Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 МКР Завдання.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
243.71 Кб
Скачать
  1. Податкова безпека держави це:

  1. оптимальне поєднання фіскальних інтересів держави та суб’єктів господарювання;

  2. рівень державної внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування;

  3. забезпеченні найефективнішого використання ресурсного потенціалу, створенні сприятливих умов для реалізації економічних інтересів

Модульна контрольна робота №2

з дисципліни «Фінанси»

В – 3

Розв’яжіть тестові завдання:

  1. До ознак страхування відносять:

  1. обов’язковий характер настання страхових випадків;

  2. зворотність страхових платежів, перерозподіл збитку в просторі і часі;

  3. розподільчий характер відносин і формування фондів страхових ресурсів;

  4. платність, поверненість та цільовий характер використання грошових коштів.

  1. Сюрвейєри це:

  1. спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення.

  1. агенти страховика, що встановлюють причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків.

  2. інспектори страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна і визначають імовірність реалізації страхового ризику.

  3. юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права.

  1. Страхування особливого виду – це:

  1. страхування;

  2. перестрахування;

  3. страховий випадок.

  1. Страхування відповідності структурно можна сформувати так:

  1. страхування внесків;

  2. страхування професійної відповідальності;

  3. страхування пропозиції.

  1. Стихійне лихо являє собою

  1. випадок, спричинений руйнівною дією сил природи;

  2. несприятливий збіг обставин, що призводять до загибелі або втрати здоров'я окремих людей;

  3. надзвичайне природне явище, що не завдає значної шко­ди району, в якому відбувається, не знищує матеріальні ціннос­ті.

  4. впливи природних процесів, по своїй інтенсивності, масштабу поширенню і тривалості не може представляти загрозу для людей, об'єктів економіки і довкілля.

  1. Сукупний фонд страхового захисту функціонує у формі:

  1. резервних фондів підприємств; централізованих фондів держави, фондів самострахування підприємств;

  2. кредитів банку;

  3. резервів страхових організацій, централізованих резервів держави, фондів самострахування підприємств;

  4. статутного фонду.

  1. До функцій страхування відносять:

  1. страхувальна;

  2. формування резервів;

  3. розподільча;

  4. регуююча.

  1. До особистого страхування відноситься:

  1. страхування професійної відповідальності;

  2. страхування життя, медичне, від нещасних випадків;

  3. страхування вантажів і багажу;

  4. страхування будівель громадян.

  1. Під страховим ринком розуміють:

  1. це сфера економічних відносин, у процесі яких не формуються попит і пропозиція на страхові послуги;

  2. інструмент перерозподілу страхових ресурсів між суб’єктами господарювання;

  3. сферу економічних відносин, де об’єктом купівлі продажу виступає страхова послуга;

  4. механізм забезпечення попиту і пропозиції на фінансові ресурси.

  1. Можлива подія, настання якої може спричинити збитки – це:

  1. страхова подія;

  2. перестрахування;

  3. страховий випадок.

  4. страховий ринок.

  1. Договірні фінансово-кредитні установи - це

  1. фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють недепозитне залучення коштів;

  2. фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють продаж кредиторам своїх акцій, облігацій, паїв тощо.

  3. що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення.

  1. Грошовий ринок охоплює такі сегменти:

  1. ринок капіталів і депозитів;

  2. обліковий, міжбанківський та валютний ринки;

  3. ринок цінних паперів;

  4. ринок основних і похідних цінних паперів.

  1. Кредитні спілки це:

  1. фінансові посередники, що спеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх членів;

  2. фінансові посередники, які мобілізують кошти шляхом продажу власних цінних паперів та спрямовують їх у позички фізичним та юридичним особам;

  3. фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють недепозитне залучення коштів;

  4. фінансові посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами.