного начала, позитивних моральних якостей.

13. Драматичний конфлікт п’єси (між добротою, щирістю почуттів Шен Де та злим, егоїстичним „двоюрідним братом” Шой Де). Складність психологічної колізії, глибина її розкриття в п’єсі. Роздвоєність почуттів головної героїні

14. Притчовий характер драми.

15. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі „Життя Галілея”.

16. Конфлікт твору. Можливість згубних наслідків розвитку науки для людства в драмі, питання про співвідношення в ній інтелектуального і морального начал, про етичну відповідальність ученого за здійснювані відкриття.

17. Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.

18. Вічні образи і традиційні сюжети в творчості Б.Брехта.

19. Брехт і розвиток світової драматургії.

„Матінка Кураж і її діти”, „Добра людина із Сезуана”, „Життя Галілея”