2.2) Шляхи вдосконалення діяльності банків з іноземним капіталом в Україні

Якщо говорити про реальну ситуацію, то материнські банки виводять гроші із своїх українських "дочок". Чому так відбувається, і чим це загрожує простому українцеві- ці цікаві та негайні питання вимагають відповіді.

На початку червня шведська фінансова група SEB продала свою українську дочірню структуру СЕБ Банк. "Тепер СЕБ Банк не є частиною SEB Групи, а торгова марка СЕБ Банк буде тимчасово використовуватися на ринку до моменту запуску нового бренду фінансової установи", - відзначають в банку.

Це - помітна подія для українського ринку. Згідно з даними Нацбанку України, на перше квітня 2012 року з розміром загальних активів СЕБ Банк займав 59 місце (3,32 млрд гривень), а Євробанк - 93 (1,382 млрд гривень) серед 174 банків, що діяли в країні. Експерти вважають, що відхід шведів з України - це тільки початок, до кінця року вивести активи з нашої країни можуть ще кілька іноземних фінансових груп. Одна з головних причин - проблеми в єврозоні.

У жовтні 2011 року американський Goldman Sachs опублікував прогноз, згідно з яким мінімум 50 з 91 європейського банку можуть провалити чергові стрес-тести, в яких закладені жорсткіші параметри, у порівнянні з аналогічними перевірками в липні 2011 року. При цьому сукупний дефіцит банківського капіталу може скласти 139 млрд євро.

У числі банків, яким може знадобитися додатковий капітал, крім інших, Commerzbank (в Україні - банк "Форум") і UniCredit (володіє в Україні УніКредитБанком колишнім Укрсоцбанком). Щоб втриматися на плаву та отримати урядову допомогу, фінансові групи, швидше за все, будуть позбавлятися від своїх непрофільних активів. Україна - перший ринок, який можуть залишити дані структури.

Це в принципі вже відбувається. "Європейський центральний банк кредитував банки країн єврозони на небачену суму - більше 1 трлн євро, але це не вирішило проблеми провідних європейських банків. Тому сьогодні ми зіткнулися з тим, що ці банки виводять до себе капітал зі своїх українських філій", - пояснює прем'єр-міністр Микола Азаров.

Ризикованим український фінансовий ринок роблять близькі парламентські вибори, а також жорстка політика Нацбанку щодо втримання курсу гривні. "Кошти виводяться з України через зростаючі політичні ризики.

У цих умовах банки не можуть нарощувати видачу кредитів, - вважає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.[4]

Аналогічні чутки ходили і про УкрСиббанк (дочірня структура французької групи BNP Paribas Group), який входить в п'ятірку найбільших банків країни, а також про Ерсте Банк. Втім, у даних установах таку інформацію ні на офіційному рівні, ні на рядовому, не підтверджують. "У нас все стабільно, працюємо, розвиваємося. Ніяких розмов про продаж або закриття я не чув", - розповів співробітник УкрСиббанку.

На його думку, причиною таких чуток міг стати перегляд рейтингу материнської структури BNP Paribas агентством Moody's. Нагадаємо, 22 червня агентство Moody's знизило рейтинг цієї організації на дві позиції, до А2.

Також недавно в одному зі своїх виступів виконавчий директор Raiffeisen Bank International Герберт Степіч заявив, що група покине ринки однієї-двох країн Східної Європи, правда яких саме, не уточнив. Зазначимо, дана структура має в Україні свою дочку Райффайзен Банк Аваль.

Однак, швидше за все, про Україну мова не йде. За його словами, Група все ще "бачить хороші темпи зростання економіки в Росії і частково, можливо, в Україні".

Втім, Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банк Аваль, в одному зі своїх останніх інтерв'ю сказав, що зараз попиту на українські банки немає. За словами банкіра, український ринок не є привабливим, його прибутковість дуже низька, а, отже, і залучити гроші від продажу банків практично неможливо.

Передумови для розмов про відхід італійської групи UniCredit дала стратегія, яку затвердила група для свого розвитку. Зокрема, вона визначила чотири країни з "високим потенціалом для розвитку групи". Україна в цю четвірку не увійшла.

Втім, експерти переконані, що навіть якщо хтось з "іноземців" вирішиться покинути український ринок, з вкладниками вони акуратно розплатяться. Адже банки з іноземним капіталом є одними з найбезпечніших.

Їх материнські структури мають достатні ресурси для того, щоб вирішити проблеми з вкладниками - зокрема, вони вже вчинили так в кризовому 2008 році. До того ж дані структури дбають про свою репутацію, а складнощі з незадоволеними вкладниками такої великої країни як Україна можуть сильно підірвати їх імідж.

Однак, ризики можуть значно зрости, якщо іноземні фінансові групи вирішать продати своїх "дочок" в Україні. Іншими словами, ви вкладете кошти в надійний французький або скажімо німецький банк, а через півроку з'ясується, що даний банк проданий якійсь з українських структур.

Чи будуть вітчизняні фінансисти так само чесні зі своїми клієнтами, спрогнозувати складно. Досвід показує, що так буває далеко не завжди - достатньо згадати історію з Надра Банком або "Родоводом". Як відомо, держава досі не вирішила ці проблеми.[4].

Але статистика парадоксальна:

• Кількість банків з іноземним капіталом у 2011 році знизилась всього на 2 (з 55 до 53)

• Частка іноземного банківського капіталу за 2011 рік навіть зросла з 40,6 до 41,9 %

Відтік іноземних інвестицій чи зміна стратегії ?

СЕБ – продав роздрібний банк, але лишився на ринку, купивши А-банк

• Сведбанк – згорнув рітейл, але сфокусувався на корпоративному сегменті

• Кредит Європа Банк – закрив роздрібні відділення, розвиває корпоративний бізнес

• Укрсиббанк продав портфель прострочених кредитів Дельта-банку(ЗМІ), далі розвиває рітейл

• але: системні іноземні банки згортають програми іпотечного кредитування

• VAB – ізраїльські акціонери продали частку кіпро-українському інвестору

• Ренесанс-капітал – проданий українському інвестору (SCM FO ltd, Кіпр, 100%)

• БГ Банк – проданий українському інвестору, у Банку Грузії лишилось 19 % акцій

• Фольксбанк – дочірні банки австрійської материнської групи продані Сбербанку Росії

• Home Credit Bank в Україні - проданий акціонерам «Платінум Банку» - кіпрському фонду з іноземними інституційними інвесторами

У зв’язку з цим, можна назвати і причини виходу іноземних банків з роздрібного бізнесу:

• Внутрішні економічні:

- слабкий ріст реальних доходів населення

- низька платоспроможність корпоративних позичальників

- висока частка неповернень, високі витрати на роботу колекторів

• Внутрішні регуляторні:

- заборона кредитування фізичних осіб в іноземній валюті

- рестрикційна монетарна політика НБУ по стримуванню ліквідності

• Зовнішні економічні:

- підвищення вартості зовнішніх запозичень на фоні кризи суверенних боргів у ЄС

- певне розчарування західних інвесторів в Україні

• Зовнішні регуляторні:

• посилення вимог “БАЗЕЛЬ ІІІ” до адекватності основного капіталу,

• на який негативно впливає частка ризикових активів у країнах присутності[5]