Показники оборотності тов «dream garden» за 2010-2012 рр.

Показники	2010	2011	2012	зміни
				+/-	ТР, %
1	2	3	4	5	6
1. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу (активів), оборотів.	1,54	2,65	2,23	0,69	44,81
2. Коефіцієнт оборотності мобільних активів, оборотів.	3,09	3,16	3,17	0,08	2,59
3. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів (запасів), оборотів.	5,44	5,72	13,4	7,96	146,32

Продовження таблиці 8.7

4. Коефіцієнт оборотності готової продукції, оборотів.	10,7	9,97	60,0	49,3	460,75
5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, оборотів.	9,14	8,23	4,4	-4,74	-51,86
6. Середній період обороту дебіторської заборгованості, днів.	40	44	83	43	107,50
7. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, оборотів.	17,7	19,2	27,9	10,2	57,63
8. Середній період оборотності кредиторської заборгованості, днів.	21	19	13	-8	-38,10
9. Коефіцієнт оборотності власного капіталу, оборотів.	2,8	3,2	3,0	0,2	7,14
10. Середній період обороту мобільних активів, днів.	118	116	115	-3	-2,54
11. Середній період обороту запасів, днів.	68	64	27	-41	-60,29
12. Період операційного циклу, днів.	108	108	110	2	1,85
13. Період фінансового циклу, днів.	87	89	97	10	11,49

Отже, з таблиці бачимо, що майже всі коефіцієнти змінилися у позитивну сторону. Про це свідчить скорочення періоду обороту, особливо періоду оборотності кредиторської заборгованості (на 38,1%), середнього періоду обороту запасів (на 60,29%), оборотність дебіторської заборгованості (на 51,86 %). Це означає, що підприємство прискорює свою діяльність, що можна віднести до позитивних результатів роботи.

На підставі аналізу фінансового стану підприємства можна зробити наступні висновки: за аналізований період сума джерел фінансових ресурсів зросла з 1137494 тис. грн. у 2010 році до 3059347,0 тис. грн. - в 2012 році , тобто на 1921853 тис. грн., або на 168,9 %.

Статутний капітал на протязі трьох років не змінився і складає 605970,0 тис. грн. Відбулося зростання іншого додаткового капіталу на 537988,0 тис. грн., з 106387,0 тис. грн. у 2010 році до 644375,0 тис. грн. у 2012 році .

Позитивним показником діяльності є зростання нерозподіленого прибутку, при чому в 2010 році на підприємстві знаходився нерозподілений прибуток в розмірі 70244,0 тис. грн., а вже в 2012 році він складав - 646386,0 тис. грн. В цілому вартість майна збільшилась на 1921853 тис. грн., або на 168,96 %. На це вплинуло багато чинників, насамперед, це:

- зростання вартості основних засобів на 755 136 тис. грн.

- зростання вартості виробничих запасів на 123353 тис. грн.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець звітного періоду дорівнює -0, 71 т.ч. підприємство не має в наявності достатні розміри грошових коштів.

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності вважається нормальним в діапазоні 0,7- 0,8. На підприємстві спостерігається негативна тенденція до зменшення цього показника, при чому в 2010 році він дорівнював 0,28 , а в 2012 році 0,11, це говорить про те, що за рахунок очікуваних надходжень від дебіторів, могло погасити 11% короткострокових позик, що також є недостатньо позитивним моментом у його господарській діяльності.

Коефіцієнт поточної ліквідності на кінець 2012року і при оптимальному значенні 2-2,5 є недостатнім по величині. Підприємству необхідно скоротити суми кредиторської заборгованості, як джерела формування оборотних активів. Негативним є зменшення показників рентабельності. Тобто роботу підприємства з боку прибутковості можна вважати негативною. Відбувся значний зменшення рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком (93,63%), рентабельності власного капіталу (93,26 %), рентабельності продукції за операційним прибутком (68,25%), рентабельності за прибутком від звичайної діяльності (67,7 %), рентабельності необоротних активів (38,98%), рентабельності перманентного капіталу (34,05%).

Одним з найважливіших інструментів при визначенні ефективності використання залученого капіталу може бути ефект фінансового левериджу.

Ефект фінансового левериджу (далі - ЕФЛ) - це показник, що відображає рівень прибутку (або збитків), що додатково генерується, на власний капітал при різній частці використання позичкових засобів.

, де:

ЭФЛ - ефект фінансового левериджа,що полягає в прирості коефіцієнту рентабельності власного капіталу, %;

СНП - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

КВРА - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

ПС - середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %;

ЗК - середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу; СК - середня сума власного капіталу підприємства.

ЕФЛ=(1-0,23)*(2,23-0,25)*0,32= 0,056.

Отже, з проведених розрахунків можна зробити висновок, що при залученні підприємством позикових коштів, значно зростає дохідність власних, що свідчить про правильне використання кредитів, а отже і доцільність подальшого їх залучення.

Процес оптимізації структури капіталу здійснюється у наступній послідовності.

1. Аналіз складу капіталу в динаміці за ряд періодів (кварталів, років) та тенденцій зміни його структури, а також вплив, що вони здійснюють на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу. В процесі аналізу розглядаються такі показники, як коефіцієнти фінансової незалежності, заборгованості, співвідношення між довгостроковими та короткостроковими зобов’язаннями, коефіцієнт фінансового важеля. Далі вивчаються показники оберненості та рентабельності активів та власного капіталу (всі вище перелічені показники були розглянуті в третьому питанні курсової роботи).

2. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу. До них відносяться:

галузеві особливості операційної діяльності (характер цих особливостей визначає структуру активів підприємства, їх ліквідність);

стадія життєвого циклу підприємства (молоді компанії з конкурентоспроможною продукцією можуть залучати для свого розвитку більше позикового капіталу, а зрілі — використовують переважно власні кошти);

кон’юнктура товарного ринку (чим стабільніша кон’юнктура цього ринку, а відповідно, стабільніший попит на продукцію підприємства, тим вище та безпечніше стає використання позикового капіталу, та навпаки);

кон’юнктура фінансового ринку (в залежності від стану цієї кон’юнктури зростає або знижується вартість позикового капіталу);

рівень рентабельності операційної діяльності;

податковий тиск на компанію (частка прямих та непрямих податків, що сплачуються у доході від продаж-брутто);

ступінь концентрації акціонерного капіталу (прагнення капіталовласників зберегти контрольний пакет акцій).

З урахуванням наведених та інших факторів управління структурою капіталу передбачає вирішення двох ключових задач:

а) встановлення прийнятних пропорцій використання власного та позикового капіталу;

б) забезпечення у випадку необхідності залучення додаткового внутрішнього або зовнішнього капіталу.

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для таких розрахунків був обраний критерій, який найбільш повно відображає вплив ефективності сформованих джерел фінансування на збільшення доходності вкладених власниками коштів, тобто максимізації фінансової рентабельності. Також для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового важеля.

За допомогою даних показників були сформовані плани доходів і витрат підприємства.

Таблиця 8.8