
- •2.1 Електронні підсилювачі 6
- •2.2 Базові елементи лінійних інтегральних підсилювачів 21
- •2.3 Операційні підсилювачі 42
- •2.4 Генератори гармонічних коливань 57
- •2.1.2 Основні характеристики підсилювачів.
- •2.1.3 Режими роботи підсилювального каскаду
- •2.1.4 Зворотний зв'язок у підсилювачах
- •2.2 Базові елементи лінійних інтегральних підсилювачів
- •2.2.1 Особливості аналогової інтегральної схемотехніки
- •2.2.2 Елементарні каскади підсилення
- •2.2.3 Складений транзистор
- •2 .2.4 Диференціальні каскади підсилення
- •2.2.5 Каскади зсуву рівнів напруг
- •2.2.6 Вихідні каскади підсилення
- •2.3 Операційні підсилювачі
- •2.3.1 Призначення та основні властивості операційних підсилювачів
- •2.3.2 Передавальні характеристики операційних підсилювачів
- •2.3.3 Структурні схеми операційних підсилювачів
- •2.3.4 Найважливіші показники операційних підсилювачів
- •2.3.5 Інвертувальне, неінвертувальне та диференціальнене ввімкнення операційних підсилювачів
- •2.3.6 Розв'язувальні пристрої на стандартних операційних підсилювачах
- •2.4.1 Класифікація та призначення генераторів гармонічних коливань
- •2.4.2 Умови самозбудження автогенераторів
- •2 .4.5 Стабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •Література
2.3.6 Розв'язувальні пристрої на стандартних операційних підсилювачах
В апаратурі обробки сигналів часто необхідно виконувати різні функції при замиканні виходу операційного підсилювача на інвертуючий вхід з допомогою пасивних ланцюжків негативного зворотного зв'язку. Проводячи аналіз операційного підсилювача, впливом його власних параметрів (з врахування того, що КпU та Rвх достатньо великі, а Rвих достатньо мале) можна знехтувати. Можна вважати також, що ланцюжки корекції забезпечують необхідне підсилення і смугу пропускання в замкнутому контурі підсилювача.
Суматор з багатьма входами. На вхід суматора (рис. 2.41) від декількох джерел з вхідними опорами R1, R2, R3 …надходять вхідні сигнали UД1, UД2, UД3, ... Крім того, на вхід підсилювача (точка А) через опір зворотного зв'язку Rзз підводиться частина вихідної напруги Uвих. При цьому необхідно враховувати, що невеликий вихідний опір підсилювача є складовою частиною опору Rзз. Напруги на вході підсилювача під дією вхідних сигналів UД1, UД2, UД3, Uвих визначаються відповідно рівняннями
де R = R1 R2 R3 Rзз.
Сумарна напруга на вході підсилювача (точка А)
(2.60)
З урахуванням того, що для інвертувального підсилювача справедливе співвідношення
і КпU , з рівняння (2.60) після невеликих перетворень виходить
(2.61)
де R1=R2=R3=R; RЗЗ/R — ваговий коефіцієнт.
Коли схема на рис. 2.41 має n ідентичних входів, рівняння (2.61) можна записати у вигляді
Таким чином, вихідна напруга в розглянутій схемі пропорційна сумі вхідних напруг.
Масштабний підсилювач застосовують для зміни масштабу електричної величини множенням вхідного сигналу на деякий сталий коефіцієнт. Якщо в схемі на рис. 2.41 R2 = R3 = (підсилювач з одним входом), то виходить схема (рис. 2.42), для якої рівняння (2.61) набуває вигляду
щ
о
відповідає призначенню підсилювача.
Рівень вихідної напруги (масштаб)
визначається співвідношенням опорів
R1 і RЗЗ,
тобто ваговим коефіцієнтом.
Логарифмічний підсилювач. Щоб одержати логарифмічну передавальну характеристику, в коло негативного зворотного зв'язку операційного підсилювача вмикають p–n-перехід (рис. 2.43), вольт-амперна характеристика якого описується рівнянням
(2.62)
Для ідеального операційного підсилювача IR+ = IД (Rвх і струму на вході операційного підсилювача немає), а Uвх = 0 (КпU і в схемі існує повний негативний зворотний зв'язок). Враховуючи, що при
справедлива рівність
звідки
. (2.63)
Після переходу до десяткового логарифму відносно Uвих виходить:
(2.64)
де k = 2,3 т.
Т
аким
чином схему, подану на рис. 2.43 можна
використати для виконання операції
логарифмування напруги джерела вхідного
сигналу.
Диференціальний підсилювач. Для виконання операції диференціювання напруги джерела вхідного сигналу застосовують диференціальний підсилювач (рис. 2.44). В цій схемі практично вся напруга UД джерела вхідного сигналу прикладена до конденсатора С, оскільки, як і для попередньої схеми, Uвх = 0. Тому струм, що протікає через конденсатор, визначається як
(2.65)
Через те, що струму на вході ідеального операційного підсилювача немає, то іС = іR, і
(2.66)
де RC — стала часу.
І
нтегруючий
підсилювач (рис. 2.45), вихідна напруга
якого пропорційна інтегралу від вхідної
напруги, можна створити замінивши
активний опір R зворотного
зв'язку (рис. 2.44) реактивним елементом
(конденсатором С). Під час перехідного
процесу в колі RC, який
відбувається після подачі на вхід схеми
сигналу UД (наприклад,
у вигляді стрибка напруги), підсилювач
працює в лінійному режимі. Цьому режимові
відповідає процес інтегрування. Оскільки
для інтегрального операційного
підсилювача КпU
,
то в схемі існує повний негативний
зворотний зв'язок (Uвх
= 0) і струм, що протікає через резистор
R,
(2.67)
З тієї самої причини, що і в диференціаторі, iC = – iR і напруга на конденсаторі, або, що те саме, на виході підсилювача (Uвх= 0) визначається формулою
(2.68)
Якщо до операційного підсилювача прикласти напругу у вигляді стрибка із сталою амплітудою UД, то
(2.69)
Де RС — стала часу інтегратора.
Інтегруючий підсилювач працює на низьких частотах аж до частоти fн = 0, тому його можна використовувати для одержання лінійно-змінної напруги як низькочастотної ланки оптимальної обробки сигналу, або допоміжного високочастотного генератора пилкоподібної напруги.
2.4 Генератори гармонічних коливань
Підсилювальними пристроями, що розглядались у попередніх розділах, керують електричні сигнали, які надходять від датчика або попереднього кільця схеми. Але повинні існувати такі кола, від яких можна отримувати електричні коливання (сигнали) без будь-якої керуючої дії зовні — це кола електронних генераторів, складені за схемою із зворотним зв'язком. Така схема працює в автоколивальному режимі, тобто на її виході створюються періодичні коливання (зміни вихідної величини) при відсутності вхідного збудження.