5. Нормативно-правові акти з охорони праці. Їх види

Законодавство України про охорону праці складається із:

• Конституції України (н-ад, статті 43,45,49,50)

• Закону "Про охорону праці", «Про пожежну безпеку», Закону «Про охорону здоров'я», "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення",

• "Кодексу законів про працю України",

• Кримінального, цивільного, адміністративного кодексів

та інших нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини між різними суб'єктами права у сфері охорони праці

Закон України "Про охорону праці" визначає положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. У "Кодексі законів про працю України" визначається правове регулювання охорони праці.

Закон України "Про пожежну безпеку", визначає економічні, загальні правові та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України. Закон встановлює обов'язки підприємств і громадян щодо забезпечення пожежної безпеки, а також державного пожежного нагляду.

Отже, нормативно – правові акти з охорони праці – це права, норми, стандарти, інструкції, розпорядження та інші документи, які є обов’язковими для виконання. Перелік чинних в Україні нормативно – правових актів з ОП міститься в «Державному реєстрі міжгалузевих актів з ОП», містить: 2000 нормативних актів, 350 міждержавних стандартів (ГОСТ), 40 держ. Стандартів (ДСТУ).

Нормативно-технічну базу охорони праці складають міжгалузеві й галузеві державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП) і нормативні акти з охорони праці окремих підприємств.

Дія ДНАОП загальнодержавного користування поширюється на всі підприємства, організації незалежно від їхньої відомчої приналежності і форми власності. Галузеві ДНАОП відносяться до певної галузі промисловості. Власники підприємств або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти з охорони праці, що діють у межах підприємства.

6. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи та положення.

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці. Дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Основні положення Закону є:

• враховує основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці щодо безпеки і гігієни праці

• визначає принципи державної політики в галузі охорони праці

• вказує, що в центральних органах державної виконавчої влади, створюються служби охорони праці.

• гарантує право на охорону праці під час укладання трудового договору

• визначає, що на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, працівникам видають спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

• вказує, що роботодавець зобов’язаний забезпечувати фінансування та проведення попередніх та поточних медичних оглядів працівників

• особливу увагу приділяє питанням охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

Основні принципи на яких базується Закон в галузі охорони праці:

• пріоритету життя і здоров'я працівників;

• підвищення рівня промислової безпеки;

• комплексного розв'язання завдань охорони праці;

• соціального захисту працівників;

• встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств

• адаптації трудових процесів до можливостей працівника;

• використання економічних методів управління охороною праці;

• участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

• використання світового досвіду організації роботи з охорони праці.