звантаження

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра економіки підприємства та міжнародної економіки

Курсова робота

з дисципліни «Регіональна економіка»

на тему : «Регіональні особливості розвитку та розміщення транспортної системи України»

Науковий керівник: Сисюк Л. П

Студентки 1-го курсу

групи МР-11

спеціальності 6.030507

денної форми навчання

(контракт)

Парфенюк Д.В.

План

Вступ

1. Сутність транспортної системи і види транспорту України.

2. Фактори розміщення транспортної системи України.

3. Основні показники розвитку транспорту, його сучасний стан і структура.

4. Транспортно-економічні зв'язки України.

5. Проблеми і перспективи розвитку транспортної системи.

Вступ

Транспорт – третя провідна галузь матеріального виробництва.

Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародного поділу праці. Транспорт забезпечує зв’язки між виробництвом і споживанням задовольняє потреби населення в перевезеннях, має велике оборонне значення.

Транспортний комплекс – це поєднання різних видів транспорту, обслуговуючих та допоміжних підприємств і організацій на певній території.

Транспорт – одна з галузей матеріального виробництва світу. Він є необхідною умовою виконання і розвитку територіального поділу праці. Територіальний поділ праці можливий лише за умови інтенсивного обміну товарами між окремими територіями. Розширення територіального поділу праці, його удосконалення і виникнення нових, ефективніших форм значною мірою залежить від півня розвитку транспорту господарства.

Він може прискорювати або ж затримувати процес територіальної концентрації промислових підприємств у певних господарських центрах, забезпечувати нормальне функціонування різних елементів їх територіальної організації в промислових комплексах.

Транспорт для економічного розвитку регіону має важливе значення та займає провідне місце в забезпеченні потреб населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Саме тому питання розвитку та розміщення транспортної системи Україні є актуальними.

В умовах глобалізації економічних процесів та поширення нових високотехнологічних виробництв, потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється, зростають потреби в удосконаленні професійної підготовки майбутніх фахівців, які можуть швидко адаптуватися в умовах, що постійно змінюються.

Вимоги до фахівця з економічного напрямку підготовки на сучасному ринку праці дуже різноманітні, однак безумовно, високі. Технічний прогрес не можливий без високих технологій. Але якщо фахівці не знають, як правильно організована транспортна система: « шлях від ідеї до продукту -min »

Географічне розташування території України дає змогу на відміну від багатьох країн Європи розвивати транспортні зв'язки в усіх напрямах, використовуючи практично всі види транспорту. Транспортні системи з використанням залізничного, автомобільного, водного, авіаційного транспорту мають розвинуту мережу магістральних сполучень, здатні забезпечити внутрішні та транзитні перевезення вантажів та пасажирів у внутрішньо регіональних та міжрегіональних напрямах, зовнішньоекономічні транспортні зв'язки України з іншими державами. Вихід до Чорного та Азовського морів, судноплавність Дніпра та Дунаю відкривають можливості для комплексного використання різних видів транспорту, створюючи таким чином транспортні системи для прискореного та ефективного забезпечення потреб країни в перевезеннях. В умовах нових економічних відносин визначаються сфери раціонального використання кожного виду транспорту, формуються транспортні пріоритети.

Питання транспортної системи були висвітлені в працях різних вчених, зокрема, В.Є.Парунакяна, Ю.М.Цвєтова, І.Я.Аксенова, Л.М.Соколова, Б.Карпінського та інших, а також у періодичних виданнях "Економіка України", "Регіональні перспективи" та ін.

Окрім робіт вище зазначених вчених та опублікованих праць автора, досліджувалися теоретичні і методологічні положення, які висловлені в наукових працях провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів і практиків в області економіки, маркетингу і логістики, управління транспортними системами.

Об'єктом даної роботи є транспортна система України, а предметом - її розміщення та розвиток.

Таким чином, основною метою роботи є: охарактеризувати транспортну систему України, визначити важливі проблеми цієї галузі господарства та намітити перспективні шляхи їх вирішення.

Для досягнення цієї мети слід вирішити такі питання: розглянути сутність транспортної системи і види транспорту України, також, звернути увагу на фактори розміщення транспортної системи України, їх основні показники, сучасний стан, структуру, і транспортно-економічні зв'язки України та проблеми і перспективи розвитку транспортної системи.

Розділ 1

.

Сутність транспортної системи і види транспорту України.

Транспорт — найважливіша ланка у сфері економічних стосунків. і бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, Здійснює зв'язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та регіонами Він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. У світі в системі транспорту працює понад 100 млн. чол.. Він не створює ніяких матеріальних цінностей, а забезпечує перевезення вантажів і людей, розвиваючи зв'язки між підприємствами, галузями, регіонами і є необхідною умовою функціонування господарства.

Рис.1.1. Поділ транспорту

Вантажний транспорт забезпечує :

Виробничі зв’язки між підприємствами і доставку населенню продуктів споживання;

Основними показниками ефективності його роботи є вантажоперевезення (кількість перевезених за рік вантажів у тоннах) і вантажообіг (добуток обсягу перевезеного вантажу на відстань перевезень (т. км)).;

Пасажирський транспорт забезпечує :

перевезення населення;

його основними показниками є пасажироперевезення (кількість пасажирів, перевезених за рік) і пасажирообіг (добуток кількості пасажирів на відстань перевезень, вимірюється у пасажирокілометрах).;

Транспорт складається з окремих видів, вони мають свої переваги, особливості, недоліки та сферу застосування. Можна виділити декілька основних видів транспорту :

Рис. 1.2. Види траспорту

Перше місце за вантажообігом і пасажирообігом серед усіх видів транспорту в Україні займає залізничний. Він виконує важливу роль як у внутрідержавному, так і міждержавному сполученні на далекі відстані. Особливе місце серед різних видів транспорту займає автомобільний, що забезпечує задоволення потреб населення та підприємств у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами. Автомобільний транспорт більш мобільний по своїй природі і менш залежить від зовнішніх факторів, використовується для перевезень на близькі відстані, але з кожним роком зростає питома вага транспортування на великі відстані.

Морський транспорт служить для зовнішньоекономічних зв'язків. Лише у деяких країнах — таких як Росія, США, Китай, Канада, Бразилія, Франція — морський транспорт здійснює каботажні перевезення. Цей транспорт перевозить понад 80% зовнішньоторговельних вантажів, він найдешевший, бо експлуатація морських шляхів не вимагає значних витрат на утримання мережі, як в інших видах транспорту. Сучасні морські судна здатні перевозити вантажі будь-яких розмірів та ваги.[]

 Розрізняють перевезення каботажні і закордонні. Каботаж – це плавання між портами однієї країни. Річковий транспорт вимагає незначних затрат на впорядкування природних шляхів, проте працює сезонно, а напрямки шляхів не завжди співпадають з потребами.[]

Незважаючи на незначний обсяг перевезень пасажирів і вантажів водним (морським та річковим) транспортом, цей вид транспорту має певні переваги і можливості для більш ефективного використання. Водний транспорт є одним із найдешевших, а екологічні навантаження на природні комплекси — найменші. Для організації перевезень пасажирів і вантажів використовують природний водний шлях

Транспортний флот знаходиться:

• у загальнодержавній власності, закріплений за підприємствами міністерств і відомств України;

• у комунальній власності, закріплений за підприємствами адміністративно-територіальних одиниць;

• у колективній і приватній власності юридичних і фізичних осіб[]

Трансформація економіки України, впровадження приватизації негативно вплинуло на стан та використання річкового та морського транспорту. Практично зруйновані міжрегіональні транспортні зв'язки, що забезпечувалися річковим транспортом в Дніпропетровському басейні. Морське судноплавство не використовується для формування сталих вантажних перевезень між портами України та інших держав. Парк суден морського і річкового флоту істотно не поповнюється новими сучасними суднами, основна його частина не придатна до довготермінової експлуатації.

Трубопровідний транспорт призначений для транспортування нафти й газу і, в окремих випадках, сипких вантажів (вугілля, вапняку, руди).

До складу трубопровідного транспорту входять:

Рис.1.3. Склад трубопровідного транспорту

Державне управління у сфері трубопровідного транспорту здійснюють центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в мережах їх компетенції.

Підприємства трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження перевантаження і транспортування трубопроводами вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Повітряний транспорт обслуговує як внутрішні, так і міжнародні лінії. Він зайнятий, головним чином, перевезенням пасажирів. Приблизно п'ята частина обороту — перевезення вантажів. Високий розвиток авіатранспорт одержав у економічно розвинених країнах.

Розвиток авіаційного транспорту, як самостійної галузі, почався після проголошення незалежності України в результаті створення спільних підприємств.

Діяльність авіаційного транспорту в значній мірі залежить від стану та використання його наземної бази — аеропортів. Тривалий час зберігаються істотні диспропорції у розвитку наземної бази. Виробничі потужності аеропортів не забезпечують виконання зростаючих обсягів транспортної роботи, відстають, таким чином, від перевізної здатності парку літаків, що призводить до обмеження обсягів перевезень. Крім того, сервіс багатьох аеропортів не відповідає міжнародним стандартам.[].

Перевагою повітряного транспорту є велика швидкість перевезень, недоліком – висока вартість, а тому він є переважно пасажирським.

Найбільший вплив на транспорт правляє промисловість, бо вона формує основні вантажопотоки. Транспортний фактор є одним з вирішальних при розміщенні промислових підприємств.

Промисловий залізничний транспорт являє собою транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів в процесі виробництва між виробництвами в межах одного підприємства, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому. Промисловий залізничний транспорт не належить до складу залізничного транспорту загального користування, але взаємодіє з ним.[]

Він входить до єдиної транспортної системи України, забезпечує виконання початково-кінцевих операцій з вагонами загального користування на залізничних станціях, що примикають до магістральних шляхів, переміщення вагонів, перевезення вантажів усередині підприємства у процесі виробництва, зокрема й у власному рухомому складі

Для раціонального використання наявних видів транспортних засобів та з метою ліквідації нераціональних перевезень вантажів здійснюється районування виробництва і споживання найважливіших видів виготовляємої продукції. Посилення регіоналізації виробництва сприяє раціональній територіальній організації промисловості і сільського господарства, а районування споживання визначає найбільш оптимальні зони збуту готової продукції.

Всі ці види поєднані між собою мережами (дорогами) і вузлами в яких відбувається обмін вантажами і пасажирами взаємодіють між собою і становлять транспортну систему, що розвивається під впливом господарства у цілому та окремих його галузей.

Основними факторами, що впливають на процес формування транспортної системи є соціально-економічні, природні, історичні та інші.

Передусім галузевий склад транспорту, густота транспортних шляхів зумовлюються рівнем розвитку господарського комплексу і спеціалізацією території. Залежить транспорт і від економіко-географічного положення району (центрального в країні чи прикордонного).

Серед видів транспортної система можна виділити такі основні:

Рис.1.3. Типи транспортних систем світу

Північноамериканський тип.

Особливостями розвитку є високий рівень розвиненості всіх видів транспорту.

Європейський тип.

Найгустіша у світі транспортна мережа. Пасажирські перевезення — залізничний транспорт; вантажні — автомобільний транспорт.

Євроазійський тип

 (країни СНД, Монголія). Відмінними рисами є недостатній розвиток автошляхів та низька їх якість.

Азіатський тип 

(усі країни Азії, крім Японії та «далекосхідних тигрів»). Основну роботу виконують залізниці. На Близькому Сході найрозвинутішим є автотранспорт, у приморських районах Південно-Східної Азії — каботажне судноплавство.[]

Розділ 2

Фактори розміщення транспортної системи України.

Україна має надзвичайно сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі. Зокрема, галузева структура народного господарства та його територіальна організація, вигідне економіко-географічне положення - визначили розвиток і розміщення залізничного, автомобільного трубопровідного транспорту. При цьому економіко-географічне положення істотно вплинуло на проходження транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення. Вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, наявність зручних бухт на узбережжі вплинули на будівництво морських портів і розвиток морського транспорту. Наявність судноплавних річок (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг та ін.) сприяла розвитку річкового транспорту.

Рис 2.1 Основні фактори розміщення та розвитку транспортної системи

Ось ті основні фактори , що сприяють розвитку і розміщенню транспорту в цілому , а так як автомобільний транспорт є невід'ємною частиною єдиної транспортної системи України, то ці фактори справедливі і до автотранспорту . Я вважаю за потрібне обгрунтувати їх і застосувати до них різні приклади . Почнемо з першого фактора

- капітальні вкладення - спрямовані на розвиток транспорту. Безумовно , капітальні вкладення відіграють першорядну роль у розвитку транспорту , і не тільки транспорту , а й у розвитку інших галузей економіки. Адже сьогодні Український автопарк знаходиться в такому положенні , що не може повною мірою забезпечити себе засобами виробництва , тому для нього особливо важливі капітальні вкладення.

Розміщення галузей промисловості та сільського господарства. По карті автомобільного транспорту можна помітити , що автотранспорт розвинений в основному на східній частині країни. Я думаю , це пов'язано з тим , що більшість промислових , переробних підприємств знаходиться саме в східній частині країни , а східна частина це щось на зразок « сировинного придатка » і тому там переважає такий транспорт , яким зручніше і дешевше перевозити сировину : залізничний і річковий . А , як нам відомо , автомобільним найменше зручно і дешевше перевозити сировину , на такій величезній частині як Східна Сибір , тому там так мало автодоріг. З цього випливає висновок , що розміщення промисловості відіграє величезну роль на розташування автотранспорту і транспорту в цілому.

Додаток 1 Карта транспортної системи України

-Розвиток міжгалузевих і міжтериторіальних відносин .

Україна це територіально невелика держава з розвиненою промисловістю та сільським господарством , які розташовані в різних частинах країни. З допомогу транспорту ці галузі перетворюються на єдиний промисловий комплекс України . І транспорт важлива складова. При розвитку промисловості і сільського збільшуються вантажопотоки , отже , розвивається транспорт: збільшується транспортний парк , так як для збільшення перевезень потрібно збільшення транспортних засобів, якщо збільшують кількість транспортних засобів , модернізують дороги , роблячи їх більш грузопровідними.

Забезпеченість висококваліфікованими трудовими кадрами . Цей фактор впливає і на розміщення так і на розвиток .

Рухливість населення впливає на розміщення і розвиток пасажирського транспорту. З урахуванням цього фактора пасажирський транспорт розміщується близько джерел попиту (у містах , селах , районних центрах і т.д.). Чим вище рухливість населення , тим швидше розвивається пасажирський транспорт

Значне становище у розвитку автотранспорту грає науково технічний прогрес. З його допомогою створюється досконаліший рухомий склад , з його допомогою можна зменшити вплив автотранспорту на навколишнє середовище , збільшити швидкість пересування вантажів , пасажирів і взагалі все те , що ми сьогодні маємо це результат науково -технічного прогресу. Розвиток автотранспорту визначатиме стиль і зміст життя людей , подібно до того , як побут сучасної людини немислимий , наприклад , без електронної апаратури.

Автотранспорт і автодороги мають свою нішу діяльності - місцеві перевезення . Це як би стартова позиція , але , як показує світовий досвід , автотранспорт та автодороги мають зовсім виняткові потенції для розширення цієї ніші і виходу в магістральну сферу. Для цього потрібні досконаліші дороги і відповідний рухомий склад.

При швидкості 100-120 км / год сучасні вантажівки і магістральні автобуси здатні ефективно виконувати функції залізниці з перевезення вантажів і пасажирів на відстані , принаймні , до 2-3 тис.км (хоча зараз є прецеденти провезення товарів на автомобілях по країні на відстані до 5 тис.км ) . Істотна економія часу компенсує великі грошові витрати . Ясно , що належить конкурентна боротьба з залізницею за перевезення на середні та дальні відстані , в якій автотранспорт може виграти , якщо істотно не підвищиться швидкість руху поїздів.

Виходячи із висновків, що розміщення промисловості відіграє величезну роль на розташування автотранспорту і транспорту в цілому, то можна зробити ще один висновок, що фактори розміщення продуктивних сил мають вплив на розміщення транспортної системи України.

Факторами розміщення продуктивних сил називають усю сукупність аргументів, що зумовлюють вибір місця для окремих підприємств, їх груп і галузей. При зміні складу факторів повинні змінитися і місця розміщення об'єктів. Кожен район характеризується набором певних факторів, що визначають придатність його території для розміщення конкретних об'єктів.[]

Техніко-економічні фактори: науково-технічний прогрес, транспортні умови, форми суспільної організації виробництва. Вирішальне значення має науково-технічний прогрес. Його прискорення послаблює вплив природно-географічних і демографічних факторів. Впровадження результатів науково-технічного прогресу, особливо нових передових трудо- і ресурсозберігаючих технологій, знижує трудо-, матеріале-, фондо- і капіталомісткість, а це, в свою чергу, створює відносно однакові умови для прискореного розвитку продуктивних сил економічних районів, сприяє рівномірному розміщенню їх.

Оцінюючи фактори розміщення, аналізується, співвідношення матеріальних та інших затрат, трудомісткість і фондомісткість у різних галузях. Безпосередній вплив на вибір варіантів розміщення транспорту має співвідношення основних техніко-економічних показників транспорту - його трудо-, матеріало- і капіталомісткості, енерго- та ресурсомісткості з обов'язковим врахуванням споживного фактора.

Висновок

В Україні є необхідні стартові умови для формування сучасної системи транспортних комунікацій , яка відповідала б європейським стандартам. До них насамперед належать : необхідність корінного технічного переоснащення галузі і суттєвих організаційних змін в усіх видах транспорту; достатня ресурсна база і рівень розвитку техніки і технології; наявність кваліфікованого трудового потенціалу і передових науково -технічних розробок ; вигідні природно- кліматичні та географічні характеристики території ; наявність конкурентоспроможних науково -технічних проектів, які пройшли відповідну експертизу і готові до реалізації; зацікавленість зарубіжних інвесторів у розміщенні капіталів в Україні ; стійка тенденція до визнання України світовим співтовариством як європейської держави , з якою бажано мати стабільні ділові відносини на широкій і довготривалій основі і яка в перспективі справлятиме серйозний вплив на ключові проблеми європейської політики; наявність затвердженої концепції створення і функціонування в Україні національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

Відчутний вплив на формування довгострокової стратегії розвитку транспортних комунікацій України має справляти вигідне геостратегічне розташування її території , через яку традиційно пролягають давні торговельні шляхи між Сходом і Заходом , Півднем і Північчю . Наявність на території України міжнародних транспортних коридорів накладає свій відбиток на функціонування всієї мережі транспортних комунікацій держави . Зокрема , вона зобов'язує її працювати у злагодженому , синхронному режимі , з більшою відповідальністю щодо дотримання графіків роботи і доставки вантажів до вузлових точок , поступово і неухильно змушуватиме всю транспортну систему працювати в режимі і на рівні функціонування міжнародних транспортних коридорів , тобто на європейському рівні. Це означає , що рівень техніки , технології , організації , нормативно- правового забезпечення має бути відповідним європейському.

Комплексно поставити проблеми, пов'язані з розвитком транспортної системи , визначити завдання і шляхи їх вирішення , дати їм належне забезпечення (фінансове , матеріально-технічне , ресурсне , організаційне , правове тощо ) , організувати і здійснити процес виконання завдань і заходів можна лише за умови розробки та реалізації Державної програми розвитку транспортної системи України . Закономірно , що при формуванні цієї програми доцільно враховувати і пріоритети примикають програм, насамперед , соціально -економічного розвитку окремих регіонів , які вже затверджені або перебувають на розгляді в Кабінеті Міністрів України . Зокрема , в Карпатському регіоні України розвиток транспортної системи у напрямі європейської інтеграції буде , поряд з іншим , стимулюючим фактором для реалізації , передусім , інфраструктурної складової великомасштабного проекту "Львів- технополіс " ( пов'язаного з створенням і випуском конкурентоспроможного науково -технічного продукту та процесом інтелектуалізації економіки регіону) і курортополіса "Трускавець" ( спрямованого на рекреацію трудового потенціалу , включаючи й оздоровлення потерпілих від Чорнобильської катастрофи ) .

Наведений аналіз лише найважливіших проблем функціонування різних видів транспорту, які чекають свого невідкладного вирішення , свідчить про їх масштабність, складність і визначальному значенні для загального розвитку економіки України . Їх реалізація вимагає великих інвестицій і непростих організаційних рішень . Об'єктивно склалося так , що тепер потрібно вирішувати проблеми , які повинні докорінно впливати на організаційну , технічну , технологічну сторону політики в галузі транспортних комунікацій .

Додаток 1.1. Карта транспорту України

Розділ 3

Основні показники розвитку транспорту, його сучасний стан і структура.

Завдяки рівнинній території України транспортна мережа розвинена досить добре. За географічним положенням Україна перебуває в дуже вигідних умовах. Цей факт впливає на розвиток її господарства.

Транспорт образно називають «кровоносною системою» економіки країни.

Завдання транспортної системи полягає у забезпеченні стійких зв’язків між окремими галузями й районами країни, своєчасне й повне задоволення потреб господарства й населення в перевезеннях.

Від швидкості розвитку транспорту залежить довжина часу піднесення економіки України.

Населенний пункт у якому сходяться кілька видів транспорту, здійснють обмін вантажами між собою і мають назву - транспортний вузол. Такі види характеризуються певними ознаками :