Модульна контрольна робота №2

з дисципліни «Фінанси»

В – 1

Розв’яжіть тестові завдання:

1. До функцій страхування відносять:

1. страхувальна;

2. заощаджувальна;

3. розподільча;

4. регулююча.

2. До майнового страхування відноситься:

1. страхування інвестицій;

2. страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

3. страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

4. страхування кредитів.

3. До ознак страхування відносять:

1. обов’язковий характер настання страхових випадків;

2. зворотність страхових платежів, перерозподіл збитку в просторі і часі;

3. розподільчий характер відносин і формування фондів страхових ресурсів;

4. платність, поверненість та цільовий характер використання грошових коштів.

4. Сюрвейєри це:

1. спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення.

2. агенти страховика, що встановлюють причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків.

3. інспектори страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна і визначають імовірність реалізації страхового ризику.

4. юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права.

5. Перестрахування коштів страхувальником страховику – це:

1. страхові внески;

2. страхові платежі;

3. страхова подія.

6. Під страховим ринком розуміють:

1. це сфера економічних відносин, у процесі яких не формуються попит і пропозиція на страхові послуги;

2. інструмент перерозподілу страхових ресурсів між суб’єктами господарювання;

3. сферу економічних відносин, де об’єктом купівлі продажу виступає страхова послуга;

4. механізм забезпечення попиту і пропозиції на фінансові ресурси.

7. За формою проведення розрізняють страхування:

1. життя і ризикове;

2. майнове, особисте, відповідальності;

3. добровільне і обов’язкове;

4. медичне і від нещасних випадків.

8. Франшиза - це

1. поширення активності страхових товариств за рамки основного бізнесу.

2. визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком.

3. страхування страховиком ризиків виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика.

4. передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.

9. Принципом страхування є -

1. контрибуція;

2. часткове покриття збитку;

3. непропорційна відповідальність;

4. обов’язковість настання страхової події.

10. Юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду – це:

1. застрахований;

2. страхувальник;

3. перестраховик.

11. Фінансовий ринок - це:

1. система кругообігу та перерозподілу фінансових активів між поста­чальниками та споживачами капіталу;

2. купівля-продаж основних фондів на товарних біржах;

3. система фінансово-економічних відносин, пов’язаних із здійсненням операцій купівлі продажу платіжних документів.

4. сукупність фінансових відносин, пов'яза­них з розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості ВВП.

12. Для забезпечення дохідності банку необхідно:

1. щоб позиковий відсоток був вищим за депозитний;

2. щоб депозитний відсоток був вищим за позиковий.

13. Фінансовий ринок виконує такі функції:

1. акумуляція потоків грошей пов’язаних з продовженням процесу виробництва у сфері обігу;

2. консолідація дрібних розрізнених грошових заощаджень;

3. регулюванні розподілу ресурсів між суб’єктами підприємництва, галу­зями і сферами виробництва.

4. здійснення міжнародних розрахунків.

14. Інвесторами на фінансовому ринку є:

1. фізичні особи, держава;

2. юридичні особи, держава;

3. фізичні та юридичні особи;

4. фізичні, юридичні особи, держава.

15. Норма доходу, встановлена за цінними паперами:

1. облігаційний відсоток;

2. депозитний відсоток;

3. позиковий відсоток.

16. Фінансові компанії це:

1. фінансові посередники, що спеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх членів;

2. фінансові посередники, які мобілізують кошти шляхом продажу власних цінних паперів та спрямовують їх у позички фізичним та юридичним особам;

3. фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють недепозитне залучення коштів;

4. фінансові посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами.

17. Призначення фінансового ринку полягає у:

1. скороченні витрат суб'єктів грошового ринку на формування вільних коштів;

2. забезпеченні збалансованості грошової маси з вартісною оцінкою товарів і послуг;

3. формуванні механізмів хеджування цінових ризиків.

18. До функцій фінансових посередників відноситься:

1. формування попиту на гроші;

2. зменшення ризику шляхом диверсифікації;

3. здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності.

19. Договірні фінансово - кредитні установи це:

1. страхові компанії;

2. фінансові компанії;

3. інвестиційні компанії;

4. кредитні товариства;

20. Фінансові інститути, залучаючи вільні грошові кошти, відіграють роль:

1. позичальників;

2. посередників;

3. інвесторів;

4. зберігачів.

21. Економічна безпека — це:

1. об'єктивна можливість негативного впливу на певне явище, систему, механізм, внаслідок чого може бути заподіяна шкода;

2. ступінь захищеності від негативного впливу внутрішніх та зовнішніх чинників;

3. стан національної економіки, за якого зберігається економічна стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз;

4. конкретна і безпосередня форма небезпеки або сукупність негативних чинників чи умов.

22. За місцем виникнення загрози класифікуються на:

1. реальні, потенційні;

2. виробничі, фінансові,

3. внутрішні, зовнішні.

23. До внутрішніх загроз не належать:

1. деформована структура виробництва;

2. посилення майнового розшарування населення;

3. нераціональна структура експорту.

24. Які поняття пов’язують з економічною безпекою?

1. зовнішній валютний курс;

2. інтереси;

3. регульованість;

4. глобалізація.

25. Загрози національної безпеки класифікують на:

1. економічні, гуманітарні;

2. внутрішні, суб’єктивні;

3. первинні; фінансові;

4. інформаційні; потенційні.

26. До індикаторів економічної безпеки відносять:

1. рівень заборгованості МВФ;

2. рівень та якість життя;

3. рівень державного регулювання фінансового ринку;

4. рівень перерозподілу капіталу.

27. Компонентами фінансової безпеки є:

1. фінансова безпека страхового ринку, фондового ринку, валютного ринку;

2. кадрове, фінансове, матеріальне, технічне, інформаційне забезпечення;

3. цілі і завдання досягнення безпеки, шляхи та методи їх досягнення;

4. фінансова безпека людини, підприємства, регіону.

28. Боргова безпека держави це:

1. стан життєдіяльності кожного громадянина, за якого забезпечується фінансовий та економічних захист його життєвих інтересів;

2. рівень державної внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування;

3. забезпеченні найефективнішого використання ресурсного потенціалу, створенні сприятливих умов для реалізації економічних інтересів

29. Міжнародна фінансова безпека - це:

1. несприйнятність національної економіки до впливу зовнішніх факторів, здатність до самореалізації;

2. забезпечення умов збереження комерційної таємниці, інтелектуальної власності та інформації, захищеність від дії зовнішніх негативних впливів;

3. стан життєдіяльності кожного громадянина, за якого забезпечується правовий та економічних захист його життєвих інтересів;

4. міжнародні умови співіснування та домовленостей, за яких забезпе­чується свобода вибору та реалізація стратегії соціального, економіч­ного і фінансового розвитку.