Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 МКР Завдання.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
243.71 Кб
Скачать
  1. Видимою зовнішньою формою вияву міжнародних фінансів є:

  1. сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ через які здійснюється рух світових фінансових потоків;

  2. сукупність фондів фінансових ресурсів, що утворюються у результаті перерозподільних відносин і використовуються для забезпечення безперервності суспільного відтворення на світовому рівні;

  3. система руху валютно-фінансових потоків, що виникають між суб'єктами фінансових відносин на міжнародному і глобальному рівнях.

Модульна контрольна робота №2

з дисципліни «Фінанси»

В – 2

Розв’яжіть тестові завдання:

  1. У страхуванні обов’язкова наявність двох сторін:

  1. страховик і перестрахувальник;

  2. застрахований і страховик;

  3. страховик і страхувальник;

  4. застрахований і співстрахувальник.

  1. До функцій страхування відносять:

  1. розподільча;

  2. страхувальна;

  3. контрольна;

  4. регуююча.

  1. За об’єктами розрізняють страхування:

  1. добровільне і обов’язкове;

  2. майнове, особисте, відповідальності;

  3. страхування життя;

  4. страхування фінансових ризиків.

  1. Перестрахування коштів страхувальником страховику – це:

  1. страхові внески;

  2. страхові платежі;

  3. страхова подія.

  1. Принципом страхування є -

  1. диверсифікація;

  2. часткове покриття збитку;

  3. непропорційна відповідальність;

  4. обов’язковість настання страхової події.

  1. Страховий захист це:

  1. сукупність економічних відносин щодо локалізації небезпечних об’єктів;

  2. механізм відшкодування підприємствам фінансових ресурсів;

  3. сукупність економічних відносин щодо відшкодування збитків внаслідок несприятливих подій;

  1. До ознак страхування відносять:

  1. розподільчий характер відносин і формування фондів страхових ресурсів;

  2. обов’язковий характер настання страхових випадків;

  3. наявність страхового ризику і відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;

  4. платність, поверненість та цільовий характер використання грошових коштів.

  1. Страховий ринок за інституціональною ознакою поділяється на:

  1. ринок страхових послуг акціонерних товариств і товариств з додатковою відповідальністю;

  2. внутрішній і зовнішній страховий ринок;

  3. ринок майнового, особливого страхування;

  4. ринок страхування автотранспортних засобів, вантажів і багажу.

  1. Передача договору страхування від одного страховика до іншого – це :

  1. співстрахування;

  2. страхові платежі;

  3. контрибуція;

  4. перестрахування.

  1. Страхування зумовлено потребою:

  1. створення сезонних запасів у харчовій промисловості;

  2. здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику;

  3. захисту майнових інтересів суб’єктів виробничих відносин і людського буття від несприятливих подій;

  4. збільшення обсягів виробництва.

  1. Договірні фінансово - кредитні установи це:

  1. фінансові компанії;

  2. кредитні спілки;

  3. інвестиційні фонди;

  4. факторингові компанії.

  1. Інвесторами на фінансовому ринку є:

  1. фізичні особи, держава;

  2. юридичні особи, держава;

  3. фізичні та юридичні особи;

  4. фізичні, юридичні особи, держава.

  1. Захист інтересів споживачів ринку фінансових послуг:

  1. визначається як мета державного регулювання фінансових ринків;

  2. визначається як принцип державного регулювання фінансових ринків;

  3. визначається як задача державного регулювання фінансових ринків.

  1. Ринок грошових ресурсів - це складова:

  1. ринку інструментів позики;

  2. валютного ринку;

  3. ринку інструментів власності;

  4. кредитного ринку

  1. Мета державного регулювання фінансових ринків в Україні передбачає:

  1. додержання учасниками фінансових ринків вимог законодав­ства;

  2. нагляд за діяльністю фінансових установ;

  3. акумуляція і ефективний розподіл коштів юридичних і фізичних осіб.

  1. Здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті в Україні та за кордоном виконується на підставі:

  1. дозволу Міністерства фінансів України;

  2. дозволу Державного митного комітету, в разі наявності закордонних партнерів;

  3. ліцензії Національного банку України;

  4. власного бажання та можливості проведення таких операцій.

  1. Норма доходу, встановлена за цінними паперами:

  1. облігаційний відсоток;

  2. депозитний відсоток;

  3. позиковий відсоток.

  1. Основною функцією фінансового ринку є:

  1. купівля-продаж фінансових інструментів;

  2. регулювання обмінного курсу валют;

  3. розподіл грошових потоків в середині країни;

  4. трансформація бездіяльних грошових коштів в позиковий капітал.

  1. До основних суб'єктів фінансового ринку належать:

  1. фінансові інститути, держава, комерційні організації;

  2. фінансові інститути, домашні господарства, підприємства, суспільні організації;

  3. домашні господарства, підприємства, фінансові інститути, держава.

  1. Факторингові компанії це:

  1. це фінансові посередники, що спеціалізуються на купівлі права на вимогу боргу;

  2. фінансові посередники, які мобілізують кошти шляхом продажу власних цінних паперів та спрямовують їх у позички фізичним та юридичним особам;

  3. фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють недепозитне залучення коштів;

  4. фінансові посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами.

  1. Призначення фінансового ринку полягає у:

  1. скороченні витрат суб'єктів грошового ринку на формування вільних коштів;

  2. забезпеченні збалансованості грошової маси з вартісною оцінкою товарів і послуг;

  3. формуванні механізмів хеджування цінових ризиків.

  1. За можливістю здійснення загрози класифікуються на:

  1. реальні, потенційні;

  2. об’єктивні, суб’єктивні;

  3. внутрішні, зовнішні.

  1. До зовнішніх загроз не належать:

  1. імпортна залежність з багатьох видів продукції;

  2. некерований відплив за кордон інтелектуальних і трудових ресурсів;

  3. криміналізація економіки.

  1. Рівень зовнішньоекономічної безпеки характеризується такими показниками:

  1. відношення обсягу експорту до ВВП;

  2. рівень монетизації економіки;

  3. сальдо зовнішньоторговельної діяльності.

  1. Для забезпечення внутрішньої фінансової безпеки визначальним є:

  1. обсяги внутрішніх і зовнішніх боргів;

  2. міжнародні резерви НБУ;

  3. рівень інфляції;

  4. рівень монетизації.

  1. Недотримання оптимального значення порогового індикатора фінансової безпеки унеможливлює:

  1. функціонування економіки держави у режимі розширеного відтворення;

  2. залучення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів;

  3. створення умов, які виключали б тінізацію та криміналізацію економіки;

  4. забезпечення прийнятного рівня життя населення і його відтворення.

  1. Які поняття пов’язують з економічною безпекою?

  1. зовнішній валютний курс;

  2. стійкість;

  3. регульованість;

  4. глобалізація.

  1. Загрози національної безпеки класифікують на:

  1. економічні, гуманітарні;

  2. індивідуальні, постійні;

  3. первинні; фінансові;

  4. інформаційні; потенційні

  1. До індикаторів економічної безпеки відносять:

  1. рівень заборгованості МВФ;

  2. рівень державного регулювання фінансового ринку;

  3. рівень дефіциту бюджету;

  4. рівень перерозподілу капіталу.